РЕФЕРАТ

на тему:

Моніторинг фінансово-господарської діяльності підприємства

План

1. Значення моніторингу діяльності підприємства

2. Моніторинг у системі контролінгу

3. Функціонування системи контролінгу

4. Фінансовий моніторинг

5. Моніторинг стану підприємства

6. Список літератури

Значення моніторингу діяльності підприємства

Розвиток ринкових відносин вимагає здійснення нової фінансової політики, посилення і впливу на прискорення соціально-економічного розвитку України, зростання ефективності виробництва і зміцнення фінансів держави. Із вступом нашої держави

Таблиця 11.4. Фінансові коефіцієнти, що застосовуються для оцінки фінансової стійкості підприємства

Коефіцієнт | Що відображає | Як розраховується | Нормативне значення

1 | 2 | 3 | 4

]

Коефіцієнт автономії | Характеризує незалежність від позикових коштів. Показує частку власних коштів у загальній сумі всіх коштів підприємства | Відношення загальної суми всіх коштів підприємства і до джерел власних коштів | Мінімальне порогове значення на рівні 0,5. Перевищення вказує на збільшення фінансової незалежності, розширення можливості залучення коштів зі сторони

Коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів | Скільки позикових коштів залучило підприємство на 1 грн вкладених в активи власних коштів | Відношення

всіх зобов'язань до власних коштів | Перевищення вказаного

кордону означає залежність підприємства

від зовнішніх джерел коштів, втрату фінансової стійкості (автономності)

Коефіцієнт забезпеченості власними коштами | Наявність у підприємства власних оборотних коштів, необхідних для його фінансової стійкості. Критерій для визначення неплатоспроможності (банкрутства) підприємства | Відношення власних оборотних коштів до загальної величини оборотних коштів підприємства | Чим вищий показник (0,5), тим кращий фінансовий стан підприємства, тим більше у нього можливостей проведення незалежної фінансової політики

Коефіцієнт маневреності | Здатність підприємства підтримувати рівень власного оборотного капіталу і поповнювати обороти] кошти за рахунок власних джерел | Відношення власних оборотних коштів до загальної величині власних коштів (власного к капіталу) підприємств | Чим ближче значення показника до верхньої

межі, тим більша можливість фінансового

маневру у підприємства

Закінчення табл. 11.

1 | 2 | 3 | 4

Коефіцієнтів відношення мобільних і мобілізованих коштів | Скільки поза оборотних коштів доводиться на 1 грн оборотних активів | Відношення оборотних коштів до поза оборотних активів | Чим вище значення показника, тим більше коштів підприємство вкладає в оборотні активи

1 Коефіцієнт майна виробничого призначення | Частку майна виробничого призначення в загальній вартості всіх коштів підприємства | Відношення суми позаоборотних активів і виробничих запасів до підсумку балансу | При зниженні показника

нижче нормативного значення рекомендується

доцільне залучення довгострокових позикових коштів для збільшення майна виробничого призначення

Коефіцієнт прогнозу банкрутства | Частка чистих оборотних активів у вартості всіх коштів підприємства | Відношення різниці оборотних коштів і короткострокових пасивів до підсумку балансу | Зниження показників свідчить про те, що підприємству загрожують фінансові труднощі

на шлях ринкових перетворень надзвичайно велике значення має формування та використання фінансових ресурсів. Управління фінансами вимагає від фінансового менеджера глибоких знань особливостей ринку, досвіду ведення фінансових розрахунків, інтуїції щодо прийняття рішень.

Ринкова економіка визначає конкретні вимоги до системи керування підприємствами. Необхідне більш швидке реагування на зміну господарської ситуації з метою підтримки стійкого фінансового стану і постійного вдосконалювання виробництва відповідно до зміни кон'юнктури ринку.

Важливу роль у забезпеченні ефективних форм господарювання на вітчизняних підприємствах відіграє фінансовий аналіз та моніторинг, які відповідають за відбір, оцінку та інтерпретацію фінансових, економічних та інших даних, що впливають на процес прийняття інвестиційних та фінансових рішень.

Щоб підприємство могло функціонувати у сучасних умовах, управлінському персоналу необхідно, насамперед, уміти реально оцінювати стан як свого підприємства, так і існуючих потенційних конкурентів, а також здійснювати моніторинг фінансово-господарського стану підприємства.

Моніторинг — складова управління економічними об'єктами, що полягає в систематичному аналізі їхньої діяльності, вивченні стану справ.

Фінансовий моніторинг використовує весь комплекс економічної інформації, носить оперативний характер і цілком підпорядкований волі керівництва підприємством. Тільки такий моніторинг дає можливість реально оцінити стан справ на підприємстві, досліджувати структуру собівартості не тільки всієї випущеної і реалізованої продукції, але й собівартості окремих її видів, склад комерційних і управлінських витрат, дозволяє з особливою точністю вивчити характер відповідальності посадових осіб за дотримання розділів бізнес-плану.

Методи фінансового аналізу та моніторингу постійно вдосконалюються в міру настання змін в економічному середовищі нашої держави. Нові ідеї та принципи в цій сфері, в першу чергу, доходять до користувачів періодичних економічних видань, які також використовувались під час підготовки цієї роботи.

Щоб забезпечити високу економічну ефективність виробництва, потрібна державна економічна політика, що сприяла б формуванню середовища, сприятливого для господарської діяльності, й орієнтувала підприємство на максимальне одержання прибутку (доходів).

Моніторинг у системі контролінгу

За останні десятиріччя відбулись досить суттєві зміни в системі виробництва та управління. Для підприємств технічні проблеми перестали бути першочерговими порівняно з проблемами збуту продукції, фінансовими потоками та їх найбільш ефективним використанням, людськими ресурсами. Ефективність управління все більшою мірою залежить від урахування швидких і непередбачуваних змін зовнішнього середовища, кон'юнктури ринку і прямих споживачів з одного боку, та раціонального використання ресурсів підприємства — з іншого.

Сучасний бізнес повинен швидко адаптуватись до змін у навколишньому середовищі: у політиці, економіці, суспільстві, технології, без чого неможливо забезпечити своє майбутнє. Роль управлінського апарату полягає у тому, щоб виявити зміни в зовнішньому та внутрішньому середовищі на основі отриманої економічної інформації І розробити стратегію виживання фірми в умовах жорстокої конкуренції. Поки що ці завдання не усвідомлюються більшістю виробничого та управлінського персоналу, що пояснюється історією розвитку нашої країни. Кадри управлінців жили у суспільстві, в якому були інші соціальні цінності та пріоритети, за минулі роки незалежності України порівняно мало відбулось змін у їх психології. За таких умов виникає розрив між вимогами виробничої системи, яка різко змінилась у результаті політичних та економічних умов, і підготовкою управлінського апарату. Для усунення цього протиріччя необхідно адаптувати систему управління до змін середовища.

В якості системи спостереження за діяльністю підприємства в усій її багатоаспектності виділяється нова наукова дисципліна — контролінг. Як зазначає професор В. Б. Івашкевич, "одним з найновіших напрямків теорії і практики обліку, контролю та аналізу господарської діяльності підприємства за кордоном є контролінг".

Контролінг, на відміну від функціональних дисциплін, є синтетичною дисципліною, яка базується на обліку, плануванні, аналізі та теорії управління. Цю науку можна розглядати як одну з концепцій конструктивного управління.

Зміст контролінгу як науки пов'язаний з управлінням і регулюванням господарської та фінансової діяльності, для чого використовується система отримання та обробки інформації про техніко-економічні показники роботи підприємства.

Контролінг базується на системі нормування витрат, визначенні залежності між обсягом реалізованої продукції, витратами та прибутком, кількості витраченого часу на виробництво продукції, експлуатацію машин й управління та інших показників, які характеризують рівень використання виробничих потужностей і ресурсів усіх видів.

Функції контролінгу досить різноманітні і включають такі основні напрямки:*

Нормування витрат.*

Розробку заходів щодо поліпшення роботи на підставі інформації про відхилення від норм.*

Прогнозування у ціноутворенні.*

Аналіз тенденцій розвитку підприємства.*

Передбачення господарської і комерційної ситуації залежно від зміни умов роботи.*

Координацію мети різних рівнів управління для досягнення загальної мети підприємства.*

Відстеження фінансового стану підприємства.

Контролінг виконує функцію внутрішнього контролю на підприємстві, визначає економічність роботи його окремих структурних підрозділів.

Контролінг здійснює сервісне обслуговування апарату управління, забезпечує інформацією, необхідною для прийняття рішень.

Якщо контроль є однією з функцій управління, то контролінг є концепцією ефективного управління підприємством та забезпечення тривалого його існування в умовах конкуренції.

Як вважає М. С Пушкар, концепцію контролінгу можна подати у вигляді рис. 11.4.

Об'єктами контролінгу виступають:*

Ресурси підприємства (матеріальні засоби підприємства, персонал, інформаційні засоби).*

Господарські процеси (інвестиційна діяльність, постачання, виробництво, збут, науково-дослідні та експериментальні роботи).*

Фінансова діяльність підприємства.*

Показники ефективності роботи підприємства.

За кожною з груп об'єктів контролінгу визначаються конкретні об'єкти з визначенням системи показників, за якими планується, обліковується, аналізується та контролюється певний аспект функціонування підприємства.

Під терміном "контролінг" у закордонній літературі розуміють спеціально сконструйовану на основі інтеграції традиційних методів обліку, аналізу, нормування, планування, контролю

та управління систему, яка забезпечує отримання, обробку та узагальнення інформації про діяльність підприємства. Така система, разом з вирішенням оперативних завдань, орієнтується і на стратегічні досягнення. Завдання контролінгу значно більші за обсягом від завдань управлінського обліку, який входить у систему контролінгу в якості однієї із складових. Під контролінгом слід розуміти концепцію ефективного управління фірмою і забезпечення її довгострокового існування.

Контролінг можна визначити як систему перевірки того, наскільки успішно підприємство просувається до своєї мети. У випадку відхилень від мети приймаються коригуючі дії. Метою контролінгу є підтримання ефективного функціонування підприємства. Мета визначається вищим керівництвом і може змінюватися залежно від змін факторів внутрішнього і зовнішнього середовища, в якому функціонує підприємство. Метою може бути висока якість продукції, завоювання частки та розширення ринку продажу, зниження витрат на виробництво, зниження цін, підвищення прибутку, незалежність від кредиторів.

Контролінг організовується за такими принципами:*

Планування (визначення чітких стандартів діяльності підприємства).*

Облік (визначення фактичного стану об'єктів спостереження).*

Аналіз (визначення того, чи відповідає фактичний стан об'єкта встановленим стандартам).*

Прийняття рішень (визначення проблеми у ситуаціях, які вимагають коригуючих дій).

Функціонування системи контролінгу

Функціонування системи