3) значне зростання вартості виконання будівельно-монтажних робіт. Воно спричиняє ті ж негативні наслідки для ефективності реалізовуваного інвестиційного проекту, що і у попередньому випадку;

4) відчутне зростання рівня конкуренції на ринку. Воно може відбутися за рахунок появи нових вітчизняних виробників аналогічної продукції або її імпорту. Це може викликати зниження рівня цін на продукцію, приріст якої підприємство забезпечує за рахунок реалізації інвестиційного проекту. При незмінному рівні інвестиційних витрат це спричинить зниження суми і рівня розрахункового інвестиційного прибутку у процесі подальшої експлуатації проекту;

5) значне зростання ставки відсотка за кредит у зв'язку зі зміною кон'юнктури фінансового ринку. Воно викликає негативні економічні наслідки за тими інвестиційними проектами, у складі інвестиційних ресурсів яких позикові джерела фінансування займають високу питому вагу. Збільшення зростання інвестиційних витрат призводить, водночас, до зростання ризику неплатоспроможності підприємства;

6) недостатньо обґрунтований підбір підрядника (субпідрядників ) для реалізації проекту. Будівельний досвід, технологія здійснення будівельно-монтажних робіт, парк механізмів підрядника (субпідрядників), що використовуються, можуть не відповідати особливостям реалізації конкретного інвестиційного проекту. Це спричиняє, як правило, збільшення тривалості будівництва, низьку якість робіт (що згодом відобразиться на ефективності експлуатації об'єкта) і незаплановану перевитрату планового об'єму інвестиційних витрат;

7) істотне посилення системи оподаткування. Воно призводить не тільки до зниження суми чистого інвестиційного прибутку, але й, загалом, може стимулювати припинення відповідної інвестиційної діяльності.

Якщо за реалізовуваними інвестиційними проектами через негативну дію окремих з вищеперелічених (або інших) чинників слід чекати подальше істотне зниження ефективності реального інвестування, то повинна бути розглянута можливість виходу окремих таких проектів з інвестиційної програми підприємства і обґрунтовані найефективніші форми такого виходу. Основними з цих форм є:—

відмова від реалізації проекту до початку будівельно-монтажних робіт;—

продаж частково реалізованого інвестиційного проекту у формі об'єкта незавершеного будівництва;—

продаж інвестиційного об'єкта на стадії початку його експлуатації у формі цілісного майнового комплексу;

- залучення на будь-якій стадії реалізації інвестиційного проекту додаткового пайового капіталу з мінімізацією своєї частки пайової участі в інвестуванні;—

акціонування інвестиційного проекту на будь-якій стадії його реалізації з мінімізацією своєї частки акціонерного капіталу в ньому (якщо проект структурно може бути виділений у цілісний майновий комплекс);—

роздільний продаж основних видів активів інвестиційного проекту, що закривається.

Можливості й форми швидкого "виходу" проекту з інвестиційної програми підприємства повинні розглядатися ще на стадії його розробки (при оцінці і страхуванні інвестиційних ризиків). У процесі вибору конкретних форм такого "виходу" слід виходити з економічних критеріїв і, перш за все, з мінімізації втрат інвестованого капіталу.

З метою забезпечення формування запланованого інвестиційного прибутку паралельно з обґрунтуванням рішення про "вихід" проекту з інвестиційної програми повинно готуватися рішення про можливі форми найефективнішого реінвестування капіталу.

Список літератури

1. Бланк И. А. Основы финансового менеджмента. — К.: Ника-Центр; Эльга, 1999.

2. Голуб А. Г., Савенко I. Л. Ринкова система економіки. Ринок цінних паперів та його інструменти. — Л.: ЛТБС, 1994.

3. Економіка: Підручник / Під ред. 3. Г. Ватаманюка, С. М. Панчишина. — К.: Либідь, 1999.

4. Економічний словник-довідник / За ред. С. В. Мочерного. — К.: Феміна, 1995.

5. Калина А. В., Корнеев В. В., Кощеев А. А, Рынок ценных бумаг: Учеб. пособ. — 2-е изд., перераб. и доп. — К.: МАУП, 1999.

6. Кобилянсъкий Л. С. Управління проектами. Навч. посіб. — К.: МАУП, 2002. — 200 с.

7. Ковалев В. В. Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности. — М.: Финансы и статистика, 1996.

8. Лапішко М. Л. Основи фінансового і статистичного аналізу економічних процесів. — Л.: Світ, 1995.

9. Мельник В. А. Ринок цінних паперів: Довідник. — К.: АЛД Віра-Р, 1998.

10. Мендрул О. Г., Шевчук І. А. Ринок цінних паперів. — К.: КНБУ, 1998.

11. Мойсеєнко І. П. Основи інвестування. Навч. посіб. — Л.: МАУП, 2001. — 180 с.

12. Павлова Л. Н. Финансы предприятий: Учебник. — М.: Финансы; ЮНИТИ, 1998.

13. Смовженко Т. С, Лапішко М. Л. Розрахунки від акцій та облігацій. — К.: Укр. НТІ, 1994.

14. Управління акціонерним товариством (корпоративне управління в Україні): Посіб. — К.: Століття, 1999.

15. Федоренко В. Г. Інвестознавство: Підручник. — 3-тє вид., доп. — К.: МАУП, 2004. — 480 с.

16. Финансовый менеджмент: Теория и практика: Учебник / Под ред. Е. С. Стояновой. — М.: Перспектива, 1996.

17. Фінанси підприємств: Підручник / За ред. проф. А. М. Под-дєрьогіна. — К.: КНЕУ, 1999.

18. Чернявский А. Д. Антикризисное управление: Учеб. по-соб. — К.: МАУП, 2000. — 208 с.

19. Щукін Б. Інвестування: Курс лекцій. — К.: МАУП, 2004. — 216 с.