РЕФЕРАТ

на тему:

Поняття та сутність інноваційної діяльності

План

1. Інноваційна діяльність як складова інвестиційної діяльності

2. Об'єкти і суб'єкти інноваційної діяльності

3. Поняття та класифікація інновацій

4. Інноваційні проекти, інноваційна продукція

5. Правове регулювання інноваційної діяльності

6. Список літератури

Інноваційна діяльність як складова інвестиційної діяльності

Згідно з Законом України "Про інвестиційну діяльність" від 18 вересня 1991 р. № 1560—XII, інвестиційною діяльністю є сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій.

Інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект.

Такими цінностями можуть бути:—

кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери;—

рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, устаткування та інші матеріальні цінності);—

майнові права, що випливають з авторського права, досвід та інші інтелектуальні цінності;—

сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, навиків та виробничого досвіду, необхідних для організації того чи іншого виду виробництва, але незапатентованих (ноу-хау);—

права користування землею, водою, ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права;—

інші цінності.

Інвестиції у відтворення основних фондів і на приріст матеріально-виробничих запасів здійснюються у формі капітальних вкладень.

Інноваційна діяльність як одна із форм інвестиційної діяльності здійснюється з метою впровадження досягнень науково-технічного прогресу у виробництво і соціальну сферу, що включає:—

випуск і розповсюдження принципово нових видів техніки і технології;—

прогресивні міжгалузеві структурні зрушення;—

реалізацію довгострокових науково-технічних програм з великими строками окупності витрат;—

фінансування фундаментальних досліджень для здійснення якісних змін у стані продуктивних сил;—

розробку і впровадження нової, ресурсозберігаючої технології, призначеної для поліпшення соціального та екологічного становища.

Згідно з Законом України "Про інноваційну діяльність" від 4 липня 2002 р. № 40—IV, інноваційна діяльність — це діяльність, що спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок, зумовлює випуск на ринок нових конкурентоздатних товарів і послуг.

Згідно з нормами Господарського кодексу України № 436—IV від 16 січня 2003 р., що набрав чинності з 1 січня 2004 р., інноваційною діяльністю у сфері господарювання є діяльність учасників господарських відносин, що здійснюється на основі реалізації інвестицій, з метою виконання довгострокових науково-технічних програм з тривалими строками окупності витрат і впровадження нових науково-технічних досягнень у виробництво та інші сфери суспільного життя.

Згідно з Господарським кодексом України, формами інвестування інноваційної діяльності є:—

державне (комунальне) інвестування, що здійснюється органами державної влади або органами місцевого самоврядування за рахунок бюджетних коштів та інших коштів відповідно до закону;—

комерційне інвестування, що здійснюється суб'єктами господарювання за рахунок власних або позичкових коштів з метою розвитку бази підприємництва;—

соціальне інвестування, що здійснюється в об'єкти соціальної сфери та інших невиробничих сфер;—

іноземне інвестування, що здійснюється іноземними юридичними особами або іноземцями, а також іншими державами;—

спільне інвестування, що здійснюється суб'єктами України разом з іноземними юридичними особами чи іноземцями.

Об'єкти і суб'єкти інноваційної діяльності

Згідно з Законом України "Про інноваційну діяльність", об'єктами інноваційної діяльності є:—

інноваційні програми і проекти;—

нові знання та інтелектуальні продукти;—

виробниче обладнання та процеси;—

інфраструктура виробництва і підприємництва;—

організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва і (або) соціальної сфери;—

сировинні ресурси, засоби їх видобування і переробки;—

товарна продукція;—

механізми формування споживчого ринку і збуту товарної продукції.

Суб'єктами інноваційної діяльності можуть бути фізичні і (або) юридичні особи України, фізичні і (або) юридичні особи іноземних держав, особи без громадянства, об'єднання цих осіб, які провадять в Україні інноваційну діяльність і (або) залучають майнові та інтелектуальні цінності, вкладають власні чи запозичені кошти в реалізацію в Україні інноваційних проектів.

Поняття та класифікація інновацій

Інновації — новостворені (застосовані) і (або) вдосконалені конкурентоздатні технології, продукція або послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва і (або) соціальної сфери.

Інновації, за Й. Шумпетером, — не просто нововведення, а новий фактор виробництва.

Й. Шумпетер налічує п'ять характерних випадків нових комбінацій:

1. Випуск нового продукту або відомого продукту нової якості.

2. Впровадження нового, досі невідомого в цій галузі, методу виробництва.

3. Проникнення на новий ринок збуту — відомий чи невідомий.

4. Отримання нових джерел сировини чи напівфабрикатів, б. Організаційна перебудова, зокрема створення монополії чи

її ліквідація.

К. Найт дає таке визначення: "нововведення — це впровадження будь-чого нового щодо організації або її безпосереднього оточення" і розглядає нововведення як "особливий випадок процесу змін в організації".

X. Барнет визнає нововведенням будь-яку ідею (діяльність чи речовий результат), що є новою за своїми якісними ознаками порівняно з існуючими формами.

Багато американських дослідників під нововведеннями розуміють процеси виникнення, розвитку, поширення та зміни науково-технічних нововведень у різних сферах людської діяльності.

В. Томпсон: "Нововведення є генерування, прийняття і впровадження нових ідей, процесів, продуктів та послуг".

Б. Твіс: "Нововведення є процес створення і впровадження нового. Це єдиний у своєму роді процес, що поєднує науку, техніку, економіку і управління. Він полягає в здобуванні нового, сягає від зародження ідеї до її комерційної реалізації і охоплює комплекс відносин: виробництво, обмін, споживання".

Отже, інновації — це створені (вдосконалені), поширювані і застосовувані продукти, технології, послуги, рішення, які характеризуються науково-технічною новизною і задовольняють нові суспільні потреби.

Існує декілька класифікаційних схем інновацій. Найпоширенішим вважається розподіл інновацій за змістом та сферою застосування. На основі цього критерію вирізняють:

- продуктові інновації — створення нових продуктів, що споживаються у сфері виробництва (засоби виробництва) чи у сфері споживання (предмети споживання) — винаходи, корисні моделі, промислові зразки, секретні об'єкти, сорти рослин, породи тварин, знаки для товарів і послуг, фірмові найменування, доменні імена, зазначення місцезнаходження товарів, комп'ютерні програми;—

технологічні інновації — нові способи виробництва старих чи нових продуктів, впровадження інформаційних систем — комерційні секрети (ноу-хау), наукові відкриття, раціоналізаторські пропозиції, науково-технічна інформація, топографії інтеґральних мікросхем;—

управлінські інновації— нові методи праці, що використовуються апаратом управління, методи моделювання процесів, методи управління персоналом тощо;—

економічні інновації — нововведення у фінансовій та бухгалтерській сфері діяльності;—

юридичні — прийняття нових нормативно-правових актів;—

соціальні інновації — процес змін умов праці, культурних, екологічних та політичних аспектів, зміна способу життя в цілому.

Основною ознакою класифікації є, як правило, новизна інновації, її змістовна сутність, а також вплив на економічні та соціальні процеси.

За ступенем новизни та значущості інновації можуть бути засновані на нових відкриттях чи бути створеними на основі нового способу, застосовуваного до відкриттів. За ознакою економічної значущості інновації поділяють на базисні, що сприяють створенню нових ринків та галузей промисловості; революційні, що забезпечують технологічні прориви та принципово нові рішення проблем на основі нових знань; поліпшуючі, що виникають завдяки адаптації інновацій до вимог ринку.

Інноваційні проекти, інноваційна продукція

Відповідно до Закону України "Про інноваційну діяльність" від 4 липня 2002 р., інноваційний проект — комплект документів, що визначає процедуру і комплекс усіх необхідних заходів (у тому числі інвестиційних) щодо створення і реалізації інноваційного продукту і (або) інноваційної продукції.

Інноваційним визнається проект, яким передбачаються розробка, виробництво і реалізація інноваційного продукту і (або) інноваційної продукції, що відповідають вимогам статей 14 і 15 Закону України "Про інноваційну діяльність" (визначення інноваційного проекту та інноваційної продукції) [12].

Державна підтримка реалізації інноваційного проекту, передбачена Законом України "Про інноваційну діяльність", надається за умови його державної реєстрації.

Державна реєстрація інноваційного проекту здійснюється за ініціативою суб'єкта інноваційної діяльності у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері інноваційної діяльності. Цей орган веде Державний реєстр інноваційних проектів.

Необхідною умовою занесення проекту до Державного реєстру інноваційних проектів є його кваліфікування. Для кваліфікування інноваційних проектів спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері інноваційної діяльності визначає окремий підрозділ.

Установа для кваліфікування інноваційних проектів організує проведення експертизи прийнятих до розгляду проектів. Експертиза при кваліфікуванні інноваційних проектів виконується за рахунок коштів суб'єктів інноваційної діяльності, які заявляють проекти на державну реєстрацію, та відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну експертизу".

Проекти, визнані за результатами експертизи інноваційними, заносяться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері інноваційної діяльності до Державного реєстру інноваційних проектів.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері інноваційної діяльності видає суб'єкту інноваційної діяльності свідоцтво про державну реєстрацію інноваційного проекту, яке є чинним протягом трьох років від дати його видачі. Після завершення цього терміну державна реєстрація інноваційного проекту і відповідний запис у Державному реєстрі інноваційних проектів анулюються. Інформація про це публікується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері інноваційної діяльності у його бюлетені.

Державна реєстрація інноваційного проекту не передбачає будь-яких зобов'язань щодо бюджетного кредитування його виконання чи іншої державної фінансової підтримки.

Інноваційний продукт є результатом виконання інноваційного проекту і науково-дослідною і (або) дослідно-конструкторською розробкою нової технології (в тому числі — інформаційної) чи продукції з виготовленням експериментального зразка чи дослідної партії і відповідає таким вимогам:—

він є реалізацією (впровадженням) об'єкта