РЕФЕРАТ

на тему:

Вартість капіталу і принципи його оцінки

План

1. Поняття вартості капіталу

2. Принцип оцінки капіталу підприємства

3. Список літератури

Поняття вартості капіталу

Вартість капіталу являє собою ціну, яку підприємство платить за його залучення із різних джерел.

Концепція такої оцінки виходить з того, що капітал як один із важливих факторів виробництва має, як і інші його фактори, певну вартість, що формує рівень операційних та інвестиційних витрат підприємства. При цьому вона не зводиться тільки до визначення ціни залучення капіталу, а визначає цілий ряд напрямів господарської діяльності підприємства в цілому. Розглянемо основні сфери використання показника вартості капіталу в діяльності підприємства:

1. Вартість капіталу підприємства служить мірою прибутковості операційної діяльності. Так як вартість капіталу характеризує частину прибутку, який повинен бути сплачений за використання сформованого або залученого нового капіталу для забезпечення випуску і реалізації продукції, цей показник виступає мінімальною нормою формування операційного прибутку підприємства, нижньою межею при плануванні його розмірів.

2. Показник вартості капіталу використовується як критері-альний у процесі здійснення реального інвестування. Перш за все, рівень вартості капіталу конкретного підприємства виступає як дисконтна ставка, за якою сума чистого грошового потоку зводиться до теперішньої вартості у процесі оцінки ефективності окремих реальних проектів. Крім того, він служить базою порівняння внутрішньої ставки дохідності з інвестиційного проекту — якщо вона є нижчою, ніж показник вартості капіталу підприємства, такий інвестиційний проект має бути відхиленим.

3. Вартість капіталу підприємства служить базовим показником формування ефективності фінансового інвестування.

Так як критерій цієї ефективності встановлюється самим підприємством, то при окремих фінансових інструментах базою порівняння є показник вартості капіталу. Цей показник дозволяє оцінити не тільки реальну ринкову вартість або дохідність окремих інструментів фінансового інвестування, але й сформувати найбільш ефективні напрями і види цього інвестування на попередній стадії формування інвестиційного портфеля. І, звичайно, цей показник служить мірою оцінки прибутковості сформованого інвестиційного портфеля в цілому.

4. Показник вартості капіталу підприємства виступає критерієм прийняття управлінських рішень відносно використання оренди (лізингу) або придбання у власність виробничих основних засобів. Якщо вартість використання (обслуговування) фінансового лізингу перевищує вартість капіталу підприємства — застосування цього напряму формування виробничих основних засобів для підприємства невигідне.

5. Показник вартості капіталу в розрізі окремих його елементів використовується у процесі управління структурою цього капіталу на основі механізму фінансового леверіджу. Мистецтво використання фінансового леверіджу полягає у формуванні його найвищого диференціалу, однією із складових якого є вартість позиченого капіталу. Мінімізація цієї складової забезпечується у процесі оцінки вартості капіталу, залученого із різних позичкових джерел, і формуванні відповідної структури джерел його використання підприємством.

в. Рівень вартості капіталу підприємства є важливим показником рівня ринкової вартості підприємства. Зниження рівня вартості капіталу призводить до відповідного зростання ринкової вартості підприємства і навпаки. Особливо оперативно ця залежність реально відображається на діяльності акціонерних компаній відкритого типу, ціна на акції яких підвищується або знижується при зниженні або збільшенні вартості їх капіталу. Відповідно до цього, управління вартістю капіталу є одним із самостійних напрямків підвищення ринкової вартості підприємства.

7. Показник вартості капіталу є критерієм оцінки і формування відповідного типу політики фінансування підприємством своїх активів (у першу чергу — оборотних). Виходячи з реальної вартості використовуваного капіталу та оцінки майбутньої її зміни, підприємство формує агресивний, компромісний або консервативний тип політики фінансування активів.

Принцип оцінки капіталу підприємства

Важливість оцінки вартості капіталу при управлінні його формуванням визначає необхідність коректного розрахунку цього показника на всіх етапах розвитку підприємства. Процес оцінки вартості капіталу базується на таких основних принципах;

1. Принцип попередньої поелементної оцінки вартості капіталу. Так як використовуваний капітал підприємства складається із неоднорідних елементів (перш за все — власного і залученого капіталів, а всередині них — за джерелами формування), у процесі оцінки його необхідно розкласти на окремі складові елементи, кожен з яких повинен бути об'єктом здійснення оціночних розрахунків.

Вартість функціонуючого власного капіталу підприємства у звітному періоді визначається за такою формулою:

Вартість внутрішньої кредиторської заборгованості підприємства враховується за нульовою ставкою, так як являє собою безоплатне фінансування його господарської діяльності за рахунок цього виду позиченого капіталу.

2. Принцип узагальнюючої оцінки вартості капіталу. Поелементна оцінка вартості капіталу служить передумовою для узагальнюючого розрахунку цього показника. Таким узагальнюючим показником є середньозважена вартість капіталу. Вихідною базою його формування є такі дані, отримані у процесі поелементної оцінки капіталу (табл. 5.1).

З урахуванням наведених вихідних показників визначається середньозважена вартість капіталу (СВК), формула розрахунку якої має такий вигляд:

Таблиця 5.1. Принцип узагальнюючої оцінки вартості капіталу

Показники | Елементи капіталу, виділені в процесі оцінки

1 | 2 | … | n-1 | n

1. Вартість окремих елементів капіталу, % | В1 | В2 | … | Вn-1 | Вn

2. Питома вага окремих елементів капіталу в загальній його сумі, виражена десятковим дробом | ПІ | П2 | … | Пn-1 | Пn

3. Принцип порівняння оцінки вартості власного і позиченого капіталу. У процесі оцінки вартості потрібно мати на увазі, що суми використовуваного власного і позиченого капіталу, що відображаються у пасиві балансу підприємства, мають незістав-не кількісне значення. Якщо наданий у використання підприємству позичений капітал у грошовій або товарній формі оцінений за сумою в цінах, наближених до ринкових, то власний капітал, відображений балансом відповідно до теперішньої ринкової вартості, як правило, суттєво занижений. У зв'язку із заниженою оцінкою суми використовуваного власного капіталу його вартість у процесі розрахунків штучно завищується. Крім того, за цією ж причиною виявляється заниженою його реальна питома вага у загальній сумі капіталу, що використовується підприємством, а це призводить до некоректності показника середньозваженої його вартості.

Для забезпечення порівняння і коректності розрахунків середньозваженої вартості капіталу сума власного капіталу повинна бути вираженою у теперішній ринковій оцінці.

4. Принцип динамічної оцінки вартості капіталу. Фактори, які впливають на показник середньозваженої вартості капіталу, досить динамічні, тому із зміною вартості окремих елементів капіталу повинні вноситись корективи і в середньозважене його значення. Крім того, принцип динамічності оцінки передбачає, що вона може здійснюватися як за вже сформованим, так і за планованим до формування (залучення) капіталом.

У процесі оцінки вартості сформованого капіталу використовуються фактичні (звітні) показники, пов'язані з оцінкою окремих його елементів. Оцінка вартості планованого до залучення капіталу (а відповідно і середньозваженої вартості капіталу в плановому періоді), певною мірою, носить ймовірний характер, пов'язаний з прогнозом змін кон'юнктури фінансового ринку, динаміки рівня власної кредитоспроможності, міри ризику та інших факторів.

5. Принцип взаємозв'язку оцінки теперішньої і майбутньої середньозваженої вартості капіталу підприємства. Такий взаємозв'язок забезпечується використанням показника граничної вартості капіталу. Він характеризує рівень вартості кожної нової його одиниці, додатково залученої підприємством.

Залучення додаткового капіталу підприємства як за рахунок власних, так і за рахунок позичкових джерел має на кожному етапі розвитку підприємства свої економічні границі і, як правило, пов'язане із зростанням його середньозваженої вартості. Так, залучення власного капіталу за рахунок прибутку обмежене його розмірами; збільшення обсягу емісії та облігацій вище точки насичення ринку можливе лише при більш високому розмірі виплачуваних дивідендів або купонного доходу; залучення додаткового банківського кредиту у зв'язку з ростом фінансового ризику для кредиторів (через зниження рівня фінансової стійкості підприємства) може здійснюватись лише на умовах зростання ставки відсотка за кредит тощо.

Така динаміка показника граничної вартості капіталу повинна бути обов'язково врахована у процесі управління фінансовою діяльністю підприємства.

в. Принцип визначення границі ефективного використання додатково залученого капіталу. Оцінка вартості капіталу повинна бути завершена виробленням критеріального показника ефективності його додаткового залучення. Таким критеріальним показником є гранична ефективність капіталу. Цей показник характеризує співвідношення приросту рівня прибутковості додатково залученого капіталу і приросту середньозваженої вартості капіталу. Розрахунок граничної ефективності капіталу здійснюється за такою формулою:

де ГЕК — гранична ефективність капіталу; ?Рk — приріст рівня рентабельності; ?СВК — приріст середньозваженої вартості капіталу.

Викладені принципи оцінки дозволяють сформувати систему основних показників, що визначають вартість капіталу і границі ефективного його використання.

Серед розглянутих показників основна роль належить показнику середньозваженої вартості капіталу. Він складається на підприємстві під впливом багатьох факторів, основними з яких є:—

середня відсоткова ставка, що склалася на фінансовому ринку;—

доступність різних джерел фінансування (банківських і комерційних кредитів, власної емісії акцій і облігацій тощо);—

галузеві особливості операційної діяльності, що визначають довготривалість операційного циклу і рівень ліквідності використаних активів;—

співвідношення обсягів операційної та інвестиційної діяльності;—

життєвий цикл підприємства;—

рівень ризику здійснюваної операційної, інвестиційної і фінансової діяльності.

Урахування цих факторів здійснюється у процесі цілеспрямованого управління вартістю власного і позиченого капіталів підприємства.

Список літератури

Х.Арєф'єва О. В. Фінансовий менеджмент: Навч. посіб. — К.: Вид-во європ. ун-ту, 2002.

2. Балабанов И. Т. Основы финансового менеджмента. — М.: Финансы и статистика, 1996. — 340 с.

3. Белолипецкий В, Г. Финансы фирмы. — М.: Инфра-М, 1998.

4. Бланк И. А. Основы финансового менеджмента. — К.: Ника-Центр; Эльга, 1999.

5. Бланк И.