в) лізингодавач наділяє підприємство-лізингоотримувач повноваженнями свого агента по замовленню можливого об'єкта лізингу у його виробника і після його оплати передає придбане майно лізингоотримувачу на умовах фінансового лізингу (така схема найчастіше використовується при внутрішньому лізингу).

Таким чином, процес вибору фінансового лізингу поєднується, зазвичай, з процесом вибору і потенційного лізингодавача.

3. Узгодження з лізингодавачем умов здійснення лізингової

угоди. Це найвідповідальніший етап управління фінансовим лізингом, який багато в чому визначає ефективність майбутньої лізингової операції. У процесі цього етапу управління узгоджуються основні умови.

Термін лізингу. Відповідно до механізму фінансового лізингу такий термін визначається, зазвичай, загальним періодом амортизації лізингованого майна. За міжнародними стандартами він не може бути нижчим періоду 75 % амортизації об'єкта лізингу (з наступним його продажем лізингоотримувачу за залишковою або ліквідаційною вартістю).

Сума лізингової операції. Розмір цієї суми повинен забезпечувати відшкодування лізингодавачу всіх витрат на придбання об'єкта лізингу; кредитного відсотка за грошові ресурси, які відволікаються на тривалий період; комісійної винагороди, яка покриває його операційні витрати за обслуговування лізингової операції; податкових платежів, які забезпечують отримання чистого прибутку.

Умови страхування лізингованого майна. Відповідно до діючої практики страхування майна (об'єкта лізингу) здійснює лізингоотримувач на користь лізингодавача. Окремі аспекти цього страхування підлягають узгодженню сторін.

Форма лізингових платежів. Хоча видами лізингу передбачаються різні форми здійснення лізингових платежів, у практиці фінансового лізингу застосовується, зазвичай, грошова форма. При непрямому фінансовому лізингу грошова форма лізингових платежів є, як правило, обов'язковою умовою, а при прямому — за узгодженням сторін можуть допускатися компенсаційні платежі у формі товарів і послуг.

Графік здійснення лізингових платежів. За термінами внесення цих платежів розрізняють:—

рівномірний потік лізингових платежів;—

прогресивний (наростаючий за розмірами) потік лізингових платежів;—

регресивний (зменшуваний за розмірами) потік лізингових платежів;—

нерівномірний потік лізингових платежів (з нерівномірними періодами і розмірами їх виплат).

При узгодженні графіка здійснення лізингових платежів підприємство повинно виходити з своїх фінансових можливостей, розміру і періодичності генерованих грошових потоків з використанням лізингованих активів, а також прагнути до мінімізації загального розміру лізингових платежів у справжній вартості.

Така мінімізація забезпечується шляхом порівняння дисконтних потоків лізингових платежів різних видів (формула, за якою здійснюється таке дисконтування лізингових платежів, розглянута вище).

Система штрафних санкцій за прострочення лізингових платежів. Зазвичай, такі штрафні санкції мають форму пені за кожний день прострочення чергового платежу, яка повинна відшкодувати лізингодавачу його прямі втрати і втрачену вигоду.

Умови припинення угоди при фінансовій неспроможності лі зингоотримувача. За умовами фінансового лізингу угода не може бути розірвана за ініціативою лізингоотримувача (крім випадків, коли лізингодавачем не були витримані умови придбання і поставки лізингованого майна). Якщо ж лізингоотримувач у процесі дії угоди в силу фінансової неспроможності був оголошений банкрутом — сума закриття угоди включає в себе невиплачену частину загальної суми лізингових платежів, суму пені за прострочення платежів, а також неустойку, визначену угодою. Відшкодування суми закриття лізингової угоди здійснюється страховою компанією або за рахунок проданого майна підприємствава н крута.

4. Оцінка ефективності лізингової операції. Така оцінка проводиться шляхом порівняння справжньої вартості грошового потоку при лізинговій операції з грошовим потоком за аналогічним видом банківського кредитування (методика і приклад здійснення такого порівняння розглянуті вище).

5. Організація контролю за своєчасним здійсненням лізингових платежів. Лізингові платежі відповідно до графіка їх здійснення включаються у розроблений підприємством платіжний календар і контролюються у процесі моніторингу його поточної фінансової діяльності.

Список літератури

1. Балабанов И. Т. Основы финансового менеджмента. — М.: Финансы и статистика, 1996. — 340 с.

2. Белолипецкий В. Г. Финансы фирмы. — М.: Инфра-М, 1998.

3. Бланк И. А. Основы финансового менеджмента. — К.: Ника-Центр; Эльга, 1999.

4. Бланк H.A. Управление использованием капитала. — К.: Ника-Центр, 2000. — 656 с.

5. Бланк H.A. Управление формированием капитала. — К.: Ника-Центр; Эльга, 1999.

6. Герчикова H.H. Финансовый менеджмент. — М.: Кон-салтбанкир, 1996.

7. Финансовый менеджмент / Под ред. Г. Б. Поляка. — М.: Финансы; ЮНИТИ, 1997.

8. Финансовый менеджмент / Под ред. Н. Ф. Самсонова. — М.: Финансы; ЮНИТИ, 1999.

9. Финансовый менеджмент: руководство по технике эффективного менеджмента. — М.: КАГАНА, 1998.

10. Финансовый менеджмент: Теория и практика: Учебник / Под ред. Е. С. Стояновой. — М.: Перспектива, 1996.

11. Фінансовий менеджмент / Під ред. А. М. Поддерьогіна, Л. Д. Буряк, Н. Ю. Калач та ін. — К.: КНЕУ, 2001.