Доходи від відносного збільшення кількості акцій у результаті їх подрібнення. Подрібнення акцій — це процедура, при якій загальні акції, викуплені акціонерами, діляться на більшу кількість акцій, наприклад, у співвідношенні 2 :1; 3 :1; 4 :1. Після такого подрібнення акціонер, який спочатку володів, наприклад, 10 акціями, має уже 20, ЗО, 40 акцій.

Така процедура знижує ринкову вартість акцій і вони стають більш привабливими для покупців, особливо якщо величина дивіденду на одну акцію зберігається або знижується у меншій пропорції. Такі фактори свідчать про те, що їх курс буде через деякий час знову зростати, отже, збільшаться пропорційно подрібненню доходи першочергових інвесторів.

Якщо до цієї суми додати щорічні дивіденди, то сума доходу власника пакету акцій зросла би ще більше. Це свідчить про доцільність довготермінових інвестицій. Акції приносять значний прибуток саме з часом, за умови, що фірма, яку обрали для інвестицій, успішно працює. Коли корпорація приймає рішення про подрібнення акцій, що, як бачимо, вигідне акціонерам? У випадку процвітання акціонерного товариства, різкого зростання на біржі курсу його акцій настає час, коли ніхто їх не купує (бо ніхто не продає). Це невигідно фірмі і вона приймає рішення про подрібнення акцій, наприклад, 2:1, водночас ціна цих акцій знижується вдвічі, і збільшується їх купівля-продаж. Отже, процедура подрібнення акцій вигідна обом сторонам: емітенту й інвестору.

Список літератури

1. Бланк И. А. Основы финансового менеджмента.— К.: Ника-Центр; Эльга, 1999.

2. Брігхем Є. Основи фінансового менеджменту. — К.: Ва-зако; Молодь, 1997. — 699 с.

3. Голуб А. Г., Савенко І. Л. Ринкова система економіки. Ринок цінних паперів та його інструменти. — Л.: ЛТБС, 1994.

4. Економічний словник-довідник / За ред. С. В. Мочерного. — К.: Феміна, 1995.

5. Ковалев В. В. Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчётности. — М.: Финансы и статистика, 1996.

6. Коласс Б. Управление финансовой деятельностью предприятия: проблемы, концепции и методы. — М.: Финансы, 1997. — 227 с.

7. Мельник В. А. Ринок цінних паперів: Довідник. — К.: АЛД Віра-Р, 1998.

8. Павлова Л. П. Финансовый менеджмент. — М.: Инфра-М, 1996. — 276 с.

9. Павлова Л.Н. Финансы предприятий: Учебник. — М.: Финансы; ЮНИТИ, 1998.

10. Практикум по финансовому менеджменту / Под ред. Е. С. Стояновой. — М., 1995. — 118 с.

11. Рындин А. Г., Шамаев Г. А. Организация финансового менеджмента на предприятиях. — М., 1997. — 356 с.

12. Смовженко Т. С, Лапішко М. Л. Розрахунки від акцій та облігацій. — К.: Укр. НТІ, 1994.

13. Финансовое управление компанией/Под общ. ред. Е. В. Кузнецовой. — М., 1995. — 213 с.

14. Финансовый анализ деятельности фирмы. — М.: Ист-Сер-вис, 1995. — 378 с.

15. Финансовый менеджмент: Теория и практика: Учебник / Под ред. Е. С. Стояновой. — М-: Перспектива, 1996.

16. Хелферт Э. Техника финансового анализа: Пер. с англ. -М.: Аудит; ЮНИТИ, 1996. — 357 с.