підприємствами, а також з їхніми величинами, що склалися у попередні роки. При оцінці результатів використовують матеріали попередніх стадій аналізу, що дозволяють пояснити сформовану ситуацію.
При аналізі боргових інструментів, ціни на які визначаються не тільки станом справ у емітентів, але і станом позичкового ринку, багато хто з аналітиків використовує розробки рейтингових фірм. У США найбільш використовуваними є рейтинги компаній Standart & Poor's і Moody's. Вони дають оцінки великому числу облігацій та інших кредитних фондових цінностей. У Росії використовується рейтинг АК&М, який включає три показники: "Індекс акцій банків", "Індекс промислових підприємств" та "Зведений індекс".
В Україні використовують фондові індекси КАС — 20 (S) та КАС — 20 (W), які розраховує і представляє інвестиційна компанія. За базу індексів прийняті акції 20 компаній України (металургійний комплекс, хімічна промисловість, нафтогазовий комплекс, енергетика, машинобудування тощо).
Ринковий аналіз при формуванні фондового портфеля
Розглянемо послідовність дій при виборі простих акцій у процесі формування фондового інвестиційного портфеля.
Детальний аналіз фінансового стану
Детальний аналіз фінансового стану емітента передбачає розрахунок і аналіз великої кількості коефіцієнтів. Коефіцієнти об'єднуються двома способами.
Перший спосіб передбачає їх об'єднання за ознакою однорідності відображуваних явищ. У цій групі показники поділяються на:*
Коефіцієнти ліквідності (коефіцієнт абсолютної та загальної ліквідності, оборотності матеріальних запасів, середній період одержання дебіторської заборгованості).*
Коефіцієнти платоспроможності (коефіцієнт платоспроможності, загальна фінансова стійкість, рівень повернення довгострокових позик).*
Коефіцієнти прибутковості (прибуток на власний капітал, прибуток на продажі, прибуток на загальні активи).*
Коефіцієнти використання активів (продажі до матеріальних запасів, продажі до основних засобів та нематеріальних активів, продажі до активів).
Другий спосіб вимагає об'єднання показників за ознакою взаємодоповнення. При такому групуванні коефіцієнтів множення коефіцієнт більш низького рівня оцінки дає більш узагальнений показник, тобто ієрархія показників дає змогу системно оцінювати діяльність підприємства загалом. Показники оцінки фінансового стану підприємства в узагальненому вигляді представлені у табл. 11.4.
Список літератури
1. Вень Т. Г., Довбня С. В. Інтегральна оцінка фінансового стану підприємства // Фінанси України. — 2002. — № 6.
2. Бирман Л, Шмидт С. Экономический анализ инвестиционных проектов. — М.: Банки и биржи, 1997.
3. Бланк H.A. Инвестиционный менеджмент. — К.: Ника-Центр, 2001.
4. Бланк H.A. Основы финансового менеджмента. — К.: Ника-Центр; Эльга, 1999.
5. Закон України "Про інвестиційну діяльність № 1560—XII від 18 вересня 1991 року // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — №47. — С. 646.
6. Закон України "Про цінні папери та фондову біржу" № 1201—ХН від 18 червня 1991 року.
7. Кобилянський Л. С. Управління проектами: Навч. посіб. — К.: МАУП, 2002. — 200 с.
8. Кручок С. Оцінка фінансового стану підприємства // Фінанси України. — 2002. — № 8.
9. Маринченко Б. Підготовка та експертиза лізингових проектів // Вісник НБУ. — 1997. — № 2. — С. 31.
10. Норткотт Д. Принятие инвестиционных решений. — М.: Банки и биржи; ЮНИТИ, 1997. — 247 с.
11. Терещенко О. О. Фінансова санація та банкрутство підприємств: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2000. — 412 с.
12. Федоренко В. Г. Інвестознавство: Підручник. — 3-тє вид., доп. — К.: МАУП, 2004. — 480 с.
13. Финансовый менеджмент: Теория и практика: Учебник // Под ред. Е. С. Стояновой. — М., 1996.
14. Чернявский А. Д. Антикризисное управление: Учеб. по-соб. — К.: МАУП, 2000. — 208 с.
16. Шеремет А.Д., Сайфулин P.C. Методика финансового анализа. — М.: Инфра-М, 1995.