Аналіз ризиків у передінвестиційній фазі лежить в основі вибору варіантів інвестування, однак при цьому прогнозуються ризики і в інвестиційній та експлуатаційній фазах.

Ризик можна поділити на дві категорії: за рівнем і за часом. Різні інвестиції забезпечують різний рівень доходу. Якщо справа цілком надійна, то важко сподіватись на високі доходи. Але якщо пропонується вкласти гроші у ненадійну, але ризикову справу, тоді закономірно вимагається високий дохід, тобто інвестори повинні одержувати компенсацію за ризик.

Малий ризик пов'язаний із низькими доходами, великий — із великими.

Рівень ризику залежатиме від того, чи пов'язаний бізнес із добре освоєною галуззю діяльності. Залежно від надійності інвестованої справи рівень ризику може бути високим, середнім або низьким.

Визначити рівень ризику можна шляхом порівняння ризикованості вкладів у ту чи іншу справу. Наприклад, менш ризиковано мати справу з відомими фірмами, підприємствами, в яких справи йдуть добре, або відкривати бізнес у добре освоєній галузі, з забезпеченим ринком збуту. Шанси повернути інвестиції, вкладені у надійні компанії, значно вищі, ніж вкладеш у невідомі фірми. Значно легше прогнозувати доходи від менш ризикованих компаній (бізнесу), і навпаки, заняття ненадійним бізнесом чи співробітництво з невідомими фірмами є ризикованим, оскільки доходи від них можуть бути несталими. Таким чином, рівень доходу (ставка дисконту) нижчий у надійній справі, а інвестування ризикованої справи вимагає більшої компенсації за ризик.

Фактор часу також значно впливає на рівень ризику. Готівка для інвестора важливіша, ніж гроші у майбутньому. Коли інвестор вкладає свій капітал у певний бізнес, він завжди ризикує або відчуває непевність, що капітал у майбутньому принесе очікуваний прибуток. І чим триваліший термін вкладу, тим більший ризик, тобто ризик є зростаючою функцією часу. Щоб примусити інвестора надовго розлучитися із своїми грошима, потрібно його переконати, що він отримає добру компенсацію. Інвестор повинен одержати винагороду за те, що взяв на себе ризик часу.

Коли гарантовано, що інвестиції не завдадуть збитків і вкладаються на дуже короткий період, їх називають безпечними.

Таким чином, рівень ризику можна поділити на безпечну ставку і премію за ризик, пов'язаний із фактором часу.

Безпечна ставка — це відсоткова ставка, що сплачується за неризиковані активи або ті, що мають гарантований дохід. Вона і є критерієм для оцінки ризикованості інших активів.

Премія за ризик — це необхідна норма доходу понад безпечний дохід на капітал. Про це свідчить практичний досвід. Премія за ризик на цінні папери з багаторічним терміном погашення завжди вища за премію на ті цінні папери, що випускаються на рік.

Список літератури

1. Бланк И. А. Инвестиционный менеджмент. К.: Ника-Центр, 2001.

2. Гранатуров В. М. Економічний ризик: сутність, методи виміру, шляху зниження: Навч. посіб. — М.: Справа і сервіс, 1999.

3. Данілов О. Д., Іваншна Г. М., Чумаченко О. Г. Інвестування: Навч. посіб. — К., 2001. — 364 с.

4. Ивин Л. Н., Иванилов А. С. Введение в финансовый менеджмент. — К.: ИСИО, 1994. — 133 с.

5. Клапків М. С. Методи ідентифікації фінансових ризиків // Фінанси України. — 2000. — № 1.

6. Лапуста М. Г., Шаршукова Л. Г. Ризики в підприємницькій діяльності. — М.: Инфра-М, 1998.

7. ПлоткінЯ.Д. Інвестиційний менеджмент: Конспект лекцій для студентів факультетів економіки та менеджменту. — Л.: ДУЛП, 1996. — 63 с.

8. Примостка Л. Управління фінансовими ризиками // Економіка. Фінанси. Право. — 1999 — № 2. — С. 12.

9. Сердюкова И.Д. Управление финасовыми рисками // Рынок ценных бумаг. — 1995. — № 12.

10. Сивый В., Балыка С. Управление хозяйственным риском // Бизнес-информ. — 1998. — № 12. — С. 23—27.

11. Тарасова С. В. Инвестиционный менеджмент: Конспект лекцій. — М.: Приор Атлантик, 1998. — 64 с.

12. Управління підприємницьким ризиком / За ред. Д. А. Ште-фанича. — Тернопіль: Економічна думка, 1999. — 220 с.

13. Устенко О. Л. Теория экономического риска: Монография. — К.: МАУП, 1997. — 164 с.

14. Федоренко В. Г., ГойкоА. Ф. Інвестознавство: Підручник / За наук. ред. В. Г. Федоренка. — К.: МАУП, 2000. — 408 с.

15. Фере В. А, Романчеко О. В. Методи оцінки фінансового ризику // Фінанси України. — 1997. — № 2. — С. 49.

16. Финансовый менеджмент: Теория и практика: Учебник / Под ред. Е. С. Стояновой. — М.: Перспектива, 1996.

17. Щукін. Б. Інвестиційна діяльність: Метод, посіб. — К.: МАУП, 1998. — 68 с.