1) купити акції;

2) продати "право на підписку на акції";

3) проігнорувати пропозицію.

Право підписки на акції — це короткостроковий цінний папір, який може котируватись на фондовій біржі.

Опціон — це цінний папір, який розглядають як результат опціонного контракту. Згідно з цим контрактом один з учасників набуває право купівлі (продажу) певної кількості цінних паперів за обумовленою ціною у певний період часу, а інший учасник за грошову премію зобов'язується, у разі необхідності, продати (купити) цінні папери за договірною ціною. Зазвичай, опціони виставляють на звичайні акції.

Опційний контракт — це договір, який зобов'язує учасника тримати пропозицію в силі протягом певного терміну.

Власник опціону має право: купити, продати його або відмовитися від контракту, втративши премію.

Стандарти опціону:

1) кількість однойменних цінних паперів, які продають, повинна бути певної величини (зазвичай лот містить 100 одиниць);

2) має бути вказана дата, до якої права можуть бути реалізовані або анульовані;

3) має бути вказана ціна виконання контракту.

Два основні типи опціонних контрактів:

1) контракт на купівлю цінних паперів;

2) контракт на продаж цінних паперів разом із цінними паперами.

Учасники ринкового опціону можуть виступати в якості: покупця опціону на купівлю, покупця опціону продавця, надпи-санта опціону продавця.

Коли купують опціони на продаж при можливому зниженні цін на акції, інвестор може придбати опціони з правом продажу за фіксованою ціною після закінчення певного строку.

Приклад* Купити 100 опціонів на суму 350 грн, які дають можливість продати 100 акцій компанії по 50 дол. за одну акцію протягом певного проміжку часу.

Якщо курс акцій падає, то власник опціону може продати їх акціонерові компанії, щоб знизити втрати цього акціонера.

Варрант — це вид цінного папера, пов'язаний з зобов'язанням, яке продавець дає покупцеві в розумінні права власності на цінні папери.

Варранти випускають на звичайні акції, при тому існує гарантія права власності, тобто зобов'язання продавця передати право власності без збереження права на його затримання продавцем.

Варрант — це довгостроковий цінний папір. Власник варранта має право обміняти його на певну кількість звичайних акцій за твердою ціною протягом певного проміжку часу, якщо курс акцій досягає певного обумовленого рівня.

Варрант випускають одночасно з облігаціями, привілейованими акціями та борговими зобов'язаннями. Після випуску основних цінних паперів із варрантом він може відокремлюватись від них та самостійно обертатися на фондовому ринку.

Приватизаційні цінні папери

Приватизаційні папери — це особливий вид державних цінних паперів, які засвідчують право власника на безоплатне одержання у процесі приватизації частки майна підприємств державного та земельного фонду. Приватизаційні папери поділяються, відповідно до вказаного визначення, на приватизаційні майнові сертифікати, житлові чеки та земельні бони. Приватизаційні папери, що їх випускають як компенсацію на внески в Ощадбанк та страхові внески, називаються компенсаційними сертифікатами (табл. 2.1):

Таблиця 2.1. Характеристики приватизаційних цінних паперів

а/п | Назва цінного папера | Право володіння певним видом манна (частка) | Номінальна вартість, грн | Вид випуску ЦП | Форма випуску | Спосіб реалізації

1 | Приватизаційний майновий сертифікат | державне майно | 10,5 | іменні | безготівкова / готівкова | акції та паї

2 | Житловий чек | державний житловий фонд | 0,42 | іменний | безготівкова | житло акції

3 | Земельна бона | державний земельний фонд————

4 | Компенсаційні сертифікати | ощадні внески, страхові поліси | 10 та 20 | на пред'явника | Готівкова | акції, паї

Номінальна вартість приватизаційних цінних паперів. Приватизаційний майновий сертифікат (ПМС) — 10,6 грн. Він дорівнює цій сумі тоді, коли ми купуємо акції державних підприємств із непроіндексованим статутним фондом. У разі, коли купуємо акції підприємства, майно якого проіндексовано ПМС, його вартість прирівнюється до 500 грн.

Земельна бона в ціні не визначена.

Компенсаційні сертифікати випущені номіналом 10 і 20 грн, а житловий чек свого часу був оцінений у розмірі 4,2 грн. Згодом житловий чек набув права конвертації і був прирівняний до майнового сертифіката для участі в аукціонах, які давали можливість обмінювати компенсаційні сертифікати на акції приватизованих підприємств.

Приватизаційні цінні папери можуть бути у готівковій або безготівковій формі. Нині у безготівковій формі існують житлові чеки. ПМС почали свій обіг у безготівковому вигляді, але з січня 1995 р. вони існують у готівковій формі. Прийняті відповідні урядові рішення про випуск готівкових житлових чеків.

Емітентом приватизаційних цінних паперів виступає НБУ. Для випуску приватизаційних паперів випускають бланки спеціального виду із встановленим набором реквізитів:

1. Запис про приналежність папера до України.

2. Назва органу, що випускає папір.

3. Назва приватизаційного папера, серії та порядкового номера.

4. Дати випуску та строку використання.

5. Номінальне значення приватизаційного папера у вартісному виразі (допускається його вираження у натуральному виразі або в грошових одиницях).

6. Прізвище, ім'я, по батькові власника на іменні папери.

7. Відомості про документ, що посвідчує особу власника.

8. Підпис керівника емітента або особи, що видала папір.

Крім того, у приватизаційних паперах подають інформацію про умови та порядок їх використання, а також права власників.

Приватизаційні цінні папери можуть бути використані для обміну на документи, що посвідчують право власності на придбані об'єкти приватизації, тобто їх можна обміняти на акції (у разі створення АТ), паї (у разі створення товариства з обмеженою відповідальністю).

Приватизаційні цінні папери можна обміняти на інвестиційні сертифікати інвестиційних фондів та інвестиційних компаній.

Подальшим способом використання приватизаційних цінних паперів є їх передання у довірче управління на основі договору доручення.

Обмін або відчуження приватизаційних цінних паперів іншим способом є недійсні. Приватизаційні цінні папери не можуть бути використані для здійснення розрахунків як інструмент обігу.

Права на одержання приватизаційних паперів мають громадяни України, які проживають на території України, або тимчасово перебувають за її межами у службових справах у період, що визначає державна програма приватизації. Кожен громадянин має право на одержання приватизаційного папера однакової вартості для приватизації майна державних підприємств (ПМС), державного житлового фонду та частки земельного фонду.

Конвертованість приватизаційних паперів забезпечується встановленням коефіцієнтів для перерахування номінального значення одного виду при його конвертуванні в інший.

Список літератури

1. Бланк И. А. Основы финансового менеджмента. — К.: Ника-Центр; Эльга, 1999.

2. Голуб А. Г., Савенко I. Л. Ринкова система економіки. Ринок цінних паперів та його інструменти. — Л.: ЛТБС, 1994.

3. Економіка: Підручник / Під ред. 3. Г. Ватаманюка, С. М. Панчишина. — К.: Либідь, 1999.

4. Економічний словник-довідник / За ред. С. В. Мочерного. — К.: Феміна, 1995.

5. Калина А. В., Корнеев В. В., Кощеев А. А, Рынок ценных бумаг: Учеб. пособ. — 2-е изд., перераб. и доп. — К.: МАУП, 1999.

6. Кобилянсъкий Л. С. Управління проектами. Навч. посіб. — К.: МАУП, 2002. — 200 с.

7. Ковалев В. В. Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности. — М.: Финансы и статистика, 1996.

8. Лапішко М. Л. Основи фінансового і статистичного аналізу економічних процесів. — Л.: Світ, 1995.

9. Мельник В. А. Ринок цінних паперів: Довідник. — К.: АЛД Віра-Р, 1998.

10. Мендрул О. Г., Шевчук І. А. Ринок цінних паперів. — К.: КНБУ, 1998.

11. Мойсеєнко І. П. Основи інвестування. Навч. посіб. — Л.: МАУП, 2001. — 180 с.

12. Павлова Л. Н. Финансы предприятий: Учебник. — М.: Финансы; ЮНИТИ, 1998.

13. Смовженко Т. С, Лапішко М. Л. Розрахунки від акцій та облігацій. — К.: Укр. НТІ, 1994.

14. Управління акціонерним товариством (корпоративне управління в Україні): Посіб. — К.: Століття, 1999.

15. Федоренко В. Г. Інвестознавство: Підручник. — 3-тє вид., доп. — К.: МАУП, 2004. — 480 с.

16. Финансовый менеджмент: Теория и практика: Учебник / Под ред. Е. С. Стояновой. — М.: Перспектива, 1996.

17. Фінанси підприємств: Підручник / За ред. проф. А. М. Под-дєрьогіна. — К.: КНЕУ, 1999.

18. Чернявский А. Д. Антикризисное управление: Учеб. по-соб. — К.: МАУП, 2000. — 208 с.

19. Щукін Б. Інвестування: Курс лекцій. — К.: МАУП, 2004. — 216 с.