Найбільший приріст залишків на єдиному казначейському рахунку спостерігається у серпні-вересні. Саме на цей період припадає найбільша кількість відпусток працівників бюджетної сфери, що відповідно впливає на оперативність розподілу та використання коштів.

Найбільший рівень падіння ЄКР уже кілька років підряд характерний для другої половини листопада і грудня, що пояснюється завершенням бюджетного року і бажанням розпорядників бюджетних коштів максимально освоїти затверджені їм асигнування. Динаміка наявності бюджетних коштів на єдиному казначейському рахунку значною мірою визначається також надходженнями від приватизації і залежить від складених Фондом державного майна графіків роздержавлення.

Як видно, найбільше «вільних» грошей в держави було у вересні - в середньому 17,7 мільярда гривень на день. Потім почався процес зменшення їх обсягу: 12,8 мільярда гривень у грудні, 7,1 мільярда гривень у січні, 4,8 мільярда гривень у лютому.

А 18 березня 2009 року на ЄКР було лише 1,4 мільярда гривень, тоді як рік до того - 13,2 мільярда гривень тобто в 9,4 разу менше. «Вільних грошей» у держави немає. Таким чином, державні фінанси знаходяться сьогодні в досить складній ситуації.

Доходи бюджетів порівняно з відповідним періодом минулого року, зменшилися як у номінальному, так і в реальному обчисленні. Якщо в серпні 2008 року до всіх бюджетів України надійшло 31,2 мільярда гривень, то в лютому 2009 року - лише 20,8 мільярда гривень, що на третину менше. Доходи бюджетів України протягом періоду серпень 2008 року - лютий 2009 року наведено на рисунку 2.

Реальні доходи бюджетів, тобто обсяги доходів, скореговані на рівень інфляції, зменшилися ще більше. Якщо в серпні 2008 року порівняно з цим же місяцем 2007 року мало місце їх зростання на 24,4%, то в лютому 2009 року порівняно з лютим 2008 року - спостерігаємо падіння на 23,3%.

Таким чином, реальні "купівельні" можливості ресурсів бюджетів України в лютому 2009 року були майже на чверть меншими ніж рік до того і майже на половину меншими ніж у "передкризовому" серпні 2008 року.

Власних надходжень Пенсійного фонду разом з трансфертами з держбюджету не вистачає для виконання зобов'язань із виплати пенсій. У зв'язку з цим бюджет ПФУ на 2009 рік було затверджено з дефіцитом в 13,1 мільярда гривень.

Водночас зобов'язання держави, визначені Законом про держбюджет на 2009 рік - 267 мільярдів гривень, місцевими бюджетами - близько 90 мільярдів гривень, обов'язковими пенсійними виплатами - 164 мільярди гривень, поверненням ПДВ - 2,6 мільярда гривень на 1 січня 2009 року, мали бути виконаними.

При цьому слід мати на увазі, що на 10 березня 2009 року 52 484 установи та організації України були розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, а кількість пенсіонерів на 1 березня 2009 року становила 13,7 мільйона осіб.

В Україні назріло також питання проведення функціональної перебудови казначейства. По-перше, структуру слід чітко привести відповідно до виконуваних функцій. По-друге, повноваження та функції кожного структурного підрозділу мають бути чітко регламентовані в такий спосіб, щоб діяльність підрозділу не була в прямій залежності від особистості виконавця і не залежала від плинності кадрів. Ситуація має бути такою, аби кожний підрозділ і його працівник міг володіти методологічними засадами своєї діяльності, завершеним комплектом нормативних документів для виконання своїх функцій за допомогою прикладного програмною забезпечення.

Як свідчать проведені дослідження, сучасні умови функціонування Державного казначейства України характеризуються наявністю низки проблемних питань з організації касового виконання державного бюджету. Потреба їх вирішення актуалізується у зв'язку з інтеграцією України в міжнародну спільноту та її прагнення до вдосконалення бюджетного процесу.

Реальні доходи бюджетів України за період з серпня 2008 року до лютого 2009 року у % до відповідного місяця попереднього року наведено на рис. 3.

Оздоровлення економіки, забезпечення соціальних гарантій громадян, нормативне життєзабезпечення в державі можливо здійснити двома шляхами: перший - за рахунок збільшення доходів бюджету, другий - за рахунок раціонального, економного й цільового витрачання бюджетних коштів. Успішний розвиток економіки держави також значною мірою залежить від достовірності й оперативності отримання інформації про стан державних фінансів, а також можливості ефективно управляти ними. Тому важливим елементом системи управління як державними, так і місцевими фінансами є розробка та впровадження вдосконалення казначейської системи касового виконання бюджетів усіх рівнів.

До найважливіших стратегічних завдань розвитку Державного казначейства України, як органу оперативного управління фінансовими ресурсами держави, слід віднести: удосконалення нормативно-законодавчої бази функціонування казначейської системи й істотне розширення виконуваних функцій органами ДКУ з управління бюджетними ресурсами; модернізація і уніфікація обліку в бюджетних сферах; проведення функціональної перебудови казначейства; регулювання боргових відносин і активів, формування ефективної моделі використання фінансових ресурсів державного бюджету, сконцентрованих на єдиному рахунку; модернізація й удосконалення інформаційних технологій та внутрішньої платіжної системи Державного казначейства України, удосконалення програмно-технічної реалізації моделі обслуговування єдиного казначейського рахунку та управління фінансовими ресурсами; участь ресурсів казначейства в банківсько-кредитній сфері та на фондовому ринку.

Список використаних джерел:

1. Указ Президента України від 27.04.1995 р. №335/95 «Про Державне казначейство України».

2. Положення про Державне казначейство України: затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 31.07.1995 р. №590

3. Бюджетний кодекс України від 21 червня 2001 р. №2542-111.

4. Юрій С.І., Стоян В.І., Даневіч О.С. Казначейська система: