У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


ставка робить податок

на додану вартість одним із головних джерел наповнення бюджету, але видимість її високої ефективності дуже оманлива. Ми вважаємо, що на період подолання економічної кризи доцільно було б знизити базову ставку ПДВ до 15%. Такий крок стимулюватиме економічну активність: збільшиться як виробництво, так і сукупний суспільний попит. При зменшеній ставці податку у суб'єктів господарювання з'являться додаткові стимули для збільшення обсягів виробництва продукції та надання послуг, у результаті чого буде мати місце розширення бази оподаткування та, в підсумку, зростання загальної суми доходів бюджету. Нарешті, зменшення податкового тиску може сприяти збільшенню доходів населення та зростанню сукупного попиту.

Станом на 01.04.2009 р. податок на додану вартість займав 88,7% в структурі втрат бюджету внаслідок пільгового оподаткування [6]. З одного боку наявність значної кількості пільг зменшує фіскальну ефективність ПДВ, але, поряд з цим, за рахунок надання пільг можна захистити інтереси малозабезпечених верств населення, а також стимулювати виробництво пріоритетних товарів, робіт та послуг. Крім того, звільнення від оподаткування може розглядатися, як альтернатива зменшеній ставці податку, що пов'язана з меншими затратами на адміністрування і є порівняно більш зручною для контролюючих органів [1]. В Україні список товарів і послуг, що звільняються від оподаткування, є досить широким порівняно з іншими країнами. Це пояснюється застосуванням в Україні всього двох ставок ПДВ, 20% та 0%. Крім того, перша є доволі високою. На відміну від України, ПДВ в інших країнах, як правило, стягується за кількома ставками (перша - базова, наступні - знижені): в Іспанії - 16%, 7% або 4%, Австрії - 20%, 12% або 10%, Франції - 19.6%, 5.5% або 2.1%, Італії - 20%, 10%, 6% або 4%, Великій Британії - 17.5%, 5% або 0%, Ірландії - 21%, 13.5%, 4.8% або 0%, Росії - 18%, 10% або 0%, Польщі - 22%, 7%, 3% або 0% [7]. У багатьох розвинених країнах предмети першої необхідності оподатковуються за зниженими ставками, що дозволяє зменшити перелік товарів, які звільняються від податку. На нашу думку, в Україні слід збільшити кількість ставок ПДВ, що дозволить підвищити фіскальну роль податку та розширити кількість товарів першої необхідності, на які встановлена знижена ставка, що сприятиме захисту інтересів малозабезпечених верств населення.

Значною проблемою в Україні залишаються всілякі схеми ухиляння від сплати податків, тому створення умов для скорочення масштабів ухиляння від сплати податків має стати пріоритетом розвитку оподаткування на сучасному етапі. Перед законодавцями стоїть проблема - чітко визначити межу між законними (оптимізація оподаткування) та незаконними (ухиляння) методами зниження податкового навантаження. Схеми ухиляння та мінімізації сплати ПДВ є схожими в багатьох країнах, їх основою є незаконне отримання бюджетного відшкодування з ПДВ. В Україні використовуються такі схеми: штучне завищення ціни і подальший експорт, фіктивний експорт, придбання фіктивного товару (робіт, послуг) [8]. Усі ці способи ухиляння від сплати ПДВ призводять до вивозу капіталу за межі країни та зменшення надходжень коштів до державного бюджету. Слід зазначити, що існування високого податкового тиску на платників ПДВ, що є характерним для нашої держави, збільшує масштаби незаконного ухилення від сплати податку.

Для вирішення проблеми ухиляння від сплати ПДВ в Україні потрібно:

1) чітко відокремлювати незаконні дії платників податків (ухилення) та законні (оптимізація оподаткування);

2) збільшити кількість перевірок новостворених підприємств.

Однак спрямованість перевірок повинна носити не фіскальний характер, а консультативний, тобто консультації фахівців податкової служби мають бути спрямовані на виявлення та пошук шляхів вирішення проблем у діяльності підприємств для підвищення результатів їх фінансово-господарської діяльності;

3) посилити митний контроль і здійснювати більш активну співпрацю (обмін інформації) з податковими органами інших країн;

4) організовувати пошук засновників фіктивних підприємств та майна таких засновників, а також з'ясувати вину цих засновників (якщо така є) у створенні та діяльності фіктивного підприємства; за наявності вини - подавати позови проти таких засновників із вимогою про відшкодування збитків, завданих державі їх діями або бездіяльністю [8];

5) формувати податкову культуру населення.

Слід ураховувати, що збільшення контролю за сплатою ПДВ може призвести до зменшення економічної активності виробників, збільшення обсягів корупції, тому актуальним є формування податкової культури, про що зазначалося вище. Ефективність оподаткування багато в чому залежить від рівня фіскальної дисципліни в суспільстві. Але податкова культура - це не тільки усвідомлення платниками своїх обов'язків щодо сплати податків, а й своїх прав. Податкові відносини в Україні мають стати прозорими, що дозволить громадянам контролювати діяльність податкових органів, а також використання сплачених ними коштів.

На основі проведеного дослідження можна зробити висновок, що головною метою реформи ПДВ є досягнення оптимального співвідношення між його фіскальною та стимулювальною роллю. ПДВ повинен забезпечити, з одного боку, достатнє наповнення державного бюджету, а з іншого - стимулювати економічну активність суб'єктів господарювання. До пріоритетних напрямів реформування податку на додану вартість можна віднести:

- зниження податкового тиску на населення за рахунок зниження базової ставки ПДВ;

- запровадження диференційованої ставки ПДВ з метою скорочення списку товарів та послуг, що звільняються від оподаткування, для зменшення втрат бюджету внаслідок пільгового оподаткування;

- запровадження заходів щодо вирішення проблеми ухиляння від сплати ПДВ;

- формування податкової культури.

Список використаних джерел:

1. Иванов Ю.Б., Давыскиба Е.В. Системы налогооблажения зарубежных стран: Учебное пособие. - X.: ИД «ИНЖЄК», 2006. -


Сторінки: 1 2 3