Грошовий потік від простих чи привілейованих акцій вимірюється щорічним дивідендом та приростом ціни акції. Грошовий потік від облігацій чи довгострокових цінних паперів, які випускаються одержувачем позики, складається з суми доходу, яку одержує покупець облігацій за рік.

Техніка визначення курсової вартості передбачає три дії:

1) визначається потік доходів, що очікується за цінним папером;

2) знаходиться дисконтована (теперішня) вартість розміру кожного платежу за папером;

3) дисконтовані вартості додаються.

Ця сума і є курсовою вартістю цінного паперу.

Далі детально зупинимося на оцінці окремих фінансових інструментів.

Оцінка акцій

Моделі оцінки вартості акцій базуються на використанні таких показників, як:

И вид акції - проста чи привілейована;

И сума дивідендів, яка очікується в конкретному періоді;

И очікувана курсова ціна акції наприкінці періоду її реалізації;

И очікувана норма валового інвестиційного прибутку (норма дохідності) за акціями;

И кількість періодів використання акції.

Для інвесторів важливим є визначення вартості простих акцій, оскільки вони не мають гарантованого рівня доходів. Як відомо, доходами за акціями є дивіденди та капітальний приріст вартості акцій. Майбутні грошові потоки за простими акціями можуть складатися із суми нарахованих дивідендів (якщо ці цінні папери будуть використовуватись протягом невизначеного періоду) та із суми нарахованих дивідендів і прогнозної вартості реалізації фондового інструменту (якщо вони будуть використовуватись протягом заздалегідь обумовленого періоду).

На практиці існують такі моделі оцінки вартості акцій.

1) Оцінка акцій з постійними дивідендами. 

(3.20)

де D - річний дивіденд;

К S- ставка дохідності акції.

Приклад. Компанія сплачує річний дивіденд 3 грн на акцію. Необхідна ставка дохідності за акціями становить 12 %. Визначити ціну акції.

Р0= 3/0,12 = 25 грн.

2) Оцінка акцій з постійним приростом дивідендів (Модель Гордона): 

(3.21)

де D1 - сподівані дивіденди на акцію через рік D/ = Д, (1+ g) g - темп приросту дивідендів.

Приклад. Останній раз компанія сплатила на кожну акцію дивіденд у розмірі 1,8 грн. Компанія сподівається, що її дивіденди будуть щорічно зростати на 6 %. Визначити ціну акції, якщо необхідна ставка дохідності за акціями становить 11 %.

Р0 = 1,8 х (1 + 0,06) / (0,11 - 0,06) = 38 грн.

Оцінка акцій з непостійним приростом дивідендів: 

(3.22)

де Dn - сподіваний щорічний дивіденд на акцію.

Приклад. Інвестор купив акцію з прогнозом дивідендів 1-й рік 100 грн та у наступні роки - на 20 грн більше. Норма поточної дохідності - 15 % на рік. Акцію купив на 5 років. Визначити ринкову ціну акції.

Р0= 100/1,15 +120/1,152 +140/1,153 + 160/1,154 +180/1,155 = 451 грн.

Для аналізу ефективності вкладень інвестора в покупку акцій можуть використовуватися такі види дохідності:

И ставка дивіденду;

И поточна дохідність акції для інвестора (рендит);

И поточна ринкова;

И кінцева;

И сукупна.

Ставка дивіденду (dc) визначається за формулою: 

(3.23)

де D - розмір річних дивідендів, що виплачуються, грн.;

N - номінальна ціна акції, грн.

Часто на практиці ставка дивіденду використовується для оголошення річних дивідендів. Поточна дохідність акції для інвестора - рендит (dr). визначається за формулою: 

(3.24)

де Р - ціна придбання акції, грн.

Поточна ринкова дохідність (dp) визначається співвідношенням розміру дивідендів, що виплачуються, до поточної ринкової ціни акції: 

(3.25)

де Р0 - поточна ринкова ціна акції, грн.

Кінцева дохідність акції (dk) може бути визначена таким чином:

, (3.26)

де D - розмір дивідендів, виплачених в середньому за рік, грн.;

DР - приріст або збиток капіталу інвестора, що дорівнює різниці між ціною продажу та ціною придбання акції, грн.;

n - кількість років, протягом яких інвестор володів акціями.

Узагальнюючим показником ефективності вкладень інвестора в покупку акцій є сукупна дохідність (dc), яка визначається за формулою:

, (3.27)

де Di- розмір дивідендів, виплачених в і-тому році, грн.

Кінцева та сукупна доходности можуть використовуватися в тому випадку, якщо інвестор продав акцію або планує її продати за піною, відомою йому.

У випадку, коли інвестор не бажає отримувати поточних доходів у вигляді дивідендів, він отримує дохід від приросту курсової вартості акцій. Таким чином, дохідність (річна) буде визначатися за такою формулою: 

(3.28)

де Р0 - ціна покупки акції, в процентах до номіналу, або грн.; Рl - ціна продажу акції, в процентах до номіналу, або грн.;

t - кількість днів з дня покупки до продажу акцій.

Крім зазначених вище показників, при оцінці інвестицій у акції використовують й інші показники, у тому числі:

1) дохід на акцію = Чистий прибуток - Дивіденди за привілейованими акціями / Загальну кількість звичайних акцій;

2) цінність акцій = Ринкова ціна акції / Дохід на акцію;

3) рентабельність акції = Дивіденди на одну акцію / Ринкова ціна акції;

4) дивідендний дохід = Дивіденди на одну акцію / Дохід на акцію;

5) коефіцієнт котирування акції = Ринкова ціна акції / Облікова ціна акції.

Оцінка боргових цінних паперів (облігацій)

Основними параметрами боргових цінних паперів (насамперед облігацій) є номінальна ціна, терміни сплати основного боргу, норма доходу, термін та порядок сплати відсотків.

Номінальна ціна (вартість) - це ціна боргового цінного паперу на час його погашення.

Термін сплати основного боргу (термін погашення) - це дата, коли той, хто випускає цінні папери, має повернути інвестору їх повну (номінальну) вартість.

Норма дохідності - це розмір відсотку, що сплачується, або це купонна ставка, яку позначено на купонному листі.

Термін та порядок сплати відсотків визначає регулярність їх сплати протягом року.

Ринкова вартість відсоткової облігації (PV) визначається за формулою: 

(3.29)

де D0 - сума відсотків за облігацією за кожен рік;

N0 - номінальна вартість облігації;

r - середня ставка дохідності на ринку або дисконтна ставка;

n - кількість періодів, які залишилися до погашення облігації.

Приклад. Визначити ринкову ціну облігації, яку випущено на 5 років з номінальною вартістю 1000 грн, купонною ставкою 10 % річних, сплатою відсотків щорічно, при ставці дисконту 12 %.

У випадку, коли вся сума відсотків

виплачується при погашенні облігації, формула 3.27 матиме такий вигляд:

, (3.30)

де - сума відсотків за облігаціями, яка буде нарахована при її погашенні за відповідної ставки.

Приклад. Облігація підприємства номіналом 100 грн. реалізується на ринку за ціною 85 грн. Погашення облігації і виплату відсотків передбачено через 3 роки. Ставка відсотку (купон) складає 20 % річних, норма поточної дохідності за облігаціями такого типу складає 12 %. Необхідно визначити поточну вартість облігації.

Ринкова вартість безвідсоткової облігації визначається за формулою: 

(3.31)

Найбільш важливим моментом у розрахунку вартості облігації є визначення ставки дисконтування. Вона повинна відповідати рівню ризику інвестицій. Зазвичай, за базу використовують котирування у брокерських контор за облігаціями з подібними характеристиками. Її також можна спробувати визначити кумулятивним методом:

, (3.32)

де r - ставка дисконтування;

rf - безризикова ставка (найчастіше дохідність за державними цінними паперами відповідних строків погашення); / - премія за ліквідність; і - темп інфляції; rе - реальна ставка відсотку.

Наприклад, rf= 16 %, re= 7 %, 7 = 4 %, і = 9 %, тоді r= 16 + 7 + 4 + 9 = 36 %.

Безризикова ставка (/у) може враховувати інфляцію. Однак якщо інвестор очікує, що інфляція буде розвиватися більш високими темпами, він також врахує це у ставці дисконтування. Купуючи папір, інвестор стикається з ризиком ліквідності, який пов'язаний із тим, наскільки швидко і за якою ціною можна продати папір. Тому цей розмір повинен знайти відображення у ставці дисконтування.

Для оцінки облігацій інвесторами можуть використовуватися такі види дохідності:

1. Купонна дохідність (dk): 

(3.33)

де D - річний купонний дохід, грн.;

N - номінальна вартість облігації, грн.

2. Поточна дохідність (dp): 

(3.34)

де PV0 - ціна, за якою була придбана облігація інвестором, грн.

3. Кінцева дохідність (dk):

, (3.35)

де DРV - приріст або збиток капіталу, який дорівнює різниці між ціною реалізації (номіналом) та ціною купівлі облігації інвестором, грн.;

n - кількість років обігу облігації.

4. Для облігацій з нульовим купоном дохідність (d) визначається за такою формулою:

, (3.36)

де PVi~ ціна купівлі облігацій, в процентах до номіналу, або в гри.;

PVj - ціна продажу облігацій, в процентах до номіналу, або в грн.;

і - кількість днів з дня купівлі до продажу облігацій.

5. Розрахунок очікуваної прибутковості за облігаціями (R0):

Приклад. Облігація номіналом 100 грн реалізується за ціною 67,5 гри, погашення передбачається через 3 роки. Визначити норму очікуваної дохідності облігації. 

(14%)

Між курсовою вартістю та дохідністю до погашення облігації існують певні залежності.

а Ціна облігації та дохідність до погашення перебувають у зворотній залежності. При підвищенні дохідності ціна облігації падає, при зниженні - зростає.

а Якщо дохідність до погашення нижче купонного відсотку, то облігація продається з премією.

а Якщо дохідність до погашення вище купонного відсотку, облігація продасться зі знижкою,

а Якщо дохідність до погашення дорівнює купонному відсотку, ціна облігації дорівнює номіналу.*

За зниження дохідності до погашення на 1 % ціна облігації зростає більше, ніж під час її падіння за збільшення дохідності до погашення на 1 %.

Для оцінки ефективності фінансових операцій із векселями використовують такі розрахунки:

1. Сума процентів - дохід (ІB) нараховується на основі річної процентної ставки nа періоду обігу векселя за такою