ці суб'єкти отримують емісійний прибуток та додаткові обігові кошти без залучення кредиту. Що ж до комерційних банків, то вексельний обіг сприяє масовому залученню ними грошових коштів підприємств і громадян. Підтвердженням дієвості вексельного обігу є також надання кредиту за меншими, ніж банківські, ставками, оскільки банк не сплачує депозитного та інших процентів за залучені ресурси. Важливе й те, що вексель обмежує монополію банківської системи на кредит.
Вексельний обіг має антиінфляційний характер. Замінюючи готівку у процесі обігу фондів та обігу товарів, векселі скорочують грошову й кредитну масу, і це робить їх ефективним важелем антиінфляційного механізму.
Ставши потужним надбанням усіх сфер господарського життя розвинутих країн, найлегшою і найпростішою формою передання капіталу-функції та капіталу-власності з одних рук до інших, вексель активно сприяє залученто у виробничу діяльність якнайширшого обсягу багатств, стимулює зростання масштабів виробництва, капіталу та його купівельної сили. Реалізуючи свої функції, він перевищив економічну роль грошей як платіжного засобу і обмежив коло обігу грошей. При цьому якщо значення та функції національних грошових знаків обмежені державними кордонами, то в ідеалі вексель завжди і повсюдно має однакову вартість.
Векселеві властиві й інші переваги перед грошима. Зокрема, для учасника господарського життя мобілізація грошових коштів, як правило, пов'язана з неабиякими труднощами і необхідним часовим періодом. Вексель же може складатися у будь-який час, коли виникає потреба у забезпеченні угод. Будучи певним сурогатом готівкової оплати кредитного контракту, вексель одночасно отримує купівельну здатність грошей, вартість товару і власну вартість у вигляді курсової ціни.
Вексель не тільки підносить ефективність національної економіки, а й стимулює її прибуткову участь у міжнародному поділі праці. Із трьох форм міжнародних розрахунків (платіж готівкою, авансовий платіж і платіж у кредит) найпривабливішою є вексельний розрахунок. Він не потребує переказу готівкових коштів за межі країни, прискорює і спрощує експортно-імпортні операції та виводить їх з-під надмірно жорсткого диктату банків.
Ці та інші функції векселів переконують, що без широкомасштабного впровадження вексельного обігу неможливим стає саме функціонування економіки. І всім учасникам господарського життя в Україні слід виходити з того факту, шо вексельному обігові належить виключна роль у. нормальному відтворенні будь-якої економіки: перехідної чи ринкової.
ЛІТЕРАТУРА
1. Абаев М. М.Высочайше утвержденный 27 мая 1902 года Новый устав о векселях. Санкт-Петербург, 1903. Абрамович К. Г.
2. Практическое руководство к Новому уставу о векселях. Санкт-Петербург, 1903.
3. Акции и векселя в экономическом обороте Украины: Учеб.-спр. пособие. Харьков, 1999.
4. Аудит вексельных операций // Україна і бізнес. 1993. № 16. Барац С. М.
5. Курс вексельного права. Санкт-Петербург, 1893. Барац С. М.
6. Вексель. Санкт-Петербург, 1902. Белое М. М.
7. Вексель как важнейшее платежное средство. Москва, 1992. Белов В.
8. Банковский вексель и его правовая специфика // Бизнес и банки. 1993. № 19. Вексель:
9. Закон, практика, бухучет. Москва, 1998. Вексель как способ вытащить экономику из кризиса // Компаньон. 1996. № 7.
10. Вишневская А. А.Вексельное право. Москва, 1996. Возможности использования векселей в практике хозяйствования в Украине. Киев, 1998. Гиндин И. Ф.
11. Русские коммерческие банки: Из истории финансового капитала в России. Москва, 1948.
12. Гудков Ф.Вексель. Дефекты формы. Москва, 1998. Лемківський А.
13. Вексель, його форми та функції в ринковій економіці // Банківська справа. 1996. № 5.