Кошторисне фінансування витрат на утримання банків

Фінансування управління банків провадиться відповідно до кошторисів видатків на рік з їх поквартальною розбивкою, але кошторис як основний фінансовий план банку реальний при стабільній роботі банку, при збитковій роботі банку є не реальним, а лише припущенням про надходження доходів і напрямків їх використання. Нереальність запланованих надходжень доходів потребує скорочення видатків на утримання банку.

Важливими розрахунками до проекту для одержання видатків є обґрунтування через фінансові розрахунки доходів і видатків по кожному виду видатків і в цілому по господарству банку.

Такий кошторис є основним документом, який визначає загальний обсяг, цільове надходження і поквартальний розподіл коштів установи. Його формування здійснюється на підставі показників лімітної довідки про основні дані фінансово-господарської діяльності, яку вищестояща організація направляє усім підпорядкованим установам у двотижневий термін після її затвердження, з якого й починає провадитися фінансування установи банку.

Кошторис складається усіма установами на календарний рік і затверджується керівниками вищестоящих організацій не пізніше ніж через місяць після затвердження відповідного кошторису головного банку, з якого провадиться фінансування установи. Водночас із кошторисом на затвердження вищестоящою організацією подається штатний розпис установи.

Кошторис складається з двох розділів - доходів і видатків. Дохідна частина складається з усіх дохідних джерел банківської діяльності. Видаткова містить видатки, які провадяться за рахунок асигнувань, і видатки, які фінансуються за рахунок надходжень, з виділенням видатків, які провадяться установами за рахунок прибутку, що залишається у їх розпорядженні. Для прикладу розглянемо процес формування кошторису Центрального банку або банку банків.

При виконанні основної функції центрального банку - забезпечення стабільності грошової одиниці держави - Національний банк, з одного боку, несе витрати, а можливо, і збитки. З іншого - він має безоплатні ресурси, що теоретично надає можливість отримувати прибутки, хоча прибутковість для Національного банку має другорядне значення, тому що він виконує функції, які не приносять доходів: здійснення банківського регулювання та нагляду, розроблення грошово-кредитної політики, складання, аналіз, прогнозування платіжного балансу, виготовлення банкнот та обігових монет України, організація та проведення експертизи грошей тощо.

Вищезазначене, а також відповідальність банку перед суспільством обґрунтовує потребу здійснення ефективного управлінського контролю через планування фінансової діяльності, тобто організованого безперервного процесу, який забезпечує управління поточною і стратегічною фінансовою діяльністю банку та взаємозв'язок необхідних для існування та розвитку банку видатків з наявними джерелами їх покриття.

Процес планування фінансової діяльності сприяє участі всіх підрозділів банку у визначенні конкретних цілей, дає змогу складати плани, які не мають внутрішніх суперечностей, та забезпечувати безперебійність роботи в разі кадрових змін.

Цілями кошторисного процесу в банку є;

забезпечення контролю насамперед за витратами;

створення умов для відповідального ставлення до справи і підтримання дисципліни;

створення стимулів і підвищення уваги до поліпшення загальних економічних результатів.

Кошторисний процес банку ґрунтується на таких принципах:*

цілісності кошторисної системи, яка забезпечується єдиною політикою банку щодо проведення економної та ефективної господарсько-фінансової діяльності банку, єдиною національною валютою, єдиною кошторисною класифікацією доходів і видатків, порядком бухгалтерського обліку та звітності. При плануванні доходів і видатків застосовується принцип обліку за методом "нарахування", який означає, що доходи і видатки відображаються в кошторисі на час їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів;*

збалансованості кошторису - означає, що кошторис банку має бути збалансованим за доходами і видатками.

Існують суттєві відмінності між НБУ та банками у формуванні кошторисів, адже в разі затвердження напрямів грошово-кредитної політики та прийняття Верховною Радою України законодавчих актів на обмеження одержання доходів; покладання на Національний банк функцій чи завдань, виконання яких призведе до зменшення грошових надходжень; скорочення (обмеження) окремих видів його діяльності, які були джерелом поповнення фінансових ресурсів банку та після проведення цілеспрямованої роботи щодо скорочення адміністративно-управлінських витрат, а також вжиття заходів щодо перебудови структури центрального апарату, територіальних управлінь і установ Національного банку, підвищення ефективності витрачання кошторисних коштів, Рада Національного банку може прийняти рішення про складання прогнозних показників загального кошторису Національного банку із перевищенням видатків над доходами.

Згідно з чинним законодавством України у разі перевищення за підсумками року затверджених видатків Національного банку над одержаними доходами дефіцит покривається за рахунок Державного бюджету України наступного за звітним року. Далі йдуть принципи:

періодичності кошторису - означає, що кошторис доходів і видатків Національного банку затверджується щорічно;

повноти включення доходів і видатків до кошторисів - до кошторису включаються всі доходи та видатки (як надходження та видатки від основної діяльності Національного банку, так і від інших операцій) усіх організаційних структур, що входять до системи Національного банку;

обґрунтованості показників кошторисів, яка забезпечується складанням усіма центрами кошторисної відповідальності обґрунтувань і розрахунків за затвердженими формами та таблицями.

В основу розрахунків загального кошторису доходів і видатків Національного банку на наступний рік покладаються основні засади грошово-кредитної політики Національного банку, які затверджуються Радою банку на підставі макропоказників економічного та соціального розвитку України, враховуються головні вимоги щодо забезпечення основних завдань і функцій Національного банку, вимоги чинного податкового законодавства, а також забезпечення надходжень доходів у поточному році;

ефективності використання коштів кошторису - означає, що при складанні та виконанні кошторису всі учасники кошторисного процесу мають виходити з необхідності досягнення запланованих цілей із залученням мінімального обсягу коштів або досягнення максимального результату з використанням визначеного кошторисом обсягу коштів;

недопущення кошторисної дискримінації - означає, що всі центри кошторисної відповідальності мають рівні права на забезпечення реалізації запланованих цілей коштами кошторису;

цільового використання - неприпустимість використання коштів кошторису на цілі, що не передбачені кошторисом, та понад затверджені суми;

відповідальності учасників кошторисного процесу - означає, що на кожному етапі кошторисного процесу визначається особа або структура, яка відповідає за певні дії, пов'язані з розробленням і затвердженням кошторису.

Класифікація доходів і видатків кошторису Національного банку здійснюється за трьома основними структурами:

економічною, що обумовлена економічною характеристикою операцій: поточні доходи; поточні видатки; інвестиції; плани доходів і видатків Банкнотно-монетного двору, Фабрики банкнотного паперу (м. Малин);

функціональною, що є відображенням функцій, які виконує Національний банк: забезпечення стабільності грошової одиниці України; організація та управління обігом національної валюти; розвиток і діяльність національної платіжної системи; здійснення банківського регулювання та нагляду та інші;

організаційною, що відповідає у Національному банку центрам кошторисної відповідальності.

При плануванні кошторису доходів і видатків Національного банку застосовується оперативне планування з подальшим переходом до стратегічного (3 роки) у поєднанні з оперативним.

Кошторисний період для всіх кошторисів, що передбачені цим Положенням, становить один календарний рік (починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року).

Принцип річного періоду виконання кошторису означає, що досягнута економія за його статтями протягом фінансового року не переноситься на наступні фінансові роки.

Відповідно до Закону України "Про Національний банк України" повноваження щодо прийняття рішень із затвердження його кошторису доходів і видатків має Рада Національного банку. За потреби Рада затверджує зміни до зазначеного кошторису.

Повноваження Правління Національного банку на всіх етапах розгляду кошторису полягають у:

розгляді проекту загального кошторису Національного банку на наступний рік та поданні його на розгляд і затвердження Ради Національного банку;

підготовці та поданні на затвердження Ради Національного банку можливих змін до загального кошторису поточного року;

затвердженні кошторисів поточних доходів і видатків, кошторисів інвестицій територіальних управлінь та установ Національного банку, планів доходів і видатків Банкнотно-монетного двору та Фабрики банкнотного паперу (м. Малин) у межах показників затвердженого Радою Національного банку загального кошторису доходів і видатків.

Підготовку проекту кошторису та контроль за дотриманням затверджених сум провадять у центрах кошторисної відповідальності, здійснюють її фінансові служби та окремі службові особи, що зобов'язані виконувати визначені їх службовими обов'язками певні функції та завдання щодо кошторису.

Відповідальність за правильність формування та використання коштів відповідно до затверджених показників кошторисів покладається на керівників центрів кошторисної відповідальності.

Формування планових показників загального кошторису Національного банку, який подається на розгляд Правління Національного банку, здійснює Фінансовий департамент.

Організація цієї роботи проводиться за етапами і в терміни, що наведені у календарному плані формування кошторису банку.

Кошториси поточних доходів і видатків, кошториси інвестицій, плани доходів і видатків затверджуються на рік з поквартальною розбивкою.

Фінансування Національного банку, його структурних підрозділів і філій без затвердженого та доведеного у визначеному порядку кошторису забороняється.

Практично кожний державний чи комерційний банк використовує у своїй діяльності кошторисний порядок визначення доходів і видатків та чіткого контролю за виконанням кошторисів всіма структурними підрозділами і в цілому по банку.

Для більш оптимального збалансування кошторису доходів і видатків та забезпечення витрат на заробітну плату в першу чергу відшукуються кошти для забезпечення виплати зарплати, у тому числі й за рахунок прибутку від госпрозрахункової діяльності.

Запровадження кошторису витрат і жорсткий контроль за використанням коштів по кожній статті видатків - вимушені дії, обумовлені дефіцитом доходів і необхідністю проведення комплексу заходів щодо економного використання коштів.

Особливого контролю потребує використання коштів на будівництво банківських установ та їх