Будівництву, як специфічній галузі, притаманні такі особливості: порівняно тривалий період будівництва, будівництво провадиться тільки на основі проектно-кошторисної документації, затвердженої в установленому порядку. До проектно-кошторисної документації включаються: проектне завдання з кошторисно-фінансовими розрахунками та робочі креслення з кошторисом.

Проектне завдання розробляється з метою окреслення основних технічних рішень, які забезпечують досягнення високих техніко-економічних показників як під час будівництва, так і в процесі експлуатації побудованих основних фондів. На стадії розробки проектних завдань по показниках та нормативах визначається кошторисна вартість будівництва об'єктів.

Залежно від призначення та складу будівництва проектування виконується в одну, дві або три стадії.

При проведенні будівництва нескладних у технічному плані об'єктів застосовується одностадійне проектування. У такому разі до проекту входять коротка пояснювальна записка, генеральний план, робочі креслення із кошторисами до них, а також зведені кошторисно-фінансові розрахунки по окремих роботах та витратах.

При проектуванні будівництва, розрахованого на дві стадії, яке нині досить поширене, розробляються проектні завдання з кошторисно-фінансовими розрахунками до них, робочі креслення й кошториси. По будівництву у три стадії розробляються проектні завдання, технічні проекти, у яких уточнюються дані проектних завдань і робочих креслень. Але незалежно від того, в якому порядку провадиться проектування будівництва, невід'ємною частиною проекту є кошторис, який складається на основі робочих креслень, де визначаються грошові кошти, необхідні для виконання будівництва по окремих напрямах будівництва та об'єктах. Кошториси необхідні для обліку виконаних обсягів робіт та розрахунків між замовником і підрядчиком.

Фінансування об'єктів будівництва здійснюється за такими принципами:

наявність коштів на будівництво, затверджених у кошторисі;

наявність проектно-кошторисної документації, затвердженої у встановленому порядку;

цільове використання коштів у межах, затверджених щорічними і кошторисними асигнуваннями за фактично виконані обсяги робіт.

Одним із найважливіших напрямів вдосконалення господарсько-фінансової діяльності банку в частині економії грошових коштів, передбачених в кошторисах на будівництво, капітальний і поточний ремонт, господарські витрати і на інші цілі, є організація і проведення спеціалізованих конкурсів (тендерів) на виконання різноманітних робіт, надання послуг або поставку дорогого обладнання.

Як правило, проведення такого конкурсу організує відповідний замовник - банк. При проведенні подібного конкурсу він гарантує всім його учасникам рівні умови і об'єктивне визначення переможця на основі заздалегідь визначених методик і критеріїв оцінки, поданих претендентами пропозицій.

Для проведення конкурсу банк повинен чітко і однозначно сформулювати свої вимоги до потенційного виконавця у вигляді замовлення, яке потім передається претендентам, які мають відповідну кваліфікацію, досвід виконання подібних робіт, гарну репутацію, а також здатні забезпечити виконання замовлення за прийнятну ціну. Відповідність претендента зазначеним вимогам визначається попереднім відбором, що проходить за чітко визначеними правилами на основі поданої претендентами і зібраної з додаткових джерел інформації. При цьому важливо відзначити, що розробка претендентами попередніх проектів (тендерних пропозицій) банком не фінансується.

Для реалізації поставлених при проведенні конкурсу завдань замовник створює спеціалізований тендерний комітет, на який покладаються обов'язки по дотриманню тендерних процедур, вибір переможця конкурсу на основі всебічного аналізу поданої претендентами інформації і документації.

Процедура визначення переможця подібного конкурсу повинна повністю виключати або, по можливості, мінімізувати вплив випадкових факторів і суб'єктивність в оцінці пропозицій, що надійшли від претендентів. Тому завдання визначення переможця конкурсу має ґрунтуватися на суворій формалізації і параметризації інформації, що надається претендентами. Розгляд даних, що надійшли від претендентів, на основі застосування суворого інформаційного аналізу по заздалегідь створених алгоритмах дозволить однозначно визначити переможця попереднього етапу конкурсу.

Завдання виконання такого інформаційного аналізу на основі даних, що є в розпорядженні тендерного комітету, випливає з його основних прав, до яких, передусім, належать:

право отримувати у відповідних службах замовника всю необхідну для проведення конкурсу інформацію;

залучати у випадку необхідності для роботи в тендерному комітеті інших працівників і консультантів;

у межах затвердженого кошторису здійснювати необхідні для проведення конкурсу витрати;

залучати на договірній основі для аналізу поданої інформації сторонніх експертів і консультантів.

Відповідно, до обов'язків тендерного комітету входить:

організація проведення конкурсу відповідно до чинного законодавства, встановлених тендерних процедур і термінів, забезпечуючи рівні умови для всіх претендентів, об'єктивний вибір переможця конкурсу;

збереження конфіденційності, отриманої від претендентів під час проведення конкурсу інформації.

Розглядаючи основні права і обов'язки тендерного комітету, слід відзначити, що вся його діяльність в рамках відведених йому повноважень зводиться до класичної схеми інформаційної системи, в якій як вхідна інформація використовуються дані, подані претендентами на попередньому етапі конкурсу, плюс дані, зібрані замовником про претендентів самостійно. Після відповідної обробки на виході цієї інформаційної системи формуються дані про претендентів, відсортовані за принципом пріоритетності і переваги представленої початкової і розрахункової інформації, отриманої унаслідок інформаційного аналізу.

Отже, питання вдосконалення організації господарсько-фінансової діяльності банку на основі проведення конкурсів на виконання робіт або послуг, необхідно розглядати як складову частину усього інформаційного забезпечення діяльності банківської установи.

Організація процесу збору попередньої інформації про учасників конкурсу і аналіз поданої на конкурс інформації повинен спиратися на використання сучасних інформаційних технологій.

Процедура проведення тендера регламентується чинним законодавством і відповідними нормативними документами. Розглядаючи формальну методологію проведення подібних конкурсів, важливо відзначити найбільш істотні моменти, які можуть бути алгоритмізовані й автоматизовані без втрати суті процедури, в рамках суворої відповідності встановленим правилам проведення тендера.

До таких правил можна віднести:

збір підписаних відповідальною особою претендента базових документів для заповнення порівняльних таблиць (пропозиції, прайс-листи, рекламні матеріали);

складання і заповнення порівняльних таблиць;

аналіз порівняльних таблиць на основі попередньо визначених критеріїв;

визначення переможця конкурсу.

Процес попереднього відбору переможця конкурсу є прикладом аналітичної роботи банку, покликаної більш чітко організувати його фінансову діяльність, заощадити кошти, забезпечити високу якість виконання робіт і послуг.

На відміну від операційної аналітична робота банку стосується практично всіх сторін його діяльності. Тому чітка організація такої роботи можлива лише за умови комплексного і цілісного підходу.

Як окремий випадок виконання інформаційного аналізу на замовлення спеціалізованих підрозділів і служб банку можна розглядати і проведення по завданню тендерного комітету попередньої оцінки якості поданих на конкурс тендерних пропозицій.

У рамках здійснення процесу управління діяльністю будь-якого банку, який складається з процедур оцінки поточного стану банку і його аналізу, прийняття на цій основі управлінських рішень, їх впровадження і контролю, прогнозування і планування майбутнього стану банку (далі цикл управління повторюється), адекватна оцінка і обґрунтований вибір виконавця як великих, так і малих проектів у рамках господарсько-фінансової діяльності банку відіграють вельми істотну роль.

Алгоритмізація процесу проведення конкурсів на виконання великих контрактів на всіх його етапах надасть банку можливість не тільки упорядкувати власне процедуру проведення конкурсу, але й зробить її більш доступною і зрозумілою як для замовника, так і для претендентів. Це дозволить використати більш раціональні підходи до організації прийняття рішення про виявлення переможця конкурсу, дозволить визначити нові методики проведення подібних процедур у майбутньому. Параметризація найбільш важливих критеріїв і системи показників при проведенні тендерів дозволить організувати процес накопичення і систематизації необхідної інформації, яка може бути багато разів використана тендерним комітетом банку при проведенні подальших конкурсів.

Узагальнення інформації, зібраної в рамках проведення тендерів у вигляді самостійної інформаційно-аналітичної системи, не може розглядатися як найбільш раціональний спосіб автоматизації даної процедури. Зібрана і систематизована таким чином інформація повинна розглядатися як складова частина загальної інформаційної інфраструктури банку. У такому вигляді інформація може бути багато разів використана не тільки в деякому специфічному аспекті, але й в інших цілях, у комбінації з іншими завданнями аналітичної діяльності банку.

Наявність у банку спеціалізованої аналітичної служби з широким спектром діяльності, що включає в себе фундаментальний і технічний аналіз стану фінансових ринків, аналіз результатів діяльності самого банку, аналіз фінансового становища контрагентів, а також розв'язання інших завдань інформаційного аналізу є на сучасному етапі розвитку банківських інформаційних систем надзвичайно важливим.

У загальному випадку наявність у банку структурованої інформаційно-аналітичної служби надає можливість провести практично повний аналіз існуючих грошових потоків, поточного стану його господарсько-фінансової діяльності і підтримувати повну процедуру аналізу і прогнозування всіх фінансових операцій банку вже починаючи з етапу попереднього їх розгляду.

Як відомо, будь-яка інформаційна система, що виконує систематизацію і переробку деяких масивів інформації, покликана звільнити людину від нераціональних витрат часу, пов'язаних із необхідністю виконання безлічі рутинних операцій. Як вихідну інформацію такі системи дають користувачу систематизовані дані, що полегшують процес прийняття рішення в тій чи іншій сфері діяльності людини. Тому, говорячи про автоматизацію прийняття рішення за результатами проведеного конкурсу на виконання робіт або послуг, слід мати на увазі, що остаточне рішення по визначенню переможця конкурсу прийматиме тендерний комітет.

Повністю виключити суб'єктивність остаточних оцінок при інших рівних результатах проведеного інформаційного аналізу неможливо. Але ці оцінки, без жодного сумніву, спиратимуться на більш глибоку й достовірну обробку інформації, яка була здійснена на основі чіткої відповідності методиці проведення порівняльного аналізу вихідних даних, поданих учасниками конкурсу.

Список літератури

1. Азаров В., Гурченко М. Основні напрями реформування державного підприємства // Економіка України. - 1995. - № 2. - С. 59-63.

2. Ассонов Г.Ф.,