Податкові векселі слід обов'язково авалювати у комерційному банку, що обслуговує векселедавця. Останній, хто поставив свій гарантійний напне на вексель чи алонж, стає гарантом повноти і своєчасності оплати податкового векселя. На випадок неплатоспроможності векселедавця банк-аваліст зобов'язаний сам заплатити за клієнта і після цього домагатися відшкодування своїх затрат в установленому порядку. Не підлягають обов'язковому авалюванню лише векселі тих платників податку, які за рівнем надійності відповідають вимогам закону і на підтвердження мають довідку Державної податкової адміністрації. В разі недотримання платником податку хоча б однієї з вимог закону та відсутності довідки податковий вексель забезпечується авалем в установленому порядку.

Певні особливості існують і в процесі погашення податкових векселів. На відміну від класичних правил вексельного обігу податкові векселі в Україні погашаються в указаний термін без їх пред'явлення векселетримачем — податковою адміністрацією. Свідченням платежу і погашення векселя при цьому стає факт зазначення векселедавцем вексельної суми у відповідному розділі податкової декларації з ПДВ окремим рядком за кожним векселем. Оформляючи податкову декларацію, платник виготовляє перелік усіх оплачених податкових векселів, сума яких указана у податковій декларації. Також складається список тих векселів, термін оплати котрих настав у звітний період, але сам платіж з якихось причин не був виконаний.

На випадок несвоєчасної оплати суми податкового векселя його опротестування не вчиняється. Сума векселя стягується податковою адміністрацією шляхом безспірного списання з коштів векселедавця як недоїмка за обов'язковими платежами до державного бюджету. Якщо податковий вексель гарантований авалем комерційного банку, то в разі відсутності необхідних коштів на розрахунковому рахунку платника несплачена сума стягується з банку-аваліста в претензійно-судовому порядку.

Система використання податкових векселів представлена на схемі 3.4.

Особливості постачання і використання продукції за міжнародною виробничою кооперацією стали підставою для створення ще одного різновиду податкових векселів, векселедавцями яких виступають суб'єкти господарської діяльності, які видають прості векселі для відстрочення платежу податку до терміну повного використання ввезеної продукції. Видаються такі векселі на термін не більше 180 календарних днів від дати складання векселя, якою стає день оформлення ввізної митної декларації. У векселі рядок щодо суми платежу обов'язково заповнюється цифрами і літерами, а вексель скріплюється підписом і печаткою векселедавця. Місцем складання векселя вважається адреса уповноваженого банку України, в якому відкрито розрахунковий рахунок векселедавця.

Порядком оформлення векселями сплати податків з продукції, що поставляється за виробничою кооперацією, та їх погашення, затвердженого Кабінетом Міністрів України 24 липня 1997 р., встановлено, що цей вид податкових

векселів не підлягає переданню за індосаментом. Простий вексель оформляється у трьох примірниках, векселетримачем виступає Державна податкова адміністрація. Перший примірник векселя залишається у векселетримача, а другий і третій, авізовані на звороті Державною податковою адміністрацією "Взято на облік" із зазначенням дати і облікового номера та скріплені підписом голови (заступника голови) та печаткою податкової адміністрації, повертаються векселедавцеві для пред'явлення митному органові і для власного обліку. Митний орган під час оформлення вантажу на звороті векселя ставить дату і номер вантажної митної декларації, згідно з якою ввезено продукцію, та засвідчує це підписом і особистою печаткою інспектора митниці.

Для погашення податкового векселя векселедавець — учасник виробничої кооперації за своїм місцезнаходженням подає до Державної податкової адміністрації такі документи:*

заяву з зазначенням дати взяття на облік та облікового номера векселя;*

договір (контракт) із позначкою відповідного міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади про участь векселедавця у виробничій кооперації;*

копію ввізної вантажної митної декларації на продукцію, що поставляється за виробничою кооперацією;*

акт про повне використання продукції за призначенням;*

копію вивізної вантажної митної декларації на продукцію, що вивозиться за митні кордони країни.

Погашається податковий вексель цього виду шляхом проставлення на його лицевому боці напису "Погашено". Він засвідчується підписом голови (заступника голови) Державної податкової адміністрації та печаткою цього органу. В разі часткового використання або вивезення продукції за межі митної території України погашення векселя здійснюється на цю частку. Нарешті, якщо в указаний термін вексель або його частина не були погашені, векселедавець зобов'язаний оплатити його протягом наступних п'яти календарних днів.

За кожним видом платежу платіжне доручення виписується окремо. Після оплати вексель передається його тримачеві для погашення. Виплати здійснюються валютою України, перерахованою за офіційним курсом НБУ на день оплати.

Незвернення векселедавця до векселетримача (податкової адміністрації) протягом п'яти днів після настання терміну платежу за векселем із заявою про погашення дає привід для санкцій. Зокрема, векселетримач дістає право на пряме звернення до відповідного банку з простроченим векселем і розпорядженням про безспірне стягнення з векселедавця непогашених сум. Після цього банк повертає вексель векселетримачеві для його погашення і повернення векселедавцю. За кожен прострочений день платежу векселедавець сплачує пеню.

Певні особливості у порядку випуску, обліку і погашенні податкових векселів існують і в тих векселях, які видаються на суму акцизного збору за реалізований етиловий спирт, що використовується для виготовлення лікарських засобів та інших препаратів і харчових сполук. Часом появи податкового зобов'язання в них є дата відвантаження спирту або дата переказу коштів від покупця на банківський рахунок платника акцизного збору. Платіж акцизного збору можна відстрочити оформленням податкового векселя з терміном погашення не більше 90 календарних днів.

Векселедавцем цього різновиду податкових векселів може стати лише зареєстрований виробник лікарських засобів та інших препаратів і харчових сполук, що потребують застосування етилового спирту. Як і в попередніх випадках, відстрочення податкового платежу тут здійснюється у формі простого векселя, який не підлягає переданню за індосаментом, а обов'язки його погашення не можуть передаватися іншим особам. Векселедавець зобов'язаний оплатити вексель не пізніше вказаного у ньому строку платежу і навіть без пред'явлення векселя векселетримачем.

Корпоративні векселі

Функціонування ефективної та стабільної фінансової системи, яка здатна обмежити гіпертрофовану масу грошової готівки в обігу і витіснити грошовий фактор інфляційного процесу, неможливе без корпоративних векселів. Ці векселі, будучи універсальними фінансовими документами підприємств і різновидом цінних паперів на фондовому ринку, суттєво спрощують і прискорюють розрахунки між суб'єктами господарського життя, збільшують оборотні кошти до рівня задоволення потреб у них, усувають банківську монополію на кредити товаровиробникам і зменшують їхні обсяги.

Практика застосування корпоративних векселів напрацювала декілька ланцюгів вексельних розрахунків:*

провідне місце за ліквідністю і попитом на ринку цінних паперів у 1998 р. займали векселі Національного диспетчерського центру (НДЦ);*

сформувався регіональний ринок векселів Укрзалізниці;*

значну роль стали відігравати векселі Укргазпрому;*

активно функціонував ринок векселів Укртелекому в Києві, Харкові. Він поступово поширюється на інші міста України;*

стабільним попитом користувалися векселі ВАТ "Нікопольський феросплавовий завод", заводу "Укртатнафто-сервіс", заводу ім. Малишева та багатьох інших емітентів" що визначаються високою платоспроможністю і наявністю ліквідної продукції.

Хронічні неплатежі підприємств та високі ціни на енергоносії зумовили появу в Україні окремого виду векселів, що пов'язані з відстроченням платежу за газ, спожитий бюджетними організаціями й установами.

Векселедавцями векселів Укргазпрому виступають Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, фінансові управління обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Виписуються векселі наказу відповідних газозбутових організацій в рахунок видатків бюджету відповідних регіонів. Векселетримачами цих векселів можуть бути будь-які суб'єкти господарювання, що отримують їх безпосередньо від векселедавців або інших юридичних осіб шляхом індосаменту. Але пред'являти до погашення такі векселі можуть виключно підприємства, розташовані на території відповідного векселедавця.

Погашення векселів, що видані в рахунок оплати природного газу, здійснюється векселедавцями — регіональними фінансовими управліннями шляхом зарахування векселетримачам вексельних сум у сплату обов'язкових бюджетних платежів та недоїмок. Для цього векселетримач виготовляє письмову заяву і разом з векселем подає її відповідному векселедавцеві — фінансовому управлінню області. Останнє розглядає і виконує зобов'язання протягом семи робочих днів. Про це у зазначений строк воно повідомляє районні державні податкові адміністрації за місцезнаходженням векселетримача, а останні, приймаючи ці векселі, відображають їхні суми в обліку податкових надходжень та інформують про це векселетримачів. Векселі, не пред'явлені в зазначений термін платежу, втрачають дієздатність.

Можливості й переваги вексельних розрахунків в Україні найшвидше зрозуміли енергетичні компанії, тому й запровадили так звані енергетичні векселі для розв'язання проблем заборгованості за електроенергію.

У процесі емісії та обліку енергетичних векселів сформувалося кілька способів розрахунків. Найпростішим із них є реалізація векселів НДЦ шляхом їх передання до регіональних обленерго з метою погашення заборгованості за спожиту електроенергію. При цьому векселем НДЦ можна розраховуватися за отриманий товар, передаючи його наступному векселетримачеві за індосаментом необмежено. Такий рух зображено на схемі 3.5.

Проаналізовані види векселів в Україні є відображенням відомчих нормативних актів, що, на жаль, закріплюють фактичний відхід від положень Женевських конвенцій, знижують потенціал векселів як дієвого способу погашення боргових зобов'язань, кредитного інструменту і високоліквідного цінного паперу. Недосконалість чинного законодавства в Україні спричинює також невикористання вексельних операцій у міжнародних розрахунках.

Пенсійні векселі

Потреби обмежити негативні наслідки фінансового дисбалансу окремих сфер