(реєстром). При цьому стягуються встановлені збори, які не повертаються, навіть якщо вексель не буде опротестований. Отримавши опротестований вексель, банк подає письмову вимогу векселепред'явникові про оплату векселя у термін від трьох до семи днів. Якщо вимогу не буде виконано, банк може припинити кредитування векселей ред'явника, а далі звернутися до суду про примусове стягнення боргу. Так само чинять і банки-кореспонденти, й філії, яким банк надіслав векселі на інкасо.
У випадку непогашений облікованого векселя дії учасників вексельного обігу виглядають так (див. схему 9.2).
Якщо ж пред'явник векселя відмовляється від платежу, порядок дій учасників вексельного обігу матиме такий вигляд (див. схему 9.3).
ЛІТЕРАТУРА
1. Абаев М. М.Высочайше утвержденный 27 мая 1902 года Новый устав о векселях. Санкт-Петербург, 1903. Абрамович К. Г.
2. Практическое руководство к Новому уставу о векселях. Санкт-Петербург, 1903.
3. Акции и векселя в экономическом обороте Украины: Учеб.-спр. пособие. Харьков, 1999.
4. Аудит вексельных операций // Україна і бізнес. 1993. № 16. Барац С. М.
5. Курс вексельного права. Санкт-Петербург, 1893. Барац С. М.
6. Вексель. Санкт-Петербург, 1902. Белое М. М.
7. Вексель как важнейшее платежное средство. Москва, 1992. Белов В.
8. Банковский вексель и его правовая специфика // Бизнес и банки. 1993. № 19. Вексель:
9. Закон, практика, бухучет. Москва, 1998. Вексель как способ вытащить экономику из кризиса // Компаньон. 1996. № 7.
10. Вишневская А. А.Вексельное право. Москва, 1996. Возможности использования векселей в практике хозяйствования в Украине. Киев, 1998. Гиндин И. Ф.
11. Русские коммерческие банки: Из истории финансового капитала в России. Москва, 1948.
12. Гудков Ф.Вексель. Дефекты формы. Москва, 1998. Лемківський А.
13. Вексель, його форми та функції в ринковій економіці // Банківська справа. 1996. № 5.