підприємницької діяльності, між споживачами та виробниками продукції. Більшість корпорацій, що здійснюють сьогодні свою діяльність на ринках промислово розвинених країн, мають відповідні галузям і пропорційні до сумарних активів стабільні обсяги дебіторської та кредиторської заборгованості. Це є наслідком широкого використання в підприємницькій діяльності механізму комерційного кредитування. Якщо значні обсяги кредиторської заборгованості свідчать про відповідні обсяги фінансових ресурсів, що перебувають у тимчасовому розпорядженні підприємства, то значні обсяги дебіторської заборгованості свідчать про неможливість використання відповідної суми коштів. Кошти надходять у розпорядження підприємств тільки в разі погашення дебіторської заборгованості.
Оскільки механізм комерційного кредитування є необхідною умовою функціонування підприємницьких структур в умовах сучасної ринкової економіки, проблема на сьогодні полягає не в погашенні в повному обсязі дебіторської заборгованості, а в ефективному управлінні нею. Як правило, проблеми з управлінням і своєчасним погашенням дебіторської заборгованості виникають у підприємств, що перебувають на етапі зростання: розширюють виробництво, займаються освоєнням нових видів продукції та пошуками нових ринків збуту. Іноді підприємства не можуть забезпечити своєчасне погашення дебіторської заборгованості та надходження коштів через різке збільшення обсягів реалізації у кредит або надання кредитів покупцям на тривалий строк (наприклад, при експортних операціях).
У таких випадках підприємства звертаються за допомогою до факторингових фірм, які спеціалізуються на торгових боргах, зокрема, управляють боргами, викупають їх, надають кредити під дебіторську заборгованість.
При управлінні боргами клієнта фірма-фактор здійснює управління рахунками-фактурами клієнта, веде бухгалтерський облік продаж, виконує кредитний контроль та отримує борги. Купуючи борги клієнта, фактор бере на себе ризики втрат за безнадійними боргами, і здійснює в такий спосіб страхування клієнта від збитків за безнадійними боргами. В більшості випадків фактор купує борги клієнта без права регресу. Це означає, що фактор не потребує повернення своїх коштів, якщо борги клієнту не повертаються.
У разі кредитування клієнта під забезпечення дебіторської заборгованості факторингова фірма забезпечує надходження коштів клієнту авансом до моменту отримання боргів. Розмір кредиту визначається обсягом дебіторської заборгованості і, як правило, не перевищує 80 % обсягу заборгованості. Так, якщо обсяг продаж у кредит клієнтом становить 100 000 грн на місяць, фактор може надати кредит у розмірі 80 000 грн. При цьому на відміну від банківського кредитування не збільшується валюта балансу. В активах балансу сума дебіторської заборгованості зменшується на суму 80 000 грн, на відповідну суму збільшується залишок грошових коштів на рахунку, тоді як сума кредиторської заборгованості в пасивах не змінюється.
На відміну від банківського кредитування, яке базується на попередніх даних про клієнта протягом кількох років, кредитні послуги фактора ґрунтуються на оперативній інформації та на даних про дебіторів клієнта. Крім того, фактори часто надають позики під забезпечення такими активами, які непридатні для банківського кредитування.
Факторингові компанії переважно фінансують підприємства, що швидко розвиваються. Для того щоб зменшити ризики у своїй діяльності до припустимого рівня, факторингові компанії надають послуги підприємствам середніх розмірів, що працюють на ринку з низьким ризиком, продають продукцію вузького асортименту та мають невелику кількість клієнтів. При цьому перевагу віддають підприємствам, у яких на одного дебітора не припадає значна частка загального обороту та несплачених боргів.
Плата за факторингові послуги складається з плати за управління дебіторською заборгованістю, плати за кредитні операції такомісійної винагороди за обслуговування. Плата за управління дебіторською заборгованістю становить 0,1—1 % річного обороту клієнта. Розмір процента за кредит установлюється на рівні ринкової процентної ставки за короткостроковими кредитами, збільшеної на 2—4 % для компенсації ризику неповернення. Комісійна винагорода коливається від 0,5 до 3 % суми заборгованості.