використовуються у процесі проведення поглибленого аналізу. Одержані результати стають основою для визначення заходів, спрямованих на скорочення неефективних видатків та підвищення ефективності використання бюджетних коштів у цілому. Вживання таких заходів є однією із важливих задач державних органів управління та контролю за витрачанням і використанням бюджетних коштів. Підвищення ефективності використання коштів бюджету є важливим фактором зростання добробуту та прискорення економічного розвитку країни.
Організація касового обслуговування державного бюджету
Важливим у бюджетному процесі є виконання бюджету. У його ході проводиться мобілізація коштів, передбачених Законом про Державний бюджет, а також організація їх використання. Виконання бюджету – це забезпечення одержання доходів, передбачених у бюджеті, і фінансування видатків. При цьому метою виконання бюджету є досягнення повної і своєчасної суми надходжень до бюджету. Видатки мають здійснюватися в найбільш раціональних формах та обсягах із забезпеченням їх ефективного використання.
Виконання державного бюджету покладено на уряд країни. При цьому безпосередньо організацію та управління виконанням бюджету здійснює Міністерство фінансів України. До задач, які вирішуються цим органом, належить також координація діяльності учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету. Особлива роль у ході виконання державного бюджету належить організації його касового обслуговування.
Касове обслуговування бюджету включає одержання, зберігання та видачу коштів у процесі виконання бюджету. У світовій практиці використовують три основні системи касового обслуговування державного бюджету: казначейську, банківську і змішану (казначейсько-банківську).
Застосування казначейської системи передбачає, що всі операції, пов'язані з касовим виконанням бюджетів усіх рівнів, проводяться виключно державним казначейством. Банківська система касового обслуговування бюджету забезпечує проведення всіх операцій державними та комерційними банками, яким уряд надає право виконувати такі функції. За змішаної системи операції з касового виконання бюджетів проводяться як казначейством, так і банками. За таких умов можливі різні варіанти. Казначейство може здійснювати контроль лише за касовим виконанням бюджету банками. Інша схема передбачає виконання одних бюджетів виключно казначейством, а інших – банками.
У процесі касового виконання бюджетів комерційними банками виникає ситуація, коли бюджетні кошти певний час перебувають у розпорядженні банків і можуть використовуватися з метою забезпечення їх операцій. При цьому комерційні банки зобов'язані сплачувати процентні доходи за використання державних коштів. Це приводить до збільшення доходів бюджетів. Разом з тим, ускладнюється управління державними коштами з боку державних органів управління. Адже банки, керуючись власними інтересами у певних ситуаціях, можуть затримувати проведення розрахунків з бюджетними коштами. В умовах функціонування банківської системи касового обслуговування бюджетів не виключені випадки "зникнень" коштів бюджетів на певний час з невідомих для державних органів управління причин.
В Україні до 1995 р. використовували банківську систему виконання бюджетів. Органи державного управління на всіх рівнях приймали рішення про порядок формування, розподілу і використання доходів бюджетів. А операціями, пов'язаними з касовим виконанням бюджету, займалися банки України, зокрема: НБУ, АК "Україна", Укрсоцбанк", "Укрексімбанк", Державний Ощадний банк України, КБ "Аваль", КБ "Приват-банк" та ін. Починаючи з 1995 р., в Україні почала формуватися змішана система касового виконання бюджету.
Згідно з Указом Президента України від 27 квітня 1995 р. було створено Державне казначейство України (ДКУ). Метою його заснування стало забезпечення ефективного управління коштами Державного бюджету України, підвищення оперативності у фінансуванні видатків у межах наявних обсягів фінансових ресурсів у Державному бюджеті України. ДКУ утворено при Міністерстві фінансів України. З метою обслуговування Державного бюджету України ДКУ проводить такі операції:
1) зарахування державних коштів на рахунки ДКУ, їх розподіл між розпорядниками та проведення платежів;
2) організація розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів;
3) здійснення контролю бюджетних повноважень при проведенні касових операцій;
4) організація бухгалтерського обліку і складання звітності про виконання державного бюджету.
З метою виконання державного бюджету Міністерство фінансів України складає і затверджує бюджетний розпис. Бюджетний розпис – це документ, в якому встановлено розподіл доходів та фінансування бюджету, визначено бюджетні асигнування розпорядникам бюджетних коштів на певні періоди відповідно до бюджетної класифікації. Бюджетний розпис має відповідати встановленим бюджетним призначенням.
У процесі виконання державного бюджету відносно доходів органи державного управління виконують певні функції. Забезпечення повного та своєчасного надходження податкових та неподаткових надходжень здійснюють органи стягнення. Надання відстрочок зі сплати податків і зборів на умовах податкового кредиту проводить Міністерство фінансів України. Доходи бюджету зараховуються на єдиний казначейський рахунок ДКУ.
Виконання державного бюджету за видатками передбачає проведення таких операцій:
1) встановлення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на основі бюджетного розпису;
2) затвердження кошторисів розпорядникам бюджетних коштів;
3) взяття бюджетних зобов'язань;
4) отримання товарів, робіт і послуг;
5) здійснення платежів;
6) використання товарів, робіт і послуг та виконання бюджетних програм.
Бюджетне асигнування – це повноваження, надане розпоряднику бюджетних коштів на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів з конкретною метою у процесі виконання бюджету. До бюджетного зобов'язання належать розміщення замовлення, придбання товарів та послуг, що здійснюються відповідно до бюджетного асигнування. Бюджетні асигнування є підставою для затвердження кошторису. Кошторис – це основний документ бюджетної установи, який надає повноваження щодо отримання доходів і здійснення видатків для виконання установою своїх функцій.
Література
1. Бюджетний кодекс України від 21.06.2001 р.
2. Декрет Кабінету Міністрів України "Про довірчі товариства" від 17.03.1993 р.
3. Декрет Кабінету Міністрів України "Про місцеві податки і збори" від 20.05.1993 р.
4. Декрет Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.1993 р.
5. Закон України "Про банки і банківську діяльність" від 07.12.2000 р.
6. Закон України "Про благодійництво та благодійні організації" від 16.09.1997 р.
7. Закон України "Про господарські товариства" від 19.09.1991 р.
8. Закон України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" від 30.10.1996 р.
9. Закон України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 р.
10. Закон України "Про державний внутрішній борг України" від 16.09.1992 р.
11. Закон України "Про режим іноземного інвестування" від 19.03.1996 р.
12. Закон України "Про державну податкову службу в Україні" від 12.04.1990 р.
13. Закон України "Про Державну програму приватизації на 2000–2002 роки" від 18.05.2000 р.
14. Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р.
15. Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 р.