Таблиця 3.2. Укрупнений метод розрахунку виручки від реалізації продукції

Показники | Собівартість товари продукції, тис. грн | Вартість реалізації продукції за вільні: ми цінами, тис. гр; | В тому числі | Вартість реалізації продукції без акцизного збору і ПДВ, тис. грн. | Прибуток (+) або збиток (-), тис. грн.

акцизний збір, тис. гри | ПДВ, тис. грн

Залишок готової продукції на початок планового

періоду | 48 | 72,8— | 10,4 | 62,4 | +14,4

Товарний випуск продукції у плановому періоді | 264 | 400,4— | 57,2 | 343,2 | +79,2

Залишок готової продукції на кінець планового

періоду | 60 | 910,0— | 13,0 | 78,0 | +18,0

ВСЬОГО | 252 | 564,2— | 80,6 | 327,6 | +75,6

Для розрахунку беруть товарний випуск за всією номенклатурою залишків виробів, додають до нього залишки виробів на початок планового періоду і віднімають очікувані залишки на кінець планового періоду за відпускними вільними цінами і за собівартістю.

В умовах стабільного розвитку економіки, коли можна з достатньою вірогідністю передбачити поведінку економічних суб'єктів у плановому періоді, застосовуються аналітичні методи прогнозування оптимальної виручки. При цьому будується аналітична крива попиту і враховується еластичність попиту.

Якщо надходження виручки на розрахункові рахунки підприємства являє собою завершення кругообороту коштів, то її використання є як початком нового кругообороту, так і стадією розподільних процесів. На цій стадії формується дохідна база бюджетів різних рівнів і тим самим забезпечуються загальнодержавні інтереси, а також утворюються власні фінансові ресурси підприємства.

Виручка, що надходить на розрахунковий рахунок підприємства, відразу ж використовується на оплату рахунків постачальників сировини, матеріалів, напівфабрикатів, запасних частин, палива, енергії. З виручки здійснюються відрахування податків у бюджет, відрахування в позабюджетні фонди, виплата заробітної плати у встановлений термін, відшкодовується знос основних виробничих фондів, фінансуються витрати, передбачені фінансовим планом і не включені в собівартість продукції.

Виручка від реалізації продукції, незважаючи на зовнішні ознаки (грошову форму, надходження коштів за відвантажену продукцію, виконані роботи, зроблені послуги, регулярність надходження, джерело різних платежів підприємства), не є доходом у повному розумінні цього слова, тому що з нього насамперед необхідно відшкодувати зроблені витрати, виплатити заробітну плату. Залишкова частина виручки набере форми чистого доходу підприємства (рис. 3.4).

Валовий дохід має велике значення як елемент національного доходу країни — основного джерела формування фінансових ресурсів держави . Будучи кінцевим результатом роботи підприємства, валовий дохід займає одне з важливих місць у системі показників, що використовуються для оцінювання економічної ефективності їх роботи поряд з фондовіддачею, собівартістю та рентабельністю.

При визначенні сутності валового доходу як фінансової категорії потрібно виходити з того, що це новостворена працею вартість, яка у

Рис. 3.4. Розподіл виручки від реалізації продукції

процесі реалізації продукції набуває грошового виразу у вигляді перевищення виручки над витратами минулої уречевленої праці.

Валовий дохід визначається як різниця між виручкою та матеріальними й амортизаційними відрахуваннями у складі собівартості реалізованої продукції. Валовий дохід є важливим показником діяльності підприємства і характеризує її ефективність. У ньому відображається підвищення продуктивності праці, збільшення заробітної плати.

Будучи кінцевим результатом роботи підприємств, валовий дохід відображає рівень ефективності їх господарської діяльності. Валовий дохід — це основне джерело формування фінансових ресурсів підприємства і державного бюджету. Не можна ставити знак дорівнює між прибутком і валовим доходом як показниками, що відображають рівень ефективності господарської діяльності. Прибуток відображає тільки частину новоствореної вартості, а валовий дохід визначається величиною всієї новоствореної вартості — основного джерела національного доходу країни. Використання валового доходу як головного узагальнюючого показника ефективності дасть змогу враховувати реальний економічний ефект, який отримає народне господарство в результаті діяльності кожного підприємства. На відміну від прибутку валовий дохід дає можливість оцінити ефективність роботи підприємства з погляду не тільки його госпрозрахункових, а й народногосподарських інтересів. Перевага валового доходу полягає в тому, що в ньому найбільш реально відображаються такі важливі сторони діяльності, як скорочення матеріаломісткості, підвищення продуктивності праці. Крім того, показник валового доходу використовується і для оцінювання рівня ефективності збиткових підприємств.

Чистий дохід — це різниця між валовим доходом і заробітною платою.

Доходи від фінансово-інвестиційної та іншої діяльності

Важливим напрямком фінансової діяльності підприємства за ринкової економіки є раціональне використання вільних фінансових ресурсів, пошук ефективних напрямків інвестування коштів, які даватимуть підприємству додатковий прибуток. Прибуткове інвестування грошових коштів здійснюється на фінансовому ринку.

Підприємства отримують доходи від таких видів фінансової діяльності:*

придбання акцій, облігацій та інших цінних паперів;*

продаж акцій, облігацій та інших цінних паперів;*

цільові грошові вклади;*

валютні операції;*

пайові внески, часткова участь у діяльності інших підприємств;*

надання позик;*

лізингові операції.

При здійсненні фінансово-інвестиційної діяльності необхідно виходити з того, що інвестувати треба тільки надлишкові фінансові ресурси. При цьому у підприємства мають бути готівкові кошти на випадок надзвичайних обставин. Ця готівка може бути у формі грошового залишку на банківських рахунках або у високоліквідних цінних паперах.

За умов ринкової економіки результати фінансово-інвестиційної діяльності і позареалізаційних операцій є постійними джерелами грошових доходів і балансового прибутку підприємств.