Показник | Базовий сценарій | Консервативний сценарій

2006 р. | 2007—2010 рр. | 2011—2015 рр. | 2006 р. | 2007—2010 рр. | 2011—2015 рр.

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7

Реальний ВВП, % зрос-тання | 2,5 | 4,9 | 4,6 | 1,0 | 3,0 | 2,5

ВВП на одну особу, дол. США | 4144 | 3218

Споживання, % зростання | 3,9 | 4,2 | 3,9 | 0,9 | 2,0 | 1,8

Інвестиції, % зростання | 3,7 | 10,0 | 5,0 | 1,8 | 4,0 | 2,9

3 них: приватні інвестиції, % ВВП | 3,2 | 7,1 | 5,4 | 0,2 | 4,0 | 2,7

Реальна заробітна плата, % зростання | 9,0 | 7,0 | 6,2 | 5,0 | 4,3 | 3,5

Дефлятор ВВП, % зрос-тання | 12,3 | 8,6 | 5,4 | 13,8 | 10,8 | 9,0

Сальдо рахунку поточного платіжного балансу, % ВВП | -2,5 | -4,2 | -3,9 | -3,5 | -3,1 | -2,4

Валові національні заощадження, % ВВП | 16,7 | 17,0 | 18,1 | 15,0 | 15,7 | 16,2

Міжнародні резерви, місяці імпорту за СДФ | 4,3 | 4,1 | 4,0 | 4,1 | 3,5 | 3,1

Бюджетні надходження, % ВВП | 40,9 | 39,0 | 36,0 | 41,3 | 39,2 | 38,5

3 них: податкові надходження, % | 35,3 | 34,0 | 31,9 | 35,1 | 33,4 | 32,9

У тому числі: прямі податки, % ВВП | 22,9 | 21,5 | 18,7 | 22,9 | 21,8 | 22,2

непрямі податки, % ВВП | 12,4 | 12,5 | 13,2 | 12,3 | 11,5 | 10,6

неподаткові надходження, % ВВП | 5,6 | 0,5 | 4,1 | 6,2 | 5,9 | 5,6

Бюджетні видатки, % ВВП | 43,7 | 42,1 | 38,9 | 44,3 | 43,6 | 42,2

У тому числі: державні видатки, % ВВП | 15,4 | 15,0 | 14,7 | 15,6 | 15,6 | 15,6

державні інвестиції, % ВВП | 1,9 | 3,8 | 4,7 | 2,0 | 20 | 2,0

трансферти капіталу, % ВВП | 2,1 | 1,7 | 1,2 | 2,4 | 2,3 | 2,2

поточні трансферти, % ВВП | 20,6 | 18,5 | 15,6 | 20,6 | 19,8 | 17,9

субсидії, % ВВП | 2,5 | 1,9 | 1,3 | 2,5 | 2,2 | 2,0

Фіскальний баланс, % ВВП | -2,7 | -3,0 | -2,8 | -2,8 | -4,2 | -3,6

зовнішнє фінансування, % ВВП | 0,2 | 0,9 | 0,5 | -0,1 | 0,8 | 0,5

місцеве фінансування, % ВВП | 0,3 | 1,7 | 2,0 | 0,8 | 3,1 | 2,9

приватизація, % ВВП | 2,1 | 0,4 | 0,3 | 2,1 | 0,3 | 0,2

Більшість державних витрат не розподіляється конкретно чоловікам чи жінкам, але вплив державної політики витрат, як і заходи, спрямовані на підвищення державного прибутку, не бувають тендерно нейтральними. Різне соціальне та економічне становище чоловіків та жінок є показником того, що державні бюджети по-різному впливають на чоловіків та жінок.

Гендерний бюджет (ГБ) — це урахування тендерної перспективи в соціально-економічних програмах розвитку громади таким чином, щоб вплив результатів програм на чоловіків та жінок був однаковим. ГБ сприяє ефективнішому використанню ресурсів для досягнення статевої рівності та розвитку людства взагалі.

Необхідність тендерного аналізу місцевих бюджетів пов'язана із затримкою реалізації Платформи дій (Платформу дій розроблено IV Всесвітньою конференцією зі становища жінок) унаслідок розриву між розробленою урядом України демократич-ною політикою та бюджетним фінансуванням заходів. Ці процеси відрізняються один від одного, тому в діях урядових установ відчуваються труднощі в їх поєднанні. Гендерний аналіз бюджетів усіх рівнів допоможе об'єднати ці два процеси та до-сягти ефективності у здійсненні політики урядом. Нація в цілому зазнає збитків унаслідок неспроможності врахування тендерного впливу на державні витрати та прибутки.

Гендерний аналіз місцевих бюджетів можна використати задля перевірки наявності закладених ресурсів на здійснення Національного плану дій (щодо поліпшення становища жінок та сприяння впровадженню тендерної рівності у суспільстві на 2006—2010 pp.) у бюджетах, а також для аналізу адекватності цих ресурсів.

Експертна група ООН із питань національних механізмів упровадження тендерної рівності запропонувала урядам розглянути можливість прийняття тендерного бюджету (згідно з параграфом 69 Платформи дій).

Гендерний бюджет (ГБ):

- не є спеціальним бюджетом для чоловіків чи жінок;

- фокусується на тендерній поінформованості та втіленні тендерного підходу в усіх аспектах складання бюджету на на-ціональному чи місцевому рівнях;

- сприяє активній участі жінок у житті суспільства;

- контролює та оцінює урядові витрати та надходження з тендерного погляду.

Одним із напрямів діяльності Харківського міського жіночого фонду (ХМЖФ) протягом останніх п'яти років є тендерна тематика та поширення інформованості громади з тендерних питань. Експертні соціологічні дослідження з різної тематики дали змогу побачити дійсну картину обізнаності громади, що допомогло в реалізації обласних тендерних проектів. Виявилася необхідність унесення змін до підходу до розробки місцевих бюджетів, щоб урахувати інтереси всіх членів громади.

Аналітики ХМЖФ, розглядаючи бюджети різних країн, які мають тендерні бюджети, дійшли висновку, що є можливість прозоро відстежити категорії громадських витрат у тендерних бюджетах:

§ Категорія 1: витрати, орієнтовані на конкретні групи чоловіків та жінок, хлопчиків та дівчат.

§ Категорія 2: витрати, пов'язані з наданням рівних можливостей у громадському секторі.

§ Категорія 3: головні лінії бюджетних витрат.

В Україні ще немає такого підходу до місцевих бюджетів. Тому ХМЖФ разом із партнерами (депутатами різних рівнів влади, керівниками державних установ, представниками громадських організацій та об'єднань) розробили низку заходів, які допоможуть переоцінити міські бюджети так, щоб громада відчула економічні перетворення та реалізацію проголошеної демократизації суспільства.

Зазначено, що, наприклад, у місцевих бюджетах у регіоні тендерний підхід не враховується:

- при плануванні витрат на вищу освіту (сьогодні більше витрачається на освіту хлопців, ніж дівчат);

- у програмах соціально-економічного розвитку (фінансово не стимулюються цільові підпрограми підтримки жінок у підприємницькій діяльності);

- при розподілі соціальної допомоги (за статистикою жінки отримують на 40 % більше допомоги, ніж чоловіки);

- при плануванні фінансування соціальних програм громад-ських організацій (немає підтримки організацій із розвитку жінок).

В Україні (зокрема в Харкові) до цього проекту не було проведено жодного заходу, що стосувався б пропаганди тендерного бюджету, незважаючи на те, що в цьому є потреба. Такі заходи забезпечують підвищення інформованості громади з питань якості управління та децентралізації. Заплановану ХМЖФ серію заходів із пропаганди розробки та втілення тендерних вставок до бюджету було реалізовано на рівні муніципалітету та області з виходом на національний рівень.

У деяких країнах такі заходи здійснювались урядами, в інших — громадою чи за допомогою соціального партнерства між громадським суспільством та парламентаріями (депутатами).

Заходи, проведені в Харкові з розробки, пропагування інформації про необхідність запровадження тендерних бюджетів, стали унікальним засобом залучення до роботи над місцевими бюджетами всіх зацікавлених осіб громади.

Результати проекту такі:

§ Проаналізовано міські бюджети Харкова за попередні чо-тири роки (1998—2001 pp.) з тендерного погляду.

§ Підвищено поінформованість представників державних установ та неурядових організацій щодо тендерної проблематики.

§ Забезпечено поступове звикання представників органів влади до тендерної тематики та доведено громаді необхідність упровадження тендерних аспектів у головні статті бюджетних витрат міста (розвиток економіки).

§ Розроблено тендерну (економічну) вставку в міський бюджет у вигляді цільової підпрограми "Підтримка та розвиток жіночого підприємництва в місті Харкові" як частини "Еконо-мічної програми розвитку м. Харкова на 2003—2005 pp."

§ Шляхом лобіювання забезпечено прийняття депутатами цільової підпрограми "Розвиток та підтримка жіночого підприємництва" в місті Харкові як частини "Економічної програми розвитку м. Харкова на 2003—2005 pp." (рішення міської ради від 26 червня 2003 p.).

§ Вперше (з ініціативи ХМЖФ) у Харкові в межах "Комплексної програми соціального захисту населення на 2003 р." за підтримки міської ради було прийнято до реалізації соціальні проекти громадських організацій. Зокрема 23 жіночі організації отримали бюджетне фінансування (це є тендерні соціальні вставки у міський бюджет).

§ Розроблено модель соціального партнерства органів самоврядування та неурядових організацій із метою забезпечення прозорості місцевого бюджету.

§ Створено тематичне інформаційне поле у ЗМІ (гендерний бюджет, гендерні вставки до місцевих бюджетів), поширене через органи самоврядування та громадські організації.

Література

1. Андрущенко В.Л. Фінансова думка Заходу в XX ст. — Л.: Каменяр, 2000. — 303 с.

2. Базилевич В.Д., Валастрик Л.О. Державні фінанси. — К.: Атіка, 2002. —368 с.

3. Бланкарт Ш. Державні фінанси в умовах демократії. — К.: Либідь, 2000. — 654 с.

4. Бляхман Л., Kpomoe М. Россия и Содружество Независимых Государств: уроки первого десятилетия // Рос. зкон. журн. — 2001.—№10.

5. Бюджетна політика у контексті стратегії