В Україні з 1 січня 2004 року набрали чинності два закони, які забезпечують здійснення пенсійної реформи: Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Закон України "Про недержавне пенсійне забезпечення". Разом ці закони охоплюють регулювання пенсійного забезпечення на трьох рівнях.

1. Солідарна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Розмір пенсії за солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування в першу чергу залежить від стажу та розміру заробітної плати застрахованої особи, які беруться для розрахунку коефіцієнту страхового стажу та пенсії загалом для застрахованої особи. На розмір заробітної плати, яка враховується для обчислення пенсії, впливають розмір середньої заробітної плати працівників, зайнятих в усіх сферах економіки за календарний рік, що передує року виходу застрахованої особи на пенсію, а також показники середньомісячної заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за період, який відповідає періоду, вказаному в заяві застрахованої особи.

2. Накопичувальна пенсійна система - це цільовий позабюджетний фонд, який утворюється Пенсійним фондом. Активи зазначеного фонду використовуються для оплати договорів страхування довічних пенсій або одноразових пенсійних виплат. Наприклад, після виходу працівника на пенсію він зможе отримувати, крім пенсійних виплат із солідарної системи, доплату з тих коштів, які нагромаджувалися на його персональному рахунку в позабюджетному фонді.

3. Недержавні пенсійні фонди - окремі юридичні особи, які укладатимуть контракти пенсійного страхування з своїми клієнтами-вкладниками. Якщо такий контракт укладений, застрахований одночасно повинен сплачувати внески не тільки до солідарних і накопичувальних фондів, а й до недержавних пенсійних фондів.

Недержавні пенсійні фонди поділяються на:*

відкриті - для всіх фізичних осіб;*

корпоративні - для фізичних осіб, які перебували або перебувають у трудових відносинах з роботодавцем (який сплачує внески до такого фонду);*

професійні.

Основними завданнями Пенсійного фонду України є:

1. Забезпечення фінансування витрат на виплату пенсій відповідно до законів країни.

2. Збирання і акумуляція внесків, призначених для пенсійного забезпечення і виплати допомоги.

3. Розширене відтворення коштів Пенсійного фонду України на основі принципів самофінансування.

4. Участь у фінансуванні програм соціальної підтримки пенсіонерів, інвалідів та інших категорій населення та у страхуванні здоров'я пенсіонерів через страхові компанії.

5. Організація міжнародного співробітництва у сфері пенсійного забезпечення.

6. Контроль за своєчасним надходженням страхових внесків до цього фонду.

7. Контроль за правильним витрачанням коштів фонду.

8. Участь у підготовці пропозицій до державних програм соціального розвитку.

9. Участь у підготовці нормативних актів, спрямованих на удосконалення системи пенсійного забезпечення та порядку підвищення розміру пенсій.

Бюджет Пенсійного фонду затверджується Кабінетом Міністрів України. Тимчасово вільні засоби за відсутності заборгованості з виплати пенсій можуть бути використані фондом виключно на придбання державних цінних паперів. Кошти Пенсійного фонду зараховуються на єдиний рахунок Пенсійного фонду і зберігаються на окремих рахунках територіальних органів Пенсійного фонду в уповноваженому банку.

Величина ресурсів пенсійного забезпечення визначається такими причинами:

1. Демографічними:

- середня тривалість життя і її динаміка;

- кількість осіб пенсійного віку;

- чисельність працездатного населення.

2. Економічними:

- економічний стан країни в цілому;

- співвідношення рівнів заробітної плати і пенсій;

- надбавки за стаж, умови роботи тощо;

- наявність і частка осіб, що мають право на пільги при визначенні рівня пенсійного забезпечення.

Пенсійний фонд України формується з таких джерел:

1. Обов'язкові внески на пенсійне страхування підприємств та громадян.

2. Інвестиційний дохід, який отримується від інвестування резерву коштів для покриття дефіциту бюджету Пенсійного фонду в майбутніх періодах.

3. Кошти державного бюджету та цільових фондів, що перераховуються до Пенсійного фонду.

4. Суми від фінансових санкцій за порушення встановленого порядку нарахування, обчислення і сплати страхових внесків та використання коштів Пенсійного фонду, а також суми адміністративних стягнень.

5. Благодійні внески підприємств, організацій, установ, населення.

6. Інші надходження.

Найбільшу частину в бюджеті Пенсійного фонду України посідають обов'язкові платежі на державне пенсійне страхування (таблиця 10.1).

Кошти Пенсійного фонду України використовуються на:

1. Виплату пенсій:

- за віком;

- за інвалідністю;

- за вислугу років;

- інших випадків.

2. Надання соціальних послуг відповідно до чинного законодавства.

3. Фінансування адміністративних виплат, пов'язаних із виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду.

4. Оплата послуг з виплати та доставки пенсій.

5. Формування резерву коштів Пенсійного фонду.

6. Реалізація державних, регіональних і обласних програм соціальної підтримки пенсіонерів, інвалідів, дітей та інших категорій громадян, що потребують допомоги.

Отже, незважаючи на докорінну реформу, проведену у сфері пенсійного страхування, залишається безліч проблем, які вимагають негайного вирішення. Пенсійна система почала втрачати притаманну їй функцію пенсійного страхування, перетворюючись поступово на систему забезпечення. Філософією нової пенсійної системи був перехід від пенсійного забезпечення до системи пенсійного страхування, що базується на залежності розміру пенсії від заробітку та здійснених внесків до системи пенсійного страхування. Але на жаль, при визначенні розміру пенсії перевага надається страховому стажу, натомість розмір заробітку та сплачених внесків перестав відігравати ключову роль. Тобто замість зміцнення зв'язку між внесками, сплаченими учасниками системи, і отримуваними пенсіями відбулося послаблення цього зв'язку, що свідчить про відхід від задекларованих пенсійною реформою принципів.

Таблиця 10.1

Види обов'язкових страхових внесків на державне пенсійне страхування

Пенсійна система потребує вирішення таких основних завдань: 1. Сьогодні пенсійне забезпечення регламентує понад 28 нормативно-правових та законодавчих актів, а саме: Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", закон України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", закон України "Про державну службу", закон України "Про статус народного депутата", "Про наукову і науково-технічну діяльність" тощо. Середній розмір пенсійного забезпечення для громадян, які мають право на отримання пенсій за спеціальним законом, перевищує середній розмір пенсій в 4-5 разів. Все це лає підставу стверджувати, що пенсійна політика України не визнає рівності громадян та принципу верховенства права. Потрібно привести у відповідність цілу низку законодавчих актів з питань пенсійного забезпечення та скоротити кількість осіб, які гарантовано отримують підвищену пенсію.

2.3 огляду на старіння нації та потребу утримання пенсій на належному рівні потрібно поступово підвищувати пенсійний вік. На користь такої пропозиції свідчить досвід багатьох країн Центральної та Східної Європи (таблиця 10.2).

Таблиця 10.2

Пенсійний вік у деяких країнах Центральної та Східної Європи_

3. Активізація розвитку недержавного пенсійного забезпечення та наближення середньої пенсії до рівня середньої заробітної плати та її прямої залежності від рівня заробітної плати.

Література

1. Конституція України. -: Преса України, 1997.

2. Бюджетний кодекс України: Ухвалений Верховною Радою України від 22 березня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 37-38 (зі змінами і доповненнями від 25.12.2008) //

3. Господарський кодекс України: Ухвалений Верховною Радою України від 16 січня 2003 р. № 436-1V (зі змінами і доповненнями від 25.12.2008) //

4. Закон України "Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" від 22.03.2001 р. № 2324-111 - ВР (зі змінами і доповненнями) //

5. Основи законодавства України про Загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 р. № 16/98 - ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1998. - № 23.

6. Закон України "Про цінні папери і фондовий ринок" від 23.02.2006 № 3480-ІУ //

7. Закон України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" від 26.01.1993 № 2939-ХІІ (зі змінами і доповненнями) //

8. Закон України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 № 889-1V (зі змінами і доповненнями) //

9. Закон України "Про страхування" від 7.03.1996р. № 85/96- ВР (зі змінами і доповненнями) //

10. Закон України "Про лізинг" від 16.12.1997 р. № 723/97 - ВР (зі змінами і доповненнями) //

11. Закон України "Про систему оподаткування" від 18.02.1997 р. № 1251-12 (зі змінами і доповненнями) //

12. Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 24.12.2002 р. № 349-ІУ (зі змінами і доповненнями) //

13. Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР (зі змінами і доповненнями) //