Державний борг України

План

1. Економічна сутність державного боргу

2. Управління державним боргом та його обслуговування

3. Державний борг та фінансування Державного бюджету України

4. Проблеми і напрями вдосконалення управління й обслуговування державного зовнішнього боргу України

Економічна сутність державного боргу

Державний борг — це сукупність усіх боргових зобов'язань держави перед своїми кредиторами. Величина державного бор-гу, динаміка й темпи його зміни відображають стан економіки і фінансів держави, ефективність функціонування державних структур.

Динаміка державного боргу України наведена в табл. 4.1.

Таблиця 4.1. Державний борг України (1993—2003 pp.), млрд. дол. США

Показник | 1993 | 1994 | 1995 | 1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003

Зовнішній борг | 0,4 | 3,6 | 4,8 | 8,2 | 8,8 | 9,6 | 11,5 | 12,4 | 10,4 | 10,1 | 10,1

Внутрішній борг | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 2,1 | 2,1 | 5,4 | 3,9 | 2,8 | 3,8 | 3,9 | 3,7

Всього | 0,4 | 3,6 | 4,8 | 10,9 | 10,9 | 15,0 | 15,4 | 15,2 | 14,2 | 14,0 | 13,8

Як свідчать дані таблиці, державний борг України у 1993— 2003 pp. зростав, причому зовнішній борг значно перевищував внутрішній. Спостерігалася тенденція до збільшення частки зовнішнього боргу в загальній сумі державного боргу. У наступні роки ситуація дещо поліпшилася.

Економічна суть державного боргу виявляється через такі дві його функції: 1) фіскальну— залучення державою необхідних коштів для фінансування бюджетних видатків; 2)регулюючу — коригування обсягу грошової маси через купівлю-продаж цінних паперів центральним банком країни.

Державні запозичення, на думку доктора економічних наук А.І. Крисоватого, в Україні треба використовувати лише для капіталовкладень у розвиток економіки. Залучення позик із будь-якою іншою метою не тільки не даватиме імпульсу для пожвав-лення економічних процесів, а й буде стримувальним чинником зростання ВВП надалі. Адже не забезпечене розширенням податкової бази обслуговування та погашення державної заборгованості рано чи пізно призведе до загострення бюджетної кри-зи, коли податкових надходжень виявиться замало для фінансування навіть мінімальних видатків держави одночасно зі здійсненням боргових платежів, а розміщувати нові позики ста-не неможливо. Відповідно величина соціальних видатків у жодному разі не повинна перевищувати централізованих за оптимального (з погляду фіскальної достатності, економічної ефективності та соціальної справедливості) рівня оподаткування по-даткових надходжень, що є умовою організації ефективних перерозподільних процесів та, як наслідок, зростання ВВП. Тобто визначені вимогами досягнення стійкого економічного зростан-ня обсяг і структура видатків бюджету хоч і є першоосновою у встановленні меж експансії фіску, проте не можуть бути її са-моціллю, оскільки забезпечують ефективне функціонування держави лише за наявності відповідних джерел покриття. Не покриті податковими надходженнями соціальні видатки та фінансово не забезпечені за рахунок державного запозичення (у разі браку податкових надходжень) видатки розвитку однознач-но потребують перегляду.

Державний борг складається з двох частин залежно від сфе-ри розміщення: внутрішнього і зовнішнього боргу.

В Україні у 1992 р. прийнято Закон "Про державний внут-рішній борг України", яким визначено, що державним внутрішнім боргом України є строкові боргові зобов'язання уряду України у грошовій формі. Державний внутрішній борг гаранту-ється всім майном, що перебуває у загальнодержавній власності.

До складу державного внутрішнього боргу України входять позики уряду і позики, здійснені за безумовної гарантії уряду для забезпечення фінансування загальнодержавних потреб. Державний внутрішній борг України складається із заборгованості минулих років та заборгованості, що виникає знову за борговими зобов'язаннями уряду.

Державний зовнішній борг — це боргові зобов'язання держави перед нерезидентами щодо повернення позичених коштів (основна сума боргу) та відсотків за ними.

У разі зростання зовнішнього боргу країна може потрапити не тільки в економічну, а й у політичну залежність від країни-кредитора. Тому в розвинутих країнах парламенти встановлюють різні обмеження для зовнішніх запозичень уряду. Крім того, зов-нішні запозичення беруть одні уряди, а віддаватимуть інші, що може негативно позначитися на їх політичному майбутньому.

До державного зовнішнього боргу України належать:

1. заборгованість за позиками, наданими міжнародними організаціями економічного розвитку;

2. заборгованість за позиками, наданими іноземними органами управління;

3. заборгованість за позиками, наданими іноземними комерційними банками;

4. зовнішня заборгованість, не віднесена до інших категорій.

Залежно від отримувача кредитних ресурсів державний борг може бути прямий та умовний (гарантований). Прямий державний борг — це борг, що відображає обсяги позичених ресурсів, які надійшли в розпорядження уряду країни. Умовний (гарантований) державний борг — це зобов'язання держави як гаранта повернення ресурсів кредитору в разі неплатоспроможності позичальника (табл. 4.2). Бюджетний кодекс України (ст. 12) передбачає класифікацію державного боргу за типом кредитора та типом боргового зобов'язання.

Ситуація з державним боргом в Україні та країнах ЄС пока-зана в табл. 4.3.

Таблиця 4.2. Умовні зобов'язання держави

Показник | Обсяг умовних зобов'язань

млн. грн. | млн. дол. США | % ВВП

у 2005 р.

Явні умовні зобов'язання | 22 748 | 4 440,2 | 5,4

Гарантований державний борг | 15 001 | 2 907 | 3,6

Зовнішній | 15 000 | 2 907 | 3,6

Внутрішній | 1 | 0,2 | 0

Депозитні рахунки в Ощадному банку | 6 017 | 1191 | 1,4

Депозитні рахунки приватних осіб в "Укрексімбанку" | 1730 | 342 | 0,4

Неявні умовні зобов'язання | 149486 | 29 601 | 35,7

Ощадний банк (втрачені заощадження вкладників "Ощадбанку" Радянського Союзу) | 122 120 | 24 182 | 29,2

Облігації компанії "Нафтогаз" / 1 | 9 600 | 1901 | 2,3

Позики та кредитні лінії компанії "Нафтогаз" / 2 | 4141 | 820 | 1,0

Київські муніципальні облігації | 3 030 | 600 | 0,7

Єврооблігації "Укрексімбанку" | 2 020 | 400 | 0,5

Облігації компанії "Енергоатом" (деноміновані в грн.) | 500 | 99 | 0,1

Облігації "Укрзалізниці" (деноміновані в грн.) | 500 | 99 | 0,1

Чисті борги енергетичних компаній після взаемозаліку / 3 | 7 575 | 1500 | 1,8

Загальна сума умовних зобов'язань | 172 234 | 34 041 | 41,1

Джерело: Фіскальний простір для економічного зростання. Огляд державних фінансів України. — К., 2006. — 4 липня.

Таблиця 4.3. Державний борг України і країн ЄС

Показник | 2000 р. | 2001 р. | 2002 р. | 2003 р. | 2004 р. | 2005 р. | 2000—2005 рр.

(ЄС-8, середнє)

Темпи зростання ВВП, % | 5,9 | 9,2 | 5,2 | 9,6 | 12,1 | 2,6 | 5,2

Номінальний обмін, курс (ИАН/ И8Б) середній | 5,4 | 5,3 | 5,3 | 5,3 | 5,3 | 5,1—

Індекс споживчих цін, % зміни | 28,2 | 12,0 | 0,8 | 5,2 | 9,0 | 13,6 | 5,3

Умови торгівлі

(2000 р. = 100) | 100,0 | 98,3 | 98,0 | 99,3 | 104,6 | 112,9—

Валові капітало-вкладення, % ВВП | 19,7 | 21,8 | 20,2 | 20,6 | 21,1 | 21,8 | 25,0

Державний та гаран-тований державою борг, % ВВП | 45,3 | 36,5 | 33,5 | 29,0 | 24,8 | 18,7 | 29,8

Первинний дефіцит, % ВВП | -1,4 | -1,9 | 0,2 | -0,9 | -4,4 | -2,0 | -1,1

Баланс бюджету розширеного уряду, % ВВП | -4,1 | -1,9 | -0,2 | -0,9 | -4,4 | -2,7 | -3,1

Управління державним боргом та його обслуговування

Управління державним боргом — це сукупність заходів держави з виплати відсоткових доходів кредиторам і погашення позик, зміни умов уже випущених позик, визначення умов і випуску нових позик. Проблема управління державним боргом по-лягає в забезпеченні платоспроможності держави, реальних джерел його погашення.

Під час управління державним боргом, передусім зовнішнім, треба шукати варіанти, які б мінімізували втрати для держави і населення. В цьому плані антиприкладом є досвід Румунії, яка з 1985 по 1989 р. повністю сплатила зовнішній борг (12 млрд. дол.), але водночас різко впали доходи і рівень життя населення, на-стала криза в економіці.

Методами управління державним боргом є: конверсія, кон-солідація, уніфікація, обмін за регресивним співвідношенням, відстрочка погашення, анулювання боргу, викуп боргу.

Конверсія — це зміна дохідності позики. Держава найчасті-ше знижує розмір виплачуваних відсотків за позикою, однак можливе і підвищення дохідності позики.

Консолідація — це зміна умов позики, пов'язана з їх строками (як у бік збільшення, так і в бік зменшення строку уже випу-щених позик). Можливе поєднання консолідації з конверсією.

Уніфікація позики — це об'єднання кількох позик в одну. Уніфікація може проводитися разом із консолідацією, але може бути проведена і поза нею.

Обмін за регресивним співвідношенням цінних паперів по-передніх позик на нові проводиться з метою скорочення державного боргу. Це вкрай небажаний спосіб, оскільки означає часткову відмову держави від своїх боргів.

Відстрочка погашення — це перенесення строків виплати боргу. Вона відрізняється від консолідації тим, що під час відстрочки не лише переносяться строки погашення, а й припиняється виплата відсоткових доходів.

Реструктуризація — це використання у комплексі повністю чи частково згаданих вище методів.

Анулювання державного боргу — це заходи, внаслідок