1 ґатунок | 151725 | 91 | 151816,00 | 382,885 | 124683 | 142 | 124825,00 | 325,608

2 ґатунок | 19282 | 19282,00 | 48,630 | 31533 | 31533,00 | 82,254

житнє | 26430 | 26430,00 | 66,657 | 26505 | 26505,00 | 69,139*

інша основна сировина (включаючи воду) | 41322 | 11883 | 53205,00 | 134,185 | 39220 | 11760 | 50980,00 | 132,982*

транспортно- заготівельні витрати | 11145 | 29 | И 174,00 | 28,181 | 9391 | 30 | 9421,00 | 24,575*

допоміжні матеріали (тара і упаковка) | 1628 | 321 | 1949,00 | 4,915 | 2181 | 453 | 2634,00 | 6,871

Паливо і електроенергія | 34367,00 | 157,00 | 34524,00 | 87,071 | 33933,00 | 831,00 | 34764,00 | 90,682*

газ (включаючи транспортування) | 19920 | 19920,00 | 50,239 | 20750 | 20750,00 | 4127*

вугілля (включаючи транспортування) | 0,00 | 0,000 | 0,00 | 0,000*

електроенергія | 14447 | 157 | 14604,00 | 36,832 | 13183 | 831 | 14014,00 | 36,556

Зворотні відходи | 0,00 | 0,000 | 0.00 | 0,000

Основна заробітна плата виробничих робітників (включаючи додаткову з/п) | 35435 | 1836 | 37271,00 | 93,999 | 32976 | 2944 | 35920,00 | 93,698

Відрахування на соцстрах | 13678 | 709 | 14387,00 | 36,285 | 12926 | 1157 | 14083,00 | 36,736

Загальновиробничі витрати | 76511 | 414 | 76925,00 | 194.008 | 73042 | 534 | 73576,00 | 191,924*

амортизація | 17360 | 88 | 17448,00 | 44,004 | 17239 | 81 | 17320,00 | 45,179*

заробітна платня | 24278 | 122 | 24400,00 | 61,538 | 26033 | 150 | 26183,00 | 68,299*

страховка | 0,00 | 0,000 | 0,00 | 0,000

Адміністративні витрати | 61582 | 334 | 61916,00 | 156,154 | 71221 | 424 | 71645,00 | 186,887*

заробітна плата | 26496 | 133 | 26629,00 | 67,159 | 26725 | 135 | 26860,00 | 70,065*

страховка | 0,00 | 0,000 | 0,00 | 0,000

Витрати на збут | 13208 | 73 | 13281,00 | 33,495 | 13241 | 75 | 13316,00 | 34,735

Продовження табл. 4.2

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9*

заробітна плата | 9250 | 48 | 9298,00 | 23,450 | 9450 | 50 | 9500,00 | 24,781*

реклама | 0,00 | 0,00

Транспортні витрати | 102945 | 549 | 103494,00 | 261,016 | 101063 | 605 | 101668,00 | 265,202*

заробітна плата | 15721 | 82 | 15803,00 | 39,856 | 15190 | 85 | 15275,00 | 39,845*

ГСМ | 57714 | 290 | 58004,00 | 146,288 | 57278 | 300 | 57578,00 | 150,193

Разом повна собівартість | 674539,00 | 16645,00 | 691184,00 | 1743,191 | 660342,00 | 19223 | 679565,00 | 1772,655

Прибуток (+)/

Збиток (-) | -58121,00 | 2945,00 | -55176,00 | -139,156 | -62165,00 | 1159,00 | -61,006,00 | -159,135

Рентабельність с/с,% | -8,62 | 17,69 | -7,98 | -0,000 | -9,41 | 6,03 | -8,98 | 0,000

Разом вартість продукції в оптових цінах | 616418,00 | 19590,000 | 636008,00 | 1604,035 | 598177 | 20382 | 618559,00 | 1613,520

Оптова вартість з ПДВ | 739701,60 | 23508,00 | 763209,60 | 1924,842 | 717812,40 | 24458,40 | 742270,80 | 1936,224

Витрати структурного підрозділу — це вартість ресурсів, використаних в технологічному процесі, яка складає виробничу собівартість створеної в структурному підрозділі продукції (робіт, послуг). У виробничих структурних підрозділах, які за технологічним процесом безпосередньо беруть участь у створенні об'єкта підприємницької діяльності (продукції, робіт, послуг), вартість використаних ресурсів формує виробничу собівартість, тобто ресурси перетворюються в об'єкти підприємницької діяльності

Готова продукція (роботи, послуги) виробничих структурних підрозділів після її реалізації є джерелом покриття та відшкодування використаних ресурсів.

В структурних підрозділах підприємства, які виконують загальногосподарські управлінські функції, формуються адміністративні витрати. В цих підрозділах ресурси перетворюються у витрати, які покриваються валовим прибутком, тобто різницею між одержаним чистим доходом і виробничою собівартістю. В збутових структурних підрозділах підприємства, які виконують функцію просування об'єктів підприємницької діяльності до покупців, формуються витрати на збут продукції. В цих підрозділах ресурси перетворюються у витрати, які покриваються валовим прибутком.

Окремі структурні підрозділи підприємства, або його працівники можуть створювати витрати у сфері інвестиційної та фінансової діяльності. Витрати цих підрозділів покриваються відповідними доходами, а при їх відсутності фінансовими результатами від операційної діяльності.

Невиробничі структурні підрозділи підприємства соціально-культурного характеру формують інші витрати операційної діяльності, які покриваються доходами від їх діяльності, а також валовим прибутком від діяльності виробничих структурних підрозділів

Створений прибуток підприємства є джерелом нарахування податку на прибуток. За рахунок чистого прибутку підприємства покриваються витрати з виплати дивідендів.

Витрати як показник діяльності підприємства є засобом управління прибутком підприємства.

Прибуток = Чистий дохід*

Виробнича собівартість*

Адміністративні витрати*

Витрати на збут*

Інші операційні витрати

Рис. 4.2. Залежність прибутку та операційних витрат

Залежність між прибутком і операційними витратами пряма (рис. 4.2).

Слід звернути увагу на відношення до товарно-матеріальних запасів прямих матеріалів, незавершеного виробництва і готової продукції. Для кожного з перерахованих видів ресурсів величина витрат, які належать на собівартість готової продукції визначається як:

Величина витрат - Початкові запаси ресурсу + Надходження ресурсу - Залишки ресурсу.

Отримане результативне значення виробничої собівартості проданих товарів зіставляється (спільно з величиною невиробничих витрат) з виручкою підприємства, внаслідок чого робиться висновок про величину прибутку підприємства.

Класифікація витрат за характером поведінки

Згідно з цією класифікацією, основною ознакою є залежність зміни витрат у зв'язку із зміною якого-небудь базового показника. Як останнє зазвичай використовується об'єм проданих товарів. У відповідності з цією ознакою витрати підрозділяють на два види: фіксовані (постійні) і змінні.

Змінні витрати — це такі витрати, які міняються (в цілому) прямо пропорційно збільшенню або зменшенню об'єму виробництва і продажів (в припущенні, що витрати на одиницю продукції залишаються майже постійними, стабільними).

Постійні витрати — це такі витрати, які не міняються, коли міняється рівень виробництва і продажу за якийсь певний період часу (наприклад, рік). До змінних витрат належать витрати на сировину і матеріали, енергію і комунальні послуги (що використовуються в процесі виробництва), комісійні з продажів (якщо вони визначаються об'ємом продажів), зарплата робітникам (за умови, що вона може бути збільшена або зменшена при збільшенні або зменшенні об'єму виробництва). Прикладами фіксованих витрат є витрати на амортизацію будівель і устаткування, амортизацію передопераційних витрат, оренда і лізинг (які не змінюються при зміні об'єму продажів і об'єму виробництва), відсотки по кредитах, заробітна платня службовців, що управляють, контролерів (яка за припущенням не змінюється при зміні рівня виробництва), загальні адміністративні витрати.

Деякі з цих витрат, наприклад, заробітна платня або загальні адміністративні витрати, можуть змінюватися не зовсім прямо пропорційно об'єму і в той же час не бути постійними. Вони можуть бути позначені як змішані (напіввідмінні). Такі витрати можна розділити на змінні і постійні компоненти і розглядати їх окремо. Розглянемо класифікацію витрат більш детально, додаючи цьому розгляду кількісний зміст. В процесі цього аналізу нас, в першу, чергу цікавитимуть ті характеристики витрат, які залишаються незмінними в процесі зміни об'єму виробництва і продажу. Ці характеристики називаються інваріантами. Внаслідок своєї низовини інваріанти є основою рішення задач планування.

Слід зазначити, що постійні витрати можуть мінятися при істотній зміні об'єму виробництва. Причому ця зміна носить, як правило, стрибкоподібний характер. Наприклад, при збільшенні об'єму виробництва може виникнути потреба в орендуванні додаткового виробничого приміщення і купівлі нового устаткування, що приведе до збільшення постійних витрат на суму орендування платежів нових приміщень, а також експлуатаційних і амортизаційних витрат по новому у статку вапню. З урахуванням відзначеної особливості постійних витрат вводиться поняття релевантного інтервалу зміни об'єму реалізації продукції, протягом якого величина сумарних постійних витрат залишається незмінною.

Для вирішення задачі класифікації витрат і розділення змішаних витрат використовуються два підходи:*

суб'єктивний;*

статистичний.

Суб'єктивний підхід припускає вольове віднесення витрат до змінних або постійних, базуючись на неформальному досвіді дослідника.

Статистичний підхід базує свої висновки на аналізі наявних статистичних даних. Даний підхід прийнято вважати більш об'єктивним, оскільки він полягає в аналізі конкретних даних за деякі минулі періоди (місяці) і побудові на цій основі залежності сумарних витрат від об'єму реалізації продукції.

Суть всіх методів, що використовуються в рамках статистичного підходу, базується на кінцевому представленні сумарних витрат, яке графічно ілюструється на рис. 4.3.

На основі конкретних даних будується пряма, яка, апроксимуючи фактичні дані, дає уявлення про залежність сумарних витрат від об'єму реалізації. Точка перетину цієї прямої з вертикальною віссю є оцінкою постійних витрат.

Для побудови економіко-математичної моделі між показниками, що не мають функціонального зв'язку, можна використовувати кореляційно-регресійний аналіз. Рівняння 3-факторної множинності регресі! задається у вигляді формули (4.1): 

(4.1)

№у —