Кредитування підприємств

План

1. Індивідуальний кругообіг коштів підприємств та необхідність залучення кредитів

2. Класифікація та форми кредитів, що надаються підприємствам

3. Різновиди банківських кредитів
I. Цільова спрямованість
II. Термін кредиту
III. Вид відсоткової ставки
IV. Валюта кредиту
V. Види обслуговування

Індивідуальний кругообіг коштів підприємств та необхідність залучення кредитів

З економічного погляду кредит — це форма позичкового капіталу (в грошовій або товарній формі), що надається на умовах повернення і зумовлює виникнення кредитних відносин між тим, хто надає кредит, і тим, хто його отримує.

Загальноекономічною причиною появи кредитних відносин є товарне виробництво. Основою функціонування кредиту є рух вартості у сфері товарного обміну, в процесі якого виникає розрив у часі між рухом товару і його грошовим еквівалентом, відбувається відокремлення грошової форми вартості від товарної. Якщо рух товарних потоків випереджає грошовий, то підприємства — споживачі товарів із настанням моменту плати за них не завжди мають достатні кошти, що може зупинити нормальний процес відтворення. Коли рух грошових потоків випереджає товарні, то на підприємствах нагромаджуються тимчасово вільні кошти.

Виникнення і функціонування кредиту пов'язане з необхідністю забезпечення безперервного процесу відтворення, з тимчасовим вивільненням коштів у одних підприємствах і появою потреби в них у інших. Але оборот товарів є не єдиною причиною появи кредитних взаємовідносин. Поряд із об'єктивною основою існують специфічні причини виникнення і функціонування кредитних відносин, пов'язані з необхідністю забезпечення безперервності процесу відновлення:*

сезонний характер окремих виробництв;*

розбіжності між нагромадженням коштів та їх витраченням на підприємстві;*

відхилення фактичного використання оборотних коштів від їх нормативу в процесі індивідуального кругообігу оборотних фондів підприємств.

У процесі кредитування підприємств враховуються індивідуальні особливості кругообігу їхніх оборотних коштів, які зумовлюються багатьма об'єктивними і суб'єктивними факторами:

До об'єктивних факторів належать:*

галузева належність підприємства;*

характер виробничого процесу;*

сезонність виробництва.

До суб'єктивних факторів належать:*

рівень організації виробництва;*

рівень організації збуту й постачання;*

інші фактори.

Суб'єктами кредитних відносин є будь-які самостійні підприємства. Кредитні відносини характеризуються тим, що їх суб'єктами є дві сторони: кредитор і позичальник.

Основними об'єктами короткострокового кредитування в оборотні кошти є:*

виробничі запаси;*

незавершене виробництво та напівфабрикати власного виробництва;*

витрати майбутніх періодів;*

готова продукція;*

платежі та розрахункові операції з постачальниками й покупцями.

Об'єктами довгострокового та середньострокового кредитування є капітальні вкладення, пов'язані з реконструкцією підприємства, його технічним переозброєнням, впровадженням нової техніки, удосконаленням технології виробництва. Підприємства отримують такі кредити, якщо відчувають брак власних коштів, призначених на ці цілі, а саме: прибутку та амортизаційних відрахувань.

Визначаючи потребу в кредитах, підприємства виходять із загальної потреби у коштах і наявності таких. Планування потреби в кредиті здійснюється в декілька етапів:* 

на першому етапі розраховується потреба в оборотних коштах у цілому та за окремими напрямками: формування виробничих запасів, незавершеного виробництва, готової продукції;* 

на другому етапі визначається необхідний розмір залучення кредитів банку на покриття збільшення потреби в оборотних коштах:

де Коб — необхідний розмір кредитів, які залучаються в оборотні кошти;

ОК — потреба в оборотних коштах;

ОКн — власні оборотні кошти на початок періоду;

ОКпр — поповнення оборотних коштів за рахунок прибутку підприємства;

КЗ — зменшення кредиторської заборгованості;* 

на третьому етапі визначається період залучення коштів. Він визначається банком і на сьогодні не перевищує 3 місяців.

Класифікація та форми кредитів, що надаються підприємствам

Кредити, що їх можуть отримати підприємства, класифікують за такими ознаками:

І. За кредиторами*

банки та спеціалізовані фінансово-кредитні інститути;*

підприємства;*

держава;*

міжнародні фінансово-кредитні установи.

П. За формами та видами

За формами:*

товарна;*

грошова.

У товарній формі кредиту виникають кредитні відносини між продавцями та покупцями, коли останні одержують товари чи послуги з відстрочкою платежу — комерційний кредит, продаж товарів і надання послуг населенню в кредит тощо.

Комерційний кредит надається постачальником покупцеві тоді, коли товаровиробник прагне реалізувати вироблений товар, але у покупця немає грошей для його придбання. У такому випадку товар може бути добровільно переданий постачальником покупцеві в кредит, а сама передача може оформлятись борговим зобов'язанням — векселем.

Сфера товарної форми кредиту є незначною, оскільки переважна його частина надається (погашається) в грошовій формі. Грошовий кредит виступає передусім як банківський кредит. Кредитні відносини між банками і клієнтами виникають не тільки при одержанні останнім кредиту, а й при розміщенні ними своїх грошових заощаджень у вигляді внесків на поточних і депозитних рахунках. Банківський кредит обслуговує не тільки обіг товарів, а й накопичення капіталу. Поширення кредитних відносин у грошовій формі надало можливість кожному, хто має вільну вартість, легко і швидко її капіталізувати, а також створило сприятливі умови для формування міжнародних ринків і тісних взаємовигідних зв'язків між країнами тощо.

За видами:*

банківський — це економічні відносини між кредитором і позичальником з приводу надання коштів банком підприємству на умовах терміновості, платності, повернення, матеріального забезпечення. Цей кредит надасться на умовах, передбачених кредитним договором;*

комерційний — це економічні, кредитні відносини, які в никають між окремими підприємствами;*

державний — це економічні кредитні відносини між державою та суб'єктами господарювання. Джерелом державного кредиту є кошти державного бюджету, які спрямовуються в уповноважені банки для здійснення кредитування підприємств;*

лізинговий — це стосунки між суб'єктами господарювання які виникають за орендування майна.

Банківський та державний кредити надаються підприємства у грошовій формі; лізинговий та комерційний — у товарній.

III. За метою використання Спрямовані на фінансування:*

оборотних коштів;*

основних засобів.

IV. За терміном надання*

короткострокові (не більше одного року);*

середньострокові (від одного до трьох років);*

довгострокові (понад 3 роки).

В Україні кредити за терміном надання можна поділити на дві групи: короткострокові та довгострокові. Кредити, термін надання яких перевищує один рік, вважаються довгостроковими. Пере вага надається короткостроковим кредитам.

V. Залежно від забезпечення*

забезпечений — гарантуються певними видами активів: не рухомістю, цінними паперами, товарно-матеріальними цінностями, дебіторською заборгованістю, правами на інтелектуальну власність, землю, гарантіями, полісами страхових компаній;*

бланковий — отримують тільки фінансово стійкі підприємства на короткий термін (1—10 днів).

VI. За порядком надання*

прямі — передбачає кредитування підприємства безпосередньо одним кредитором;*

консорціальні — надається, коли потрібні кошти в обсязі, який не може бути забезпечений одним кредитором. У цьому раз: кілька кредиторів об'єднуються і кожен надає частину загального кредиту.

Як правило, призначається головний банк, який проводить організацію надання консорціального кредиту. Підприємство готує і подає такі документи:

1) клопотання на отримання кредиту;

2) дані про мету та спрямованість кредиту;

3) техніко-економічне обґрунтування проекту;

4) інші документи.

Кредитні відносини між консорціумом і підприємством регулюються кредитною угодою, яку підписують усі учасники.

Головний банк акумулює кошти банків-учасників і кредитує підприємство відповідно до кредитної угоди.

За настанням строків погашення зобов'язань підприємство повертає кредиторам не тільки позичені кошти та відсотки за кредит, а й відшкодовує всі витрати, пов'язані з організацією та здійсненням кредитної операції у тій сумі та строках, які обумовлені в кредитному договорі;*

позики участі — банки передають частини позики іншим кредиторам. Домовленість про таку позику можна укласти навіть без відома підприємства-позичальника.

VII. Залежно від цільового спрямування*

виробничий;*

споживчий.

Переважна частина кредитів використовується у сфері виробництва та реалізації сукупного суспільного продукту і є важливим джерелом формування обігових коштів і основних фондів. Водночас населення теж одержує значну кредитну допомогу на свої споживчі цілі, насамперед це кредити на затрати, пов'язані з поліпшенням житлових умов і створенням підсобного домашнього господарства, а також на придбання товарів у кредит і на невідкладні потреби.

VIII. За строками користування*

строкові, тобто кредити, надані на визначений у договорі строк. Усвою чергу, вони бувають короткострокові (до 1 року), середньострокові (від 1 до 3 років), довгострокові (понад 3 роки);*

до запитання — це кредити, що видаються на невизначений строк і які на вимогу кредитора повинні бути повернені у визначе

Кредитування підприємств

Ознака класифікації | Види

За кредиторами | - банки та спеціалізовані фінансово-кредитні

інститути;—

підприємства;—

держава;—

міжнародні фінансово-кредитні установи

За формами— | товарна;—

грошова

За видами— | банківський; - комерційний;—

державний;—

лізинговий

За метою використання | на фінансування оборотних коштів;

на фінансування основних засобів.

За терміном надання— | короткострокові;

- середньострокові;

- довгострокові

Залежно від забезпечення— | забезпечений;—

бланковий

За порядком надання | - прямі;—

консорціальні;—

позики участі

Залежно від

цільового

спрямування | - виробничий;

- споживчий

За строками користування— | строкові;—

до запитання;—

прострочені;—

відстрочені

Рис. 7.1. Класифікація кредитів, що падають підприємствам

ний ним час. Якщо кредитор не вимагає повернення, то кредит погашається позичальником у строк, визначений ним самостійно;* 

прострочені кредити — це кредити, щодо яких строк погашення, встановлений кредитним договором, минув;* 

відстрочені кредити — це кредити, щодо яких на підставі клопотання позичальника строки погашення були перенесені на пізніший строк.

Розглянемо класифікацію кредитів детальніше на рис. 7.1.

Різновиди банківських кредитів

Нині найпоширенішим видом кредиту є банківський кредит. За такого кредитування підприємство виступає тільки в ролі позичальника.

Банківський кредит класифікують за такими ознаками.

I. Цільова спрямованість

Залежно від мети кредит може надаватися на:*

фінансування оборотного капіталу;*

фінансування основного капіталу;*

викуп приватизованого підприємства.

Чинне українське законодавство забороняє надавати підприємствам кредити на покриття збитків від господарської діяльності, на формування і збільшення статутних фондів банків, для внесення платежів у бюджет і позабюджетні фонди.

Не можуть отримати кредити підприємства:*

проти яких порушено справу про банкрутство (крім кредитування заходів фінансової санації);*

під укладені ними контракти, які не передбачають захисту позичальника від можливих втрат, пов'язаних із затримками в постачаннях товарів;*

коли вони мають прострочену заборгованість за раніше наданими