проведення операцій з державними коштами (касове обслуговування коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та державних цільових фондів);–

контроль за проведенням касових операцій з бюджетними коштами розпорядниками;–

організація обліку і надання звітності з руху державних коштів;–

управління залишками державних коштів на казначейських рахунках ДКУ;–

виконання інших функцій (розробка і затвердження нормативних актів з питань формування та використання державних коштів; відкриття рахунків для розпорядників державних коштів та ін.).

Функції ДКУ відображені на рис. 16.2.

З метою оптимізації управління бюджетними коштами всі бюджетні рахунки консолідуються на Єдиному казначейському рахунку, відкритому в НБУ. Введено також кореспондентські рахунки, через які здійснюються усі платежі за державними коштами. Відкриття кореспондентського рахунку ДКУ в НБУ надало можливість Казначейству стати учасником системи електронних платежів НБУ. Для проведення операцій з відділеннями ДКУ створено Внутрішню платіжну систему Державного казначейства України. Запроваджено також План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ.

До складу ДКУ входить Центральний апарат і територіальні управління. Останні охоплюють 27 казначейських управлінь обласного значення та 684 територіальних відділення. Державне Казначейство України та його територіальні органи є юридичними особами. Очолює роботу ДКУ Голова, якого призначає на посаду та звільняє з неї Президент України за поданням прем'єр-міністра.

16.4. Функції Міністерства фінансів України

Міністерство фінансів – це один із провідних органів у системі державної виконавчої влади. Воно створене у більшості зарубіжних країн (ФРН, Канада, Японія, Швеція, Польща, Росія та ін.). У державах, таких як США, Велика Британія, ця структура має назву державного казначейства. В Україні перше фінансове відомство у складі виконавчої влади було створено у червні 1917 р. Центральною радою під назвою Генеральний секретаріат фінансів. В Українській Народній Республіці подібне відомство функціонувало під назвою Народне секретарство фінансів і було утворене 25 грудня 1917 р. та ліквідоване 1919 р. З 1919 по 1923 р. в Українській Радянській Соціалістичній Республіці не було власного фінансового відомства, а діяв уповноважений народного комісаріату РСФРР по Українській СРР. У 1923 р. було утворено Народний комісаріат фінансів УСРР. А в 1944 р. його було перейменовано на Міністерство фінансів Української РСР. Після проголошення незалежності України у складі уряду функціонує Міністерство фінансів України.

На Міністерство фінансів (Мінфін) покладено обов'язки із забезпечення реалізації державної фінансової політики та здійснення керівництва розвитком державних фінансів. За цією провідною структурою у складі апарату державного управління КМУ закріплено вирішення таких основних завдань:–

забезпечення розробки та реалізації основних напрямів державної фінансової політики;–

складання і забезпечення виконання державного бюджету України;–

забезпечення концентрації фінансових ресурсів та їх використання у пріоритетних напрямах розвитку країни;–

надання державних гарантій щодо соціального захисту населення та створення і використання державних фінансових резервів;–

удосконалення фінансових відносин з іншими країнами та міжнародними фінансовими організаціями;–

удосконалення фінансового механізму та способів фінансового планування.

До основних функцій, що виконує Міністерство фінансів України, належать:–

розробка засад і напрямів проведення державної фінансової політики;–

організація управління державними фінансами;–

здійснення державного фінансового контролю;–

забезпечення єдиних стандартів для проведення фінансових операцій в країні;–

інші функції.

Міністерство фінансів України має за мету забезпечувати стабільний поступальний розвиток країни, створювати умови для досягнення повної зайнятості, розвитку підприємницької діяльності, формування раціональної структури економіки та ін. Функції Міністерства фінансів України наведено на рис. 16.3, а структуру докладно розглянуто на рис. 16.4. З метою реалізації таких цілей Мінфін здійснює управління фінансами держави спільно з іншими органами державного управління: Національним банком України, Фондом державного майна України, Антимонопольним комітетом України, Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку України та ін. Чимало напрямів координується одразу декількома суб'єктами. Загальні напрями фінансової політики держави визначаються Верховною Радою України.

Управління фінансами державними органами влади і перш за все, Міністерством фінансів України, відіграє важливу роль в забезпеченні соціально-економічного розвитку країни. З використанням фінансових важелей здійснюється управління грошовими потоками, що забезпечують реалізацію державних соціальних програм, розвиток підприємницької діяльності, залучення і використання інвестиційних ресурсів, обсягів кредитування економіки, надходження та відплив капіталів за межі країни та ін. За сучасних умов основною метою проведення таких операцій є забезпечення стабільного, поступального, соціального і економічного розвитку держави. Заходи із фінансового регулювання проводяться на різних рівнях: загальнодержавному, республіканському та місцевому. Координація їх проведення у напрямі досягнення поставлених цілей – це також одна із важливих задач управління державними фінансами.

Рис. 16.3. Функції Міністерства фінансів України

Література

1. Бюджетний кодекс України від 21.06.2001 р.

2. Декрет Кабінету Міністрів України "Про довірчі товариства" від 17.03.1993 р.

3. Декрет Кабінету Міністрів України "Про місцеві податки і збори" від 20.05.1993 р.

4. Декрет Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.1993 р.

5. Закон України "Про банки і банківську діяльність" від 07.12.2000 р.

6. Закон України "Про благодійництво та благодійні організації" від 16.09.1997 р.

7. Закон України "Про господарські товариства" від 19.09.1991 р.

8. Закон України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" від 30.10.1996 р.

9. Закон України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 р.

10. Закон України "Про державний внутрішній борг України" від 16.09.1992 р.

11. Закон України "Про режим іноземного інвестування" від 19.03.1996 р.

12. Закон України "Про державну податкову службу в Україні" від 12.04.1990 р.

13. Закон України "Про Державну програму приватизації на 2000–2002 роки" від 18.05.2000 р.

14. Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р.

15. Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 р.