Основні положення аналізу беззбитковості і цільового планування прибутку

План

1. Початкові допущення аналізу беззбитковості.

2. Розрахунок і аналіз точки беззбитковості.

3. Робочий формат для аналізу беззбитковості і цільового планування прибутку.

4. Використання аналізу беззбитковості для складання бізнес планів підприємств.

Початкові допущення

Аналіз беззбитковості і цільове планування прибутку полягає в можливості правильно оцінить прибутковість окремих видів продукції та визначитись з оптимальним складом портфеля продукції та спланувати такі обсяги реалізації, які зможуть забезпечити бажані обсяги прибутку.

Підприємства можуть завантажувати виробничі потужності до рівня теоретичної потужності, але одночасно бути збитковими. Таке може відбуватись за цілим рядом причин, таких, як наприклад, затримка в реалізації, дефіцит комплектуючих елементів, погана якість сировини, недостатній об'єм ринку, погана якість продукції, цінова система і т. д.

Спочатку підприємство функціонує на більш низькому рівні ужитку виробничих потужностей, випускає продукції істотно менше в порівнянні з теоретичною продуктивністю, при цьому доходи не можуть бути більшими, ніж всі витрати. В подальшому процесі господарювання, коли рівень використання виробничих потужностей зросте, то можна сподіватися, що буде досягнута ситуація, коли загальні доходи будуть дорівнювати загальним витратам. Зрозуміло, що в цій рівновазі немає ні прибутку, ні збитків. Така ситуація називається ситуацією беззбитковості.

Аналіз беззбитковості (СVP-аналіз), як його іноді називають, — це аналітичний підхід до вивчення взаємозв'язку між витратами і доходами при різних рівнях виробництва.

Допущення аналізу беззбитковості

1. Витрати підрозділяються на постійні і змінні.

2. Вся вироблена продукція буде реалізована протягом планового періоду часу.

3. Прибуток до виплати податків приймається як критерій для аналізу, тобто операційний прибуток відповідно до форми 2.

5.2. Розрахунок і аналіз точки беззбитковості

В практиці фінансового менеджменту розрізняють два базиси аналізу і планування:

1) ресурсний;

2) грошовий.

Відповідно до ресурсного базису об'єктом аналізу і планування є виручка, як потік вхідних ресурсів підприємства, і валові витрати, як потік вихідних ресурсів. Різниця між потоком вхідних і вихідних ресурсів розглядається як кінцевий результат аналізу. В рамках CVP-аналізу цей результат вимірюється операційним прибутком.

Нехай р — ціна одиниці продукції, a Q — об'єм виробництва за деякий проміжок часу. Запишемо основне рівняння моделі, що символізує той факт, що прибуток до виплати податків NІ визначається сумарною виручкою за вирахуванням всіх постійних і змінних витрат: 

(5.1)

де F— величина постійних витрат за період часу, a v — величина змінних витрат на одиницю продукції.

Точка беззбитковості (ВЕР) за визначенням відповідає умові NІ= 0, звідки: 

(5.2)

Таким чином, для того, щоб розрахувати точку беззбитковості, необхідно величину постійних витрат розділити на різницю між ціною продажів продукції і величиною змінних витрат на одиницю продукції. Остання носить назву одиничного вкладеного доходу (Unit Contribution Margin).

Якщо задача полягає у визначенні цільового об'єму продажів QT, тобто такого значення об'єму продажів, яке відповідає заданому значенню прибутку NІТ, то використовуємо аналогічне співвідношення:

звідки:

Важливою характеристикою успішної роботи підприємства є величина запасу безпеки (Safety Margin), яка у відносній формі визначається у вигляді різниці між запланованим об'ємом реалізації і точкою беззбитковості:

Чим вищий цей показник, тим безпечніше себе почуває підприємство перед загрозою негативних змін (зменшення виручки або збільшення витрат).

Сутність аналізу беззбитковості повністю розкривається на графіку беззбитковості (рис. 5.1). Цей графік показує об'єм проведеної продукції в натуральному виразі на горизонтальній осі і величину доходу або витрат у вартісному виразі на вертикальній осі. Можна було б побудувати аналогічний графік, відкладаючи по горизонтальній осі об'єм випуску у відсотках до повної потужності.

Лінія АВ, що показує постійні витрати, які не міняються залежно від об'єму, проходить паралельно осі X. Вертикальна відстань між лінією АВ і лінією АС, при будь-якому певному об'ємі, характеризує сукупні змінні витрати виробництва даного об'єму продукції, а вертикальна відстань між OA і АС, при будь-якому певному об'ємі виробництва, характеризує сукупні витрати виробництва даного об'єму. Коли продукція не реалізується, сукупні витрати не рівні нулю, а рівні OA. Коли об'єм випуску рівний X, сукупні витрати представлені лінією СХ, яка рівна = ХВ + ВС (ХВ — фіксовані елементи витрат (те ж, що OA) і ВС — змінні елементи витрат).

Рис. 5.1. Графічне представлення точки беззбитковості: АС — лінія сукупних витрат; OD — лінія доходу

Рис. 5.2. Зворотний графік беззбитковості: АС — лінія сукупних витрат; 0D—лінія доходу

Для кожної конкретної ціни продажу одиниці кінцевого продукту лінія OD показуватиме величину доходів при різних об'ємах продажу. Перетин лінії сукупного доходу з лінією сукупних витрат визначає точку беззбитковості (ВЕР) "N", точку, в якій сукупний дохід рівний сукупним витратам (змінним і постійним). Будь-яка різниця по вертикалі між лінією сукупного доходу і сукупних витрат праворуч від ВЕР показує прибуток при даному об'ємі виробництва, тоді як збитки показуватимуться на графіку зліва від ВЕР, оскільки як в цьому випадку сукупні витрати перевищують сукупний дохід.

Існує ще один спосіб графічного представлення аналізу беззбитковості, який носить назву "зворотного графіка беззбитковості". На перший погляд може показатися, що він відрізняється від того, який ми розглянули вище, хоча в основі своїй вони абсолютно однакові.

Відмінність полягає в тому, що змінні витрати показані знизу, а постійні — зверху. Тут змінні витрати представлені у вигляді відстані по вертикалі між віссю ОХ і лінією ОВ, що починається на початку О, Постійні витрати додаються по вертикалі, залишаючись незмінними. В результаті цього лінія сукупних витрат АС проходить паралельно ОВ на відстані, рівному АТ= ВС, що відповідає постійним витратам.

5.3. Робочий формат для аналізу беззбитковості і цільового планування прибутку

Всі витрати в цьому форматі розділені на змінні і постійні. Нижче приведений список базових показників, які частіше за все доступні на вітчизняних підприємствах:*

час роботи виробничого устаткування; витрати основних матеріалів;*

витрати прямої праці;*

сума прямих витрат;*

сума змінних витрат;*

об'єм товарної продукції в натуральному або вартісному виразі.

Алгоритм С VP-аналізу

1. Вибір складу витрат, які аналізуватимуться окремо від інших,

2. Вибір базового показника по кожній статті витрат.

3. Розподіл витрат на змінну і постійну частини за ознакою залежності від базового параметра і потім від об'єму товарної продукції у вартісному виразі.

4. Постатейне розділення витрат між видами продукції.

5. Проведення аналізу беззбитковості для видів продукції по класичній схемі розрахунку.

6. Кінцеве представлення результатів аналізу беззбитковості

В ході використання розрахункових формул визначаються всі необхідні параметри для заповнення табл. 5.1.

Рис. 5.3. Види початкових даних для CVP-аналізу

Таблиця 5.1

Аналіз беззбитковості по окремому продукту |

На загальний | На одиницю продукції

Виручка від реалізації продукції

Змінні витрати

Вкладений дохід

Постійні витрати

Операційний прибуток

Точка беззбитковості, од. прод.

Точка беззбитковості, грн.

Запас безпеки, грн.

Запас безпеки, %

Прибутковість продаж, %

5.4. Використання аналізу беззбитковості для складання бізнес планів підприємств

Аналіз беззбитковості має практичне значення для складання бізнес планів підприємств. З метою забезпечення однозначного підходу до розроблення бізнес-планів підприємствами підготовлені Методичні рекомендації розроблення бізнес-плану, затверджені наказом Міністерства економіки України від 06.09.2006 р. № 290. Методичні рекомендації узагальнюють світовий та вітчизняний досвід розроблення бізнес-плану підприємств як основи їх інвестиційного розвитку. Вони призначені для надання методичної допомоги підприємствам при складанні річних та довгострокових планів їх розвитку.

Розроблення бізнес-плану підприємства здійснюється в декілька етапів:

1) підготовчий;

2) розроблення бізнес-плану;

3) реалізація бізнес-плану.

Головним елементом на підготовчому етапі є формування перспективної бізнес-ідеї, яка являє собою ідею виробництва нової продукції (надання нових послуг, виконання робіт), впровадження нового технічного, організаційного або економічного рішення тощо.

На цьому етапі підприємство здійснює збирання та аналіз інформації про продукцію (послуги), визначає основні напрями та тенденції розвитку галузі, формулює бізнес-ідею (концепцію розвитку виробництва) та здійснює її попередню техніко-економічну оцінку.

На підставі аналізу технічної можливості підприємства, відгуків покупців, результатів випуску такої ж або аналогічної продукції конкурентами, пропозицій працівників підрозділу маркетингу, результатів науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, підприємство обґрунтовує перспективність бізнес-ідеї.

У разі прийняття позитивного рішення стосовно впровадження бізнес-ідеї підприємство здійснює розроблення бізнес-плану. Формується група розробників бізнес-плану, визначається система організаційного та фінансового забезпечення бізнес-планування.

На етапі реалізації бізнес-плану визначаються та виконуються завдання як на підприємстві, так і за його межами, серед яких основними є:*

формування потрібних для реалізації бізнес-плану практичних завдань, їх логічної послідовності та графіка виконання;*

визначення необхідних ресурсів для виконання кожного завдання;*

розроблення кошторису реалізації і потоків ресурсів, що забезпечують фінансування протягом усього часу реалізації бізнес-плану;*

здійснення практичних завдань, контроль показників його реалізації та корегування в разі необхідності завдань і розрахунків, зроблених під час складання бізнес-плану.

Структура бізнес-плану та його розроблення

Бізнес-план підприємства складається з таких основних розділів:

1) резюме;

2) характеристика підприємства;

3) характеристика продукції (послуг), що виробляється підприємством;

4) дослідження та аналіз ринків збуту продукції (послуг);

5) характеристика конкурентного середовища та конкурентні переваги;

6) план маркетингової діяльності;

7) план виробничої діяльності підприємства;

8) організаційний план;

9) план охорони навколишнього середовища;

10) фінансовий план та програма інвестицій;

11) аналіз потенційних ризиків;

12) бюджетна та економічна ефективність інвестиційного бізнес-плану;

13) соціально-економічні наслідки реалізації інвестиційного бізнес-плану.

Резюме

Резюме — це розділ документа, що містить основні положення всього бізнес-плану, який складається обсягом із декількох сторінок. На підставі резюме можна зробити