Особливості акцизного оподаткування в Україні.

План

1. Особливості акцизного оподаткування в Україні.

2. Оподаткування прибутку підприємств

3. Оподаткування доходів фізичних осіб

4. Спрощена система оподаткування

Акцизи сплачували ще з давніх часів, їх повсюдне розповсюдження пояснюється, передусім, високим фіскальним потенціалом даного податку. Так, ще у XVII ст. французький економіст Ф. Демезон відзначив, що "акциз здатен принести казні стільки і навіть більше, ніж усі інші податки разом взяті".

Акцизний збір - один із видів непрямого оподаткування, що включається в ціну товару і сплачується в кінцевому підсумку покупцем, а не виробником товарів. Його відносять до категорії специфічних акцизів, на відміну, від ПДВ, який відносять до категорії універсальних. Тобто стягнення податку проводиться за диференційованими ставками по окремим групам товарів.

Отже, перша відмінна риса акцизного збору від ПДВ - це диференціація ставок; по-друге - акцизним збором оподатковуються виключно високорентабельні та монопольні товари і не оподатковуються роботи і послуги; по-третє — акцизний збір сплачується лише один раз, тоді як ПДВ сплачується на всіх етапах руху товарів від виробника до споживача. З точки зору соціальної справедливості акцизний збір має переваги перед ПДВ, оскільки підакцизні товари споживаються, як правило, заможними верствами населення, що пом'якшує ПДВ, основний тягар якого розподіляється між широкими верствами населення.

Платниками акцизного збору є всі суб'єкти підприємницької діяльності, що виготовляють, реалізують або імпортують підакцизні товари, а також громадяни України, іноземні громадяни і особи без громадянства, які ввозять (пересилають) підакцизні товари на митну територію України.

До об'єктів обкладання акцизним збором належать:

- обороти з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) шляхом їх продажу, обміну на інші товари (продукцію, роботи, послуги), безкоштовне передавання товарів або з їх частковою оплатою;

обороти з реалізації товарів (продукції) для власного споживання, промислової переробки, а також для своїх працівників;

митна вартість товарів (продукції), які імпортуються на митну територію України, у тому числі в межах бартерних операцій або без оплати їх вартості чи з частковою оплатою.

Законом України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" визначено, що до об'єктів оподаткування належать також:

обороти з реалізації вироблених на території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів шляхом їх продажу, обміну на іншу продукцію (товари, роботи, послуги), безоплатного передавання, з частковою оплатою, а також на умовах комісії, консигнації;

- обороти з реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів для власного споживання і промислової переробки;

- вартість алкогольних напоїв та тютюнових виробів, виготовлених українськими виробниками на давальницьких умовах;

- митна вартість алкогольних напоїв та тютюнових виробів, які ввозяться на територію України, включаючи виготовлені за межами митної території України з давальницької сировини, реімпортовані, а також митна вартість продукції, яка повертається на митну територію України із зони митного контролю, перерахована у валюту України за валютним курсом НБУ, що діяв на дату митного оформлення товарів, з урахуванням фактично сплачених сум митних зборів та мита.

Сьогодні в Україні підакцизними товарами виступають: алкогольні напої, спирт етиловий, тютюнові вироби, транспортні засоби, пиво солодове, бензин, дизпаливо.

При цьому, необхідно зазначити, що Законом України "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі транспортні засоби та шини до них" від 24 травня 1996 року № 216 до 1 січня 2007 року від обкладання акцизним збором звільнено обороти з реалізації легкових, вантажопасажирських автомобілів і мотоциклів, які виробляються українськими підприємствами всіх форм власності. Передбачені законом пільги поширюються на обороти з реалізації транспортних засобів, які виготовляються на українських підприємствах з імпортних та вироблених в Україні комплектуючих за умови річного обсягу виробництва не менше 1000 автомобілів і 1000 мотоциклів у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Крім оподатковуваного обороту для обчислення акцизного збору необхідні його ставки за підакцизними товарами. При цьому ставки встановлюються або у відсотках до обороту з продажу, або в абсолютних величинах з одиниці товару, що продається, і є єдиними на всій території України для товарів як вітчизняного виробництва, так і імпортованих.

Оподаткування прибутку підприємств

Прибуткове оподаткування підприємств завжди було у центрі уваги законодавців, які неодноразово намагалися вдосконалити механізм його обчислення і сплати. Зміна основних складових механізму оподаткування: ставок податку, об'єкта оподаткування, складу податкових пільг зумовили необхідність прийняття нових законодавчих актів.

Так, у 1991 р. діяв Закон УРСР "Про податок з підприємств, об'єднань та організацій", відповідно до якого об'єктом оподаткування був балансовий прибуток підприємства, розрахований як сума прибутку від реалізації продукції, інших матеріальних цінностей і доходів від позареалізаційних операцій, зменшених на суму затрат з цих операцій. Для підприємств встановлювався максимальний рівень рентабельності за галузями. Максимальна ставка податку на прибуток у межах встановленого рівня рентабельності дорівнювала 35 %. Крім того, ставки податку на прибуток були диференційовані залежно від сфери діяльності.

Враховуючи складність механізму обчислення податку та даференціацію ставок, які ускладнювали процедуру адміністрування та збільшували витрати на його утримання, з 1 січня 1992 р. був уведений в дію Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств і організацій", згідно з яким об'єктом оподаткування став валовий дохід підприємства, а ставка податку становила 18 % доходу. В об'єкт оподаткування крім прибутку були включені затрати на оплату праці. Крім єдиної ставки даним законодавчим актом були передбачені інші ставки, а саме: понижені: 15 % - для спеціальних підприємств з часткою іноземного капіталу; 9 % - для дослідних заводів. Підвищені ставки були встановлені для посередницької діяльності (65 %) і доходів від казино, відеосалонів, ігрових автоматів (70 %).

Даний законодавчий акт також мав ряд суттєвих недоліків і потребував докорінних змін і був замінений в 1995 р. на Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств ''. Об'єктом оподаткування став балансовий прибуток підприємств, розрахований як сума прибутку від усіх видів діяльності за звітний період. Базова ставка податку становила ЗО %, законом були передбачені підвищені та занижені ставки оподаткування.

31 липня 1997 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", згідно з яким суттєво змінились методичні основи оподаткування прибутку, які вимагають введення спеціального податкового обліку. Прибуток до оподаткування визначається як різниця між сумою валових доходів, валових витрат і амортизаційних відрахувань. Таким чином, об'єктом оподаткування стає величина, яка не збігається з сумою балансового прибутку. Тому на підприємствах окремо ведуть бухгалтерський облік, для того, щоб визначити розмір балансового прибутку і окремо податковий облік, для того щоб визначити прибуток до оподаткування. Суму податку на прибуток сплачують з балансового прибутку, а розмір чистого прибутку визначають як різницю між балансовим прибутком і податком на прибуток, розрахованим за даними податкового обліку.

Запровадження в дію вищевказаного закону, на думку політиків і урядовців, мало почати нову еру в системі оподаткування підприємств. Однак наміри авторів закону не реалізувалися і цей закон не став панацеєю від всіх бід і негараздів в діяльності підприємницьких структур та держави.

З 1 січня 2003 року набрав чинності інший закон, який вніс суттєві зміни в механізм справляння податку на прибуток. Щодо ставки податку на прибуток, то з 1 січня 2004 року вона зменшена до 25 %. Зменшення ставки податку, розширення груп основних фондів, які підлягають амортизації, та підвищення норм амортизаційних відрахувань, запровадження щоквартальні сплати податку матимуть позитивний вплив на економіко-фінансовий стан підприємств, зокрема на рівень їхньої ліквідності та якість фінансового планування.

Отже, згідно із Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22 травня 1997 р., зі змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 24 грудня 2002 р. № 349, платниками податку на прибуток є:

з числа резидентів - суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку, як на території України, так і за її межами;

з числа нерезидентів - фізичні і юридичні особи, створені у будь-якій організаційно-правовій формі, які отримують доходи з джерелом їх походження в Україні; - філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, що не мають статусу юридичної особи та розташовані на іншій території, ніж платник податку.

Об'єктом оподаткування є різниця між сумою скоригованого валового доходу, валових витрат і амортизаційних відрахувань.

Валовий дохід — це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) за звітний період у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як в Україні, так і за її межами, без сум акцизного збору, податку на додану вартість й інших надходжень, що не є доходом платника податку.

Валові витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товару (робіт, послуг), які купуються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Сума амортизаційних відрахувань за основними фондами,