8. Простота та зручність системи. Програма може мати всі перелічені вище переваги, але бути вкрай незручною та громіздкою. Основний критерій для визначення простоти програми — розмір системи меню та кількість вікон, що використовуються для роботи. Тому, чим менший обсяг меню та кількість вікон, тим простіше буде працювати. Не варто вірити запевненням, що складність інтерфейсу програми свідчить про великі можливості чи надійність у роботі, адже задоволення від роботи з нею отримуватиме саме клієнт.

9. Простота та зручність у проведенні платіжних документів. При введенні електронних документів важливо, щоб програма вимагала введення будь-якої інформації лише один раз: ви вводите реквізити контрагента чи призначення платежу, а потім їх лише використовуєте; створюєте платіжний документ, а якщо потрібно його повторити — копіюєте в новий документ. Електронний документ може проходити такі етапи: введений, підписаний, готовий для відправлення в банк, переданий у банк, отриманий банком, проведений у банку чи повернутий банком. Важливо знати, чи дозволить клієнтові програма керувати документами на кожному з цих етапів. Також суттєво, чи має програма додаткові зручності при введенні великої кількості платежів. Хоча якщо підприємство здійснює два-три платежі на день, то такі речі неважливі.

10. Простота та зручність при отримуванні звітів. Усі програми дозволяють отримувати виписки за рахунками, але не всі це роблять вдало. У клієнта має бути можливість формувати виписки за гривневими та валютними рахунками у зручному для використання вигляді, формувати звіти про документи в різних станах (наприклад, перелік усіх підписаних чи проведених документів).

11. Тарифи на обслуговування. Різниця в тарифах банків є досить вагомою. У найкращому випадку клієнтові доведеться сплачувати за встановлення програми, комісію за здійснення платежів та (можливо) абонентську плату, а все інше отримуватиметься безкоштовно. У гіршому випадку з клієнта вимагатимуть абонентську плату, комісію за проведення платежів, плату за встановлення системи, її перевстановлення, технічний та консультаційний супровід, за виїзд та час роботи спеціаліста, за надання виписок, курсів валют протягом дня і багато інших "дрібничок".

Юридичною підставою для роботи клієнта в системі дистанційного обслуговування та оброблення банком розпоряджень клієнта є окремий договір між клієнтом і банком (додаток И).

У період бурхливого розвитку комп'ютерних та телекомунікаційних технологій уже важко орієнтуватися у нетрадиційних для банківської справи поняттях. У сучасному економічному житті можна почути безліч незрозумілих термінів такого типу: "електронна комерція" (e-commerce, e-business), "Інтернет-магазини", "віртуальні біржі", В2В (business to business), В2С (business to consumer) тощо. Щодо банківської сфери, тут використання альтернативних термінів спричиняє ще більшу плутанину: home banking (віддалений банкінг), e-banking (електронний банкінг), Internet-banking (Інтернет-банкінг), PC banking (ПК-банкінг), on-line banking (Інтернет-зв'язок) тощо.

Виявляється, що "електронні" терміни аналогічні за суттю та зв'язками з "реальними". Електронна комерція — це звичайна комерція, тільки за участю комп'ютерних технологій (мереж); Інтернет-магазин — це поєднання реального магазину та сайта, який дає змогу замовляти товари зі свого комп'ютера через Інтернет; віртуальна біржа — це поєднання реальної біржі та сайта, що дозволяє торгувати цінними паперами (іншими об'єктами торгівлі), не виходячи з офісу (квартири); В2В та В2С — це концепції напряму бізнесу (бізнес, спрямований на корпоративних чи приватних клієнтів).

Щодо банківської термінології, то тут варто виокремити узагальнююче поняття "віддаленого банкінгу" (home banking). Дехто називає це поняття "домашнім банкінгом" і, хоча принципової різниці немає, все ж доступ до банківських послуг не з дому, а, скажімо, з офісу чи з готелю важко назвати "домашнім".

Отже, віддалений банкінг (home banking) має 4 різновиди за способом зв'язку:

1. Телебанкінг (телефонний зв'язок).

2. PC banking (ПК-банкінг) (ПК та модемний зв'язок, для прикладу "клієнт - банк").

3. Відеобанкінг (телевізійний зв'язок).

4. Internet-banking (Інтернет-банкінг), він же on-line- banking (Інтернет-зв'язок).

Усі ці банкінги будуть розглянуті нами детальніше (за винятком відеобанкінгу — оскільки через свою високу вартість імовірність його застосування в Україні найближчими роками близька до нуля).

Електронний банкінг

Електронний банкінг (e-banking) — це діяльність банку з надання комплексу послуг клієнтам за допомогою комп'ютерних технологій. До таких послуг можна віднести:

- управління рахунками (виписки, перекази з рахунку на рахунок, баланси);

- інвестування коштів (депозити, цінні папери, валютні операції);

- перекази та оплата рахунків за товари та послуги;

- консультаційні та інформаційні послуги;

- кредитні операції;

- ризик-менеджмент, тобто управління ризиками.

Як бачимо, спектр послуг, що надається клієнтам електронного банкінгу, практично не відрізняється від того, що доступний клієнтам в офісі банку. Таким чином, під електронними банківськими послугами варто розуміти дії банку, спрямовані на вдосконалення та реалізацію звичних банківських операцій шляхом використання інформаційних систем. Безперечно, електронні послуги базуються на відомих банківських операціях і не можуть існувати відокремлено. Але поява Інтернет-комерції стала результатом появи відносно нових банківських продуктів, таких як: обслуговування платежів Інтернет-магазину, електронна сертифікація, мобільний банкінг (використання мобільного зв'язку та SMS-повідомлень), віртуальні платіжні картки та інші, що стали результатом розвитку Всесвітньої мережі.

Усі ці "казкові" речі вже є в Україні. Вітчизняні банки мають достатній досвід роботи з системами телебанкінгу, Інтернет-банкінгу тощо.

Телефонний банкінг

Телефонний банкінг (телебанкінг) поки що залишається найбільш популярною формою віддаленого банкінгу на Заході та поступово впроваджується банками в Україні. Для впровадження телебанкінгу фінансова установа (банк) створює інформаційно-довідкову систему, яка складається з комп'ютера (з відповідним програмним та технічним забезпеченням), підключеного до АТС банку. На сервері банку зберігається інформація про стан поточних рахунків клієнтів. Коли до такої системи звертається клієнт (за допомогою кнопкового телефону), то він фактично пересилає цифровий код. Техніка розшифровує код і перетворює його у запит до бази даних банку, отримує на нього відповідь і трансформує його у голосову форму, пересилає телефонною лінією.

З боку клієнта це виглядає так. Він телефонує за визначеним номером і чує відповідь електронного оператора, який пропонує перевести телефон у режим тонового набору. Потім, наприклад, натиснути кнопку 1, щоб увійти в меню операцій. Або іншу, щоб одержати іншу послугу. Далі клієнту необхідно ввести свій унікальний номер, потім послідовно пароль та код операції. Припустімо, він хоче заплатити за квартиру. Відповідаючи на запитання, він набирає потрібні цифри. Система здійснює операції та повідомляє клієнту, що операція успішно проведена та зареєстрована під певним номером. Отже, перебуваючи у відпустці чи у відрядженні, клієнт має змогу за допомогою лише телефону досить швидко дізнатися про стан рахунку, рівень процентних ставок, котировки цінних паперів, переказати гроші з рахунку, дати банку наказ про конвертацію однієї валюти в іншу тощо.

Лідерами у наданні такої послуги в Україні є "Укрінбанк" (система Телебанк-24), "ВАБанк" (мобільний банкінг) тощо. Клієнти "Укрінбанку" вже успішно проводять такі операції, як оплата комунальних послуг, мобільного зв'язку, а невдовзі матимуть змогу купити або продати іноземну валюту.

Система мобільного банкінгу, запропонована "ВАБанком", надає можливість держателю платіжних карт VISA, Euro-Card/MasterCard, Cirrus/Maestro, емітованих банком, використовувати мобільний телефон для одержання таких послуг:

- інформації про суму, доступну для використання по карті в будь-який момент;

- повідомлення, що підтверджує проведення операції по карті. Воно формується та надсилається на мобільний телефон клієнта після проведення по карті операції платежу або зняття;

- можливості самостійно, з мобільного телефону, поставити картку в стоп-лист у разі її втрати чи підозри про неправомірне використання реквізитів карти;—

отримання на мобільний телефон повідомлення про надходження грошових коштів на картрахунок.

Пам'ятаючи про те, що комп'ютерами цілодобово мають можливість користуватися приблизно 10 % населення України, а телефон є у кожного, можна зробити простий висновок — потенційних клієнтів телебанкінгу — досить. Але така форма роботи з банком зручна тільки для простих операцій. Проблема в тому, що телефон — засіб усного спілкування і для здійснення складних банківських операцій він не дуже пристосований. Тому для покращення рівня сервісу банки України неодмінно використовують і факсимільний зв'язок. Для цього клієнту достатньо, виходячи з офісу, залишити факс-апарат включеним у режимі автоматичного прийому. Ввечері, приблизно о 22-й годині після обробки всіх платежів та закінчення операційного дня система почне розсилку виписок. Уранці, прийшовши до офісу, клієнт уже має готову виписку за попередній день.

Інтернет-банкінг.

Цей різновид віддаленого банкінгу е найбільш прогресивним, зручним та перспективним. Клієнту немає потреби купляти чи встановлювати спеціальне програмне забезпечення. Достатньо отримати в банку ім'я та пароль для входу в систему та дискету з ключем для електронного підпису своїх розпоряджень банку.

Саме тут і з'являються великі можливості для банку в наданні послуг, а для клієнта — в максимально зручному шляху отримання цих послуг. Зазначимо, що, окрім послуг з управління рахунком, Інтернет надає змогу отримувати високоякісну аналітичну інформацію у вигляді графіків, курсів, звітів, новин. Набір такої інформації клієнт з легкістю може підбирати для себе самостійно. Для тих,