Приватизація майна державних підприємств проводиться також з урахуванням галузевих та регіональних особливостей. Так, згідно з законодавством України в АПК установлено порядок приватизації, відмінний від інших галузей. Такий порядок включає: безоплатну передачу 51% акцій ВАТ, створених у переробних галузях, недержавним сільськогосподарським підприємствам, надання права викупу акцій, які залишились нереалізованими, на пільгових умовах працівникам, а також сільськогосподарським підприємствам; безоплатну передачу майна (акцій) працівникам радгоспів і прирівняним до них та ін. Також наявні особливості приватизації об'єктів, розташованих в зоні відселення з території, що зазнала радіоактивного забруднення. При цьому визначаються зони гарантованого добровільного відселення і безумовного (обов'язкового) відселення. Дещо відмінним є процес приватизації окремих ВАТ, які діють в м. Харкові.

З метою проведення раціонального та ефективного застосування способів приватизації всі об'єкти розмежовано на декілька груп. Кожна з груп приватизується лише певними способами. Вибір способів приватизації проводиться на основі урахування багатьох факторів. До них, зокрема, належать: вартість об'єкта і можливість придбання його повністю або частково різними інвесторами; надання пільг для придбання об'єкта або часток його вартості членам трудового колективу підприємства, збільшення надходжень грошових коштів, одержаних від приватизації до державного бюджету, склад майна, яке пропонується до продажу та ін.

Всі об'єкти приватизації розподілено на групи А, В, Г, Д, Б і Ж. До складу Групи А входять ЦМК державних та орендних підприємств із чисельністю працюючих до 50 осіб. Такі підприємства вважають малими підприємствами. Відповідно, і об'єкти групи А називають об'єктами малої приватизації. До групи А можуть бути зараховані і підприємства з кількістю працюючих понад 50 осіб, але за умови, що вартість основних фондів об'єкта є недостатньою для формування статутного капіталу ВАТ. До групи А можуть належати також структурні підрозділи підприємств, виокремлені у самостійні об'єкти. До складу цієї групи також входять готелі, об'єкти санаторно-курортних закладів та будинки відпочинку, які перебувають на самостійних балансах, окреме індивідуально визначене майно та ін.

Як правило, до групи А належать підприємства переробної і місцевої промисловості, промисловості будівельних матеріалів, легкої та харчової промисловості, будівництва, окремих видів транспорту, торгівлі та громадського харчування, побутового обслуговування населення, житлово-експлуатаційного і ремонтного господарства. Важливу роль в структурі об'єктів групи А відіграє незавершене будівництво. Не можуть бути об'єктами малої приватизації будівлі, або їх окремі частини, які становлять національну, культурну та історичну цінність і перебувають під охороною держави.

Група В – це ЦМК підприємств з середньо-обліковою чисельністю працюючих понад 50 осіб, вартість основних фондів яких є достатньою для формування статутних капіталів ВАТ. Як об'єкт приватизації в такому разі розглядається вартість зареєстрованих і випущених акцій ВАТ, створеного на основі ЦМК підприємства. Продаж таких об'єктів здійснюється, як правило, пакетами з урахуванням особливостей формування структури власників у процесі приватизації.

До групи Г належать ЦМК підприємств або пакети акцій ВАТ, що на момент прийняття рішення про приватизацію займають монопольне (домінуюче) становище на загальнодержавному ринку відповідних товарів і послуг. Підприємство, зараховане до групи Г, може і не бути монополістом, але повинне мати стратегічне значення для держави. Це означає, що воно відповідає таким умовам: здійснює реалізацію значних технічних проектів (аерокосмічні дослідження, освоєння космосу, виконання енергетичних й екологічних проектів), залучається до розробки унікальних родовищ корисних копалин (урану, титану, золота, алмазів, янтарю, граніту), виробництва стратегічно важливої продукції експорту і розробки нових технологій, виготовлення продукції, необхідної для виконання міжнародних угод України та ін.

До складу групи Д входять об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти. До незавершеного будівництва відноситься вартість незавершених капітальних вкладень у будівництво, створення, виготовлення, реконструкція, модернізація, придбання необоротних активів, враховуючи необоротні матеріальні активи, призначені для заміни діючих, і устаткування для монтажу. До незавершеного будівництва також зараховують авансові платежі, які проводяться з метою фінансування капітального будівництва. Такі інвестиції спрямовані на створення об'єктів, які мають використовуватися в господарській діяльності підприємств. Але такі об'єкти не є завершеними і перебувають в процесі створення. Законсервовані об'єкти – це завершені об'єкти, які тимчасово не використовуються.

Група Е – це державні пакети акцій (паїв), що належать державі у статутних капіталах господарських товариств (у тому числі підприємств з іноземними інвестиціями), розташованих на території України або за и кордоном. Це можуть бути акції або частки у статутних капіталах господарських товариств, які були набуті державним підприємством в попередні періоди за рахунок державних коштів. їх вартість може включатися до складу ціни ЦМК. Разом з тим, орган приватизації може встановити, що акції вилучаються зі складу ЦМК в окремий об'єкт і підлягають приватизації за особливою схемою.

До групи Ж належать (незалежно від вартості): об'єкти охорони здоров'я, освіти, культури, мистецтва і преси, фізичної культури та спорту, телебачення та радіомовлення, видавничої справи, а також об'єкти санаторно-курортних закладів, профілакторії, будинки і табори відпочинку. Це також об'єкти соціально-побутового призначення, що перебувають на балансі підприємств у разі, якщо вони не передані в комунальну власність, або не приватизуються у складі ЦМК. До цієї групи не входять об'єкти санаторно-курортних закладів і будинків відпочинку, які перебувають на самостійних балансах і належать до складу групи А.

У випадках, коли трудові колективи підприємств, що приватизуються, відмовляються від приватизації об'єктів соціально-побутового призначення, вони можуть бути використані іншим чином. Орган приватизації може прийняти рішення про передачу таких об'єктів у комунальну власність відповідних територіальних громад. У разі неможливості утримання їх за рахунок коштів місцевого бюджету такі об'єкти (за умов їх будівництва за рахунок коштів соціального розвитку підприємства) можуть передаватись у безстрокове безоплатне користування ВАТ, створеному в процесі приватизації. Умовою такої передачі є цільове їх використання та належне утримання без права продажу.

Способи приватизації майна державних підприємств

Кожна із груп об'єктів приватизації може бути приватизованою з використанням певних способів (рис. 10.2). Рішення про затвердження способу приватизації об'єкта приймається органом приватизації. Порядок визначення способів приватизації різних груп об'єктів регламентується законодавством України і Державною програмою приватизації, що є чинною на поточний період. При цьому основним принципом, який застосовується при виборі способу приватизації, є урахування його виробничо-технічного і фінансово-майнового стану, частки у відповідному сегменті ринку виробництва, обсягів збуту продукції та аналізу попиту потенційних покупців.

Продаж об'єктів групи А здійснюється такими способами, як:

1) проведення викупу об'єкта;

2) продаж об'єкта за конкурсом;

3) продаж об'єкта на аукціоні.

Викуп є неконкурентним способом приватизації, його застосовують тільки для особливого покупця – товариства покупців, створеного працівниками таких об'єктів. З метою проведення викупу орган приватизації затверджує комісію для проведення оцінювання вартості майна, готує договір купівлі-продажу і акт передачі майна. Після затвердження цих документів органом приватизації і відповідними підписами продавця і покупця, покупець здійснює оплату вартості об'єкта. Після оплати орган приватизації передає майно покупцеві. На основі одержаного у власність майна покупець створює та реєструє підприємство за вибраною ним організаційно-правовою формою.

Продаж об'єкта на аукціоні і за конкурсом вважають конкурентними способами приватизації. При їх проведенні у наявності має бути не менше двох заявок на придбання об'єкта від покупців. Орган приватизації повинен забезпечити належні умови для залучення якомога більше покупців до участі в проведенні продажу об'єкта. За таких умов ціна майна, запропонованого на продаж, як правило, зростає. А це забезпечує збільшення суми надходжень від приватизації до відповідного бюджету. Конкурс використовується для продажу об'єктів, які мають соціально важливе значення для певного регіону. Якщо для участі в аукціоні або конкурсі подав заяву лише один покупець, орган приватизації може прийняти рішення про проведення приватизації об'єкта шляхом викупу цим покупцем.

Рис. 10.2. Способи продажу майна державних підприємств

Продаж об'єктів за конкурсом – це спосіб приватизації, за яким власником об'єкта стає покупець, що запропонував найкращі умови подальшої його експлуатації (некомерційний конкурс) або за незмінних фіксованих умов – найвищу ціну (комерційний конкурс). Для проведення конкурсу орган приватизації вносить об'єкт у список об'єктів, які приватизуються за конкурсом, а також створює комісію для його проведення. Не пізніше, ніж за 30 днів до дати конкурсу має бути опублікована інформація про умови і порядок його проведення. Конкурсна комісія визначає умови і строки проведення конкурсу, зокрема, початкову ціну об'єкта, заходи, спрямовані на охорону навколишнього середовища, зобов'язання покупців та інші умови. Для участі в конкурсі покупець подає до конкурсної комісії заяву за встановленою формою та план приватизації об'єкта. Він повинен містити певні пункти, в тому числі, запропоновану покупцем ціну продажу об'єкта, зобов'язання щодо умов конкурсу, додаткові зобов'язання покупця щодо подальшої експлуатації об'єкта та ін. Для реєстрації як учасника конкурсу покупець має також сплатити реєстраційний внесок, який не може перевищувати величини мінімальної заробітної плати. Крім цього, вноситься застава у сумі 10% від початкової