Саме державний УБРР має підтримувати підприємства, підгалузі й галузі економіки, визначені Президентом, урядом і схвалені Верховною Радою як пріоритетні на сучасному етапі розвитку української економіки. Банк має надавати підприємствам кошти, як правило, на засадах коротко-, середньо- та довгострокових кредитів. Кредитування може здійснюватися як по всьому інноваційному циклу "наука — техніка — підготовка виробництва — експлуатація", так і на забезпечення коштами окремих етапів і стадій цього процесу. На формування ресурсів банку можна було б спрямувати частину коштів кредитної емісії Національного банку України. До речі, саме за рахунок цього ресурсу Банк Японії у першій половині 50-х років підтримував розвиток тепер всесвітньо відомих фірм: "Міцубісі", "Міцуї", "Суміто" та ін. — для їх розвитку та набуття конкурентоспроможності на світових ринках. Сюди можна спрямувати також частину коштів строкових вкладів населення в Ощадному банку України. Такими коштами розпоряджаються уряди в ряді країн (Японія, Франція та ін.). Тут також можуть зберігатися кошти державних бюджетних і позабюджетних фондів, які могли б використовуватись для кредитування.

Чим швидше почне повноцінно функціонувати УБРР, тим суттєвішу допомогу він зможе надати вітчизняній економіці після виходу її з платіжної та економічної кризи, в якій вона нещодавно перебувала. А почне набирати темпи виробництво, в Україну прийде й іноземний капітал.

І хоча сьогодні не на часі говорити про гостру потребу в активізації інвестиційної діяльності національних суб'єктів підприємництва на міжнародних ринках капіталів, однак і в цей непростий час прямі інвестиції з України в економіку країн світу становлять 98,5 млн. дол. США. Інша справа, як в умовах прогресуючого інвестиційного голоду для економіки України оцінювати такі інвестиції. Однозначної відповіді на це дискусійне питання поки що немає.

Стан і перспективи співробітництва України з міжнародними фінансовими інституціями

Серед зовнішніх фінансових джерел для України найбільш привабливими є такі міжнародні фінансові інституції, як Міжнародний валютний фонд (МВФ), Світовий банк (СБ) та Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), завдяки пільгам, порівняно низькій вартості запозичень, які вони надають, а також авторитетності їхніх оцінок і дій для інших потенційних кредитів та інвесторів. Адже співпраця з такими міжнародними фінансовими інституціями розглядається світовою фінансовою спільнотою як акт довіри, підтвердження кредитоспроможності держави.

Фінансова допомога Україні з боку МВФ надається у трьох основних формах:*

за Програмою системної трансформаційної позики (STF) для підтримки платіжного балансу;*

за програмою "Stand by" для підтримки курсу національної валюти і фінансування дефіциту платіжного балансу;*

за Програмою розширеного фінансування (EFF) для сприяння економічній стабілізації.

Залежно від завдань, які стояли перед Україною, у її співпраці з МВФ можна умовно виділити три етапи.

На першому етапі (1994—1995), зважаючи на труднощі з платіжним балансом України, які виникли внаслідок загострення економічної кризи і змін у структурі та цінових умовах зовнішньої торгівлі, основною з яких був перехід до світових цін на енергоносії, МВФ надав Україні кредитів за програмою STF у сумі 742 млн. дол. США для підтримки платіжного балансу України.

Основною проблемою другого етапу (1995— 1998) для України стала необхідність підтримання курсу гривні та фінансування дефіциту платіжного балансу. Надання МВФ своєчасної допомоги Україні дало змогу здійснити поступову девальвацію гривні й уникнути її обвалу з непередбачуваними для банківської системи наслідками. Крім того, основним компенсаційним джерелом фінансування масового відпливу капіталу з другої половини 1997 р. стали валютні резерви НБУ, формування яких забезпечувалося саме за рахунок фінансової допомоги МВФ. Слід зазначити, що рівень валютних резервів НБУ за 1993 р. зменшився майже на 2 млрд. дол. США (з 2,34 млрд. дол. на кінець 1997 р. до 0,76 млрд. дол. на кінець 1998 р.).

Завдяки реалізації двох програм "Stand by" (Із затверджених трьох в обсязі 2185,5 млн. дол. США) наша держава отримала доступ на світові ринки капіталу, а за третьою програмою в серпні 1997 р. було відкрито кредитну лінію терміном на один рік на загальну суму 542 млн. дол. США. Але Україна отримала за цією програмою лише 242,2 млн. дол., оскільки у березні 1996 р. МВФ відмовив у наданні чергових траншів через порушення нашим урядом окремих показників Меморандуму економічної політики, зокрема дефіциту державного бюджету.

Головною метою третього етапу (з 1998 р.) є сприяння макроекономічній стабілізації в Україні та виходу на позитивну економічну динаміку, забезпечення протягом 2001—2005 pp. щорічних темпів зростання з реального ВВП на рівні не менш як 4—5 %. З вересня 1998 р. запроваджено трирічну Програму розширеного фінансування (EFF), якою передбачено надання позики загальною сумою 2,226 млрд. дол. На 1 січня 2001 р. у рамках цієї програми отримано понад 1 млрд. дол. СІНА. Загалом за період співпраці з МВФ наша держава отримала від нього кредитів на загальну суму 3529,1 мли дол. США(табл. 19.1).

Основним джерелом інвестиційного фінансування є Світовий банк, який надає Україні системні позики й інвестиційні кредити.

Таблиця 19.1. Фінансування України у рамках кредитних угод з Міжнародним валютним фондом, млн. дол. США

Рік | Затверджено | Фактично

Всього | 3 них | отримано

STF | Standby | EFF

1994 | 371,0 | 371,0— | - | 323,6

1995 | 1150,6 | 371,0 | 779,6— | 1022,7

1996 | 865,9— | 865,9— | 695,7

1997 | 206,0— | 206,0— | 269,9

1998 | 591,0— | 334,0 | 257,0 | 365,8

1999 | 184,0—— | 184,0 | 605,6

2000 | 0,0—— | 246,7

Разом | 3368,5 | 742,0 | 2185,5 | 441,0 | 3529,1

1. Наведені дані базуються на діючому курсі долара СІЛА щодо спеціальних прав запозичення (СПЗ).

Системні позики надаються під реформування окремих секторів економіки зі спрямуванням їх траншами безпосередньо до державного бюджету України. Ці кошти можуть використовуватися на фінансування дефіциту державного бюджету та підтримання платіжного балансу.

Головною установою Світового банку — Міжнародним банком реконструкції та розвитку (МБРР)

на покриття дефіциту бюджету за п'ять років (1994— 1999) було надано Україні системних позик у сумі 1,8 млрд. дол. США. Це забезпечило певні позитивні результати в розвитку ринкової інфраструктури, зокрема банківської системи.

Інвестиційні кредити з погляду перспективних економічних Інвесторів України е більш ефективною формою зовнішнього фінансування. Адже фінансування дефіциту державного бюджету за рахунок системних позик є фактичним їх "проїданням", невиправданим і нелогічним, перш за все виходячи з перспектив національної економіки. Тому на порядку денному — ширше залучення інвестиційних кредитів Світового банку.

За рахунок інвестиційних кредитів, що надаються Україні, реалізуються 16 проектів на загальну суму близько 2,9 млрд. дол. США. Крім того, у проектному портфелі СБ перебуває 18 інвестиційних і по два гарантійних і грантових проекти, сума позик за якими становить 1065,8 млн. дол. СІНА. Стан фінансування України групою Світового банку відображено в табл. 19.2.

Співробітництво України зі Світовим банком також можна умовно поділити на декілька етапів.

На першому етапі (1992 — грудень 1994 рр.) було запроваджено перший інвестиційний проект обсягом близько 17 млн. дол. США. Це був, головним чином, підготовчий період, коли в Україну направлялись ознайомчі та дослідні місії СБ, результатами яких стали звіти про економічну та соціальну ситуацію в нашій державі.

Підготовка та реалізація СБ системних проектів, спрямованих на реформування окремих секторів економіки та соціальної сфери, розпочалася з кінця 1994 р. (другий етап, кінець 1994—1997 рр.) на основі реалізації Програмної системної позики (ПСП). Ці кошти використано для удосконалення пенсійної системи управління державними ресурсами, здійснення адміністративної реформи. Одночасно

Таблиця 19.2. Фінансування економіки України Світовим банком, млн. дол. США

Рік | Усього отримано | Системні позики | Інвестиційні кредити

сума | частка, % | сума | частка, %

1994 | 102,0 | 100,0 | 98,0 | 2,0 | 2,0

1995 | 401,0 | 395,0 | 98,5 | 6,0 | 1.5

1996 | 402,0 | 400,7 | 99,7 | 1,3 | 0,3

1997 | 309,0 | 200,0 | 64,7 | 109,0 | 35,3

1998 | 386,0 | 340,0 | 88,1 | 46,0 | 11,9

1999 | 422,0 | 355,0 | 84,1 | 67,0 | 15,9

2000 | 105,2 | 70,0 | 66,5 | 35,2 | 33,5

Разом | 2127,2 | 1860,7 | 87,5 | 266,5 | 12,5

поповнювався інвестиційний портфель СБ, зокрема проектами модернізації шляхової інфраструктури, систем тепло- і водопостачання тощо.

Початок погашення заборгованості Україною перед міжнародними фінансовими інституціями припадає на третій етап (з 1998 р. ). Цей період характеризується