Статутний капітал МФК створено з внесків країн-членів. Розмір внесків пропорційний частці їхніх внесків до МБРР. У МФК беруть участь тільки члени МБРР. Свою діяльність МФК здійснює в таких основних напрямах:*

інвестування приватного сектору (головним чином країн, що розвиваються);*

надання комплексних консультаційних послуг урядам і підприємствам у здійсненні приватизації;*

формування ринку капіталів у країнах з перехідною економікою.

Сьогодні до складу МФК входить 174 країни. У 1993 р. до МФК приєдналась Україна, що створило можливості одержання нашою країною прямих інвестицій у приватний сектор економіки, фінансування проектів приватних компаній тощо. Експерти МФК вивчали можливості та потенційні механізми реалізації програм приватизації в Україні, взяли участь в організації першого аукціону з продажу малих підприємств у Львові, орендного підприємства в Одесі.

З листопада 1994 р. МФК реалізує в Україні проект підтримки приватного підприємництва, який передбачає з одного боку, консультування центральних органів влади з питань формування політики розвитку малого та середнього бізнесу, а з іншого — створення для конкретної допомоги підприємцям-початківцям спеціальних бізнес-центрів, які вже функціонують у Луганську, Маріуполі, Хмельницькому, Черкасах, Дніпропетровську, Сумах та Вінниці.

Поряд з іншими успішно реалізується і досить важливий для майбутнього України проект МФК "Масова приватизація та післяприватизаційний розвиток України".

У 1988 р. країни — члени Світового банку створили Багатостороннє агентство з гарантій інвестицій (БАТІ), яке страхує капіталовкладення від втрат, зумовлених некомерційними ризиками. До його складу сьогодні входить 149 країн.

БАТІ доповнює діяльність інших міжнародних страхувальників і пропонує чотири основних типи гарантій: неконвертованість валюти, експропріація, війна і громадянські заворушення, порушення умов контрактів.

Неконвертованість валюти — захист від втрат, які виникли у зв'язку з неможливістю конвертувати місцеву валюту в іноземну для її переказу за межі країни перебування.

Експропріація — захист від втрат, викликаних діями уряду країни перебування у зв'язку з обмеженням або ліквідацією права власності чи контролю над нею, а також права на застраховані інвестиції.

Війна і громадянські заворушення — захист від збитків, викликаних воєнними діями або громадянськими заворушеннями, які призвели до руйнування чи завдання шкоди матеріальним активам підприємства або до створення перешкод для його діяльності.

Порушення умов контрактів — це відмова від зобов'язань за контрактом з одержувачем гарантій, або його порушення з боку уряду країни перебування, коли одержувач гарантій не має можливості звернутися до суду чи арбітражного суду для розгляду позову про відмову від контракту або порушення його умов; рішення суду не приймається в розумні терміни; таке рішення не можна виконати.

Україна вступила до Багатостороннього агентства з гарантій інвестицій у липні 1994 р., підписавши Конвенцію цієї організації. БАГІ в Україні співпрацює з Державною кредитно-інвестиційною компанією, опікуючись фондом передекспертних гарантій для заохочення інвестицій в агропромисловий комплекс.

Міжнародний центр із врегулювання інвестиційних суперечок (МЦВІС) заснований у 1966 р. і призначений для сприяння зростанню потоків міжнародних інвестицій шляхом надання послуг з арбітражного розгляду і врегулювання суперечок між урядами та іноземними інвесторами; надання консультативних послуг; проведення наукових досліджень; надання інформації про інвестиційне законодавство. Послугами МЦВІС сьогодні користуються 119 країн — членів цієї організації.

Основним мотивом вступу країн до МВФ і Світового банку є можливість одержати зовнішні кредити та позики на більш сприятливих умовах порівняно з тими, що діють на міжнародних валютних ринках як додаткові важливі валютні ресурси для врегулювання своєї заборгованості, для забезпечення рівноваги платіжного балансу. Крім того, названі країни можуть брати участь у конкурсних проектах зі спорудження різних об'єктів у інших країнах, що також відкриває додаткові можливості.

Членство в цих організаціях накладає на їх учасників певні зобов'язання: вони повинні ставити до відома ці організації про вибраний країною правовий режим курсу національної валюти та про всі зміни в ньому; уникати маніпулювань валютними курсами або міжнародною валютною системою для врегулювання свого платіжного балансу й одержання несправедливих переваг над іншими країн а ми-членами; прагнути до скасування валютних обмежень та не запроваджувати нові; створювати умови для запровадження конвертованості національної валюти; в будь-який час країни повинні бути готовими надати повну інформацію про стан своєї економіки з низки показників.

Завдяки активній співпраці з МВФ та СБ Україна одержала від них за останні роки 4,2 млрд. дол. США (від МВФ — 2,7 млрд., від СБ —1,5 млрд. дол. США).

Специфічною міжнародною валютно-фінансовою організацією є заснований у 1930 р. Банк міжнародних розрахунків (БМР) із головною конторою в місті Базелі (Швейцарія). Він був створений як акціонерне товариство центральними банками Бельгії, Великої Британії, Німеччини, Італії, Франції, Японії та групою банків США. Статутний капітал БМР формується за рахунок продажу акцій центральним банкам країн-учасниць та на відкритому валютному ринку. Одночасно він, згідно з Гаазькою угодою, був заснований як міжнародна організація, діяльність якої регулюється міжнародним правом і яка користується привілеями та імунітетами, необхідними для виконання своїх функцій. Банк не є об'єктом швейцарського законодавства про компанії. Фактично Банк міжнародних розрахунків має статус міжнародного банку, який координує дії національних центральних банків.

Головним завданням БМР із часу його заснування було полегшення розрахунків за репатріаційними платежами Німеччини та воєнними боргами. До його функцій входило також сприяння співробітництву центральних банків і розрахунків між ними.

Членами BMP є 41 держава Європи, Азії, Америки та ПАР. Згідно зі Статутом, на Банк міжнародних розрахунків покладено дві основні функції: сприяти співробітництву між Центральними банками (ЦБ) та забезпечувати сприятливі умови для міжнародних фінансових операцій, діючи як довірена особа або агент у проведенні міжнародних розрахунків своїх членів.

Основну функцію координатора центральних банків провідних розвинутих країн БМР успішно виконує і сьогодні. Він об'єднує центральні банки 41 країни, здійснює розрахунки між країнами — членами Економічного і валютного союзу, виконує функції депозитарію Європейського об'єднання вугілля і сталі (ЄОВС), здійснює операції за дорученням Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).

Банк регулює міжнародні розрахунки і розробляє нормативні документи з банківського нагляду за допомогою трьох комітетів, які працюють під егідою БМР і за підтримки його секретаріату:*

Базельського комітету з банківського нагляду, створеного в 1974 р. на основі угоди між центральними банками Групи десяти (Бельгія, Канада, Франція, Італія, Німеччина, Японія, Нідерланди, Швеція, Велика Британія, США);*

Базельського комітету із систем платежів і розрахунків, який періодично збирається з 1989 р. під егідою БМР і здійснює нагляд за міжнародними розрахунками, узагальнює статистику і розробляє нові механізми міжнародних розрахунків;*

Постійного комітету з євровалют — Комітету Групи десяти, який постійно функціонує з 1971 р. і дає рекомендації щодо удосконалення банківського регулювання ринку євровалют.

Отже, Банк міжнародних розрахунків активно сприяє міжнародному регулюванню валютно-кредитних відносин. Банк виконує такі операції:*

купівлю-продаж і зберігання золота;*

депозитно-позичкові операції з центральними банками;*

приймання урядових вкладів за особливими угодами;*

операції з валютою і цінними паперами (крім акцій);*

операції на світових ринках (валют, позик, цінних паперів, золота) як агент або кореспондент центральних банків;*

підписання угод із центральними банками з метою сприяння взаємним міжнародним розрахункам.

Головне джерело засобів БМР — короткострокові вклади (до трьох місяців) центральних банків в іноземній валюті або золоті.

Як розрахункова одиниця, в якій ведеться баланс БМР, до сьогодні застосовується золотий швейцарський франк. БМР — акціонерне комерційне підприємство з капіталом 1,5 млрд. золотих франків (сплачено 20%), поділеним на 600 тис. акцій. Банк виконує також операції на ринку євровалют, продає та обліковує першокласні короткострокові зобов'язання та надає технічну допомогу центральним банкам Східної Європи і республікам колишнього Радянського Союзу, деяким азіатським країнам та країнам Південної Америки.

Вищим органом БМР є Генеральні збори, які проводяться щороку в другий понеділок червня у складі голів ЦБ країн-членів і визначають політику організації. Виконавчим органом БМР, який керує поточною роботою Банку, є Рада директорів, що складається з голів ЦБ Бельгії, Франції, Німеччини, Італії, Великої Британії та США. Кожний з голів названих ЦБ призначає ще одного члена Ради зі своєї країни. Голови ЦБ Канади, Японії, Нідерландів, Швеції та Швейцарії є кооптованими членами. Рада директорів обирає голову ради з числа її членів і призначає президента БМР. З кінця Другої світової війни ці посади займає одна особа — голова ЦБ однієї з країн-членів.

Банк підтримує зв'язки з МВФ і групою Світового банку, має адміністративний пост у Тимчасовому комітеті МВФ. Діяльність БМР є конфіденційною.

Цікавою специфікою Банку є, з одного боку, сувора конфіденційність його діяльності, з іншого — той незаперечний факт, що протягом свого функціонування він перетворився на провідний інформаційно-дослідний центр аналізу найважливіших сучасних проблем розвитку міжнародних валютно-фінансових відносин. Його річні звіти — одне з найавторитетніших видань у фінансовому світі. Так, під егідою БМР працював так званий Комітет Кука (представник Банку Великої Британії), який опублікував досить оригінальні рекомендації відносно розрахунків коефіцієнта платоспроможності міжнародних банків. Цей коефіцієнт, розрахований як мінімальне співвідношення між власними коштами банку і його балансовими та позабалансовими активами, на рівні 8 % прийняли провідні