6) контролю та регулювання робіт, пов'язаних з виконанням контракту.

Підготовка документа, де викладаються умови конкурсного відбору, або запрошень на презентацію пропозицій в ідеалі має здійснюватися на попередньому етапі аналізу потреб або на етапі аналізу стратегії проекту. Запити (якщо необхідна певна інформація) часто використовуються у ситуаціях, коли немає визначеності або коли йдеться про нову технологію.

Відповіді на запити допомагають керівникам проекту ухвалити конкретні рішення, а співробітникам проекту — обґрунтувати свої вимоги, перед включенням їх до офіційного запрошення на презентацію пропозиції.

Підписання контракту та контроль і регулювання робіт за ним вимагають ретельного планування, точного виконання і повного взаєморозуміння двох сторін угоди.

Практика засвідчує, що для успіху проекту необхідна ретельно продумана та послідовно реалізована організація управління роботами за проектом.

Виходячи з цієї концепції, можна виділити три характерні етапи реалізації проекту:

1) визначення потреб і їх формулювання у термінах цілей або специфікацій проекту;

2) створення системи або продукту, що відповідає зазначеним потребам;

3) досягнення відповідного практичного результату завдяки ефективному введенню системи в експлуатацію.

Завдання користувачів — обґрунтувати вимоги до системи, допомогти у визначенні тих її характеристик, які дозволяють задовольнити ці вимоги, та забезпечити розповсюдження продукту. Це означає, що керівництво проектом має здійснюватися з боку основних користувачів системи, але зовсім не знімає відповідальності з технічного персоналу. До його обов'язків належить:

- допомога у визначенні вимог до операційно-технічних характеристик системи;

- ефективне керівництво роботою щодо створення системи;

- забезпечення успішного введення системи в експлуатацію;

- забезпечення ефективного функціонування програмно-технічних засобів.

Отже, важливі функції виконують як спеціалісти галузі економіки, так і технічні спеціалісти.

Сфера керівництва проектом передбачає три суттєво важливі завдання: розробку та оформлення чітких планів, ефективний порядок контролю та регулярну підготовку прогнозів і оглядів виконаних робіт.

Усю роботу над проектом повинна спрямовувати група керівництва проектом, очолювана "спонсором проекту". Спонсором проекту має бути керівник або член керівництва, що відповідає за надання послуг системою.

У групі керівництва проектом повинні бути представники структур, які беруть участь у його реалізації, та особи, уповноважені ухвалювати рішення. У проекті створення платіжної системи дуже важливо забезпечити достатнє представництво її користувачів у керуючій групі. До неї мусять увійти як представники комерційних банків, так і центрального банку, а також інших установ і організацій, які відчують вплив від введення системи в експлуатацію або зацікавлені в її створенні.

Ключовою фігурою у групі керівництва проектом є керівник проекту. Він відповідає за всі аспекти проекту та повинен бути компетентним як щодо механізмів виконання платежів, так і відповідних технологій. У багатьох випадках, підкреслюючи важливість ролі цієї особи, його називають "головним архітектором". Він відповідає за прикладну та організаційно-технічну архітектуру системи.

Керівнику проекту підпорядковуються робочі групи, які виконують конкретну роботу. На етапі аналізу стратегії проекту платіжної системи може виявитися необхідним створення, щонайменше, таких офіційних робочих груп з:

- розробки вимог щодо прикладних характеристик системи;

- бухгалтерського обліку та стандартів;

- юридичних питань і нормативних документів;

- розробки вимог до електронно-обчислювальної техніки та засобів зв'язку.

З переходом проекту до наступних стадій може виникнути потреба створити інші, більш вузько спрямовані групи.

Розробка платіжної системи нерозривно пов'язана з подальшою дослідною та промисловою її експлуатацією. Основне завдання дослідної експлуатації системи — продемонструвати її здатність відповідати всім особливостям реального робочого середовища. З погляду користувача дослідна експлуатація має довести, що нова система вигідна для нього і забезпечує захищеність, надійність та простоту входження до системи і роботи з нею. Дослідна експлуатація має перевірити, що система діє саме так, як було заплановано, і відповідає, щонайменше, таким вимогам:

- система не виходить із ладу через особливості її інфраструктури, а у разі серйозного збою може відновити своє функціонування у повному обсязі за короткий період часу (для систем переказів великих сум час відновлення не повинен, як правило, перевищувати 15 хвилин);

- структура системи не дозволяє шахрайства та крадіжок;

- платіжні повідомлення не можуть загубитися, бути доставленими не за адресою або оброблені неправильно;

- система веде повний облік усіх своїх дій завдяки застосуванню відповідних засобів (наприклад" протоколювання та архівування);

- система зручна у користуванні та може надавати необхідну допомогу й підтримку користувачам.

Для досягнення вищезазначених вимог програма дослідної експлуатації має забезпечувати реальне виконання платежів між реально існуючими відділеннями комерційних банків у звичайних умовах роботи.