Схему формування і використання Пенсійного Фонду подано на рис. 10.2. Управління Фондом здійснює спеціальний орган — Пенсійний фонд України.

Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності здійснює управління загальнодержавним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, пов'язаними з народженням і похованням.

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням, що гарантується державою, передбачає:—

матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітку внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, догляду за малолітньою дитиною;—

часткову компенсацію витрат, пов'язаних із народженням дитини, смертю застрахованої особи або члена її сім'ї;—

надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, що формується шляхом сплати внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених законодавством.

Рис. 10.2. Джерела надходжень і напрями використання доходів Пенсійного фонду України

Формування і використання коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності здійснюється за такою схемою (рис. 10.3).

Рис. 10.3. Схема функціонування Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності

Управління Фондом здійснюють правління і виконавча дирекція Фонду. Фонд — некомерційна самоврядна організація. Гарантом його діяльності є держава.

Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття — важливий атрибут ринкової економіки. Він створюється на державному та регіональному рівнях. Метою створення фонду є сприяння забезпеченню ефективної зайнятості, запобігання безробіттю, створення нових робочих місць та ін. Його формування та використання характеризується такими джерелами доходів та напрямами видатків, схему яких показано на рис. 10.4.

Рис. 10.4. Джерела доходів та напрями використання Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття

Розміри страхових внесків до Фонду встановлюються на календарний рік.

Управління коштами здійснює Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття як некомерційна самоврядна організація.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань створюється з метою проведення профілактичних заходів з охорони праці, відновлення здоров'я та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків, відшкодування їм завданої матеріальної та моральної шкоди (рис. 10.5).

Рис. 10.5. Схема функціонування Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань

Управління коштами здійснює некомерційна самоврядна організація — Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, який діє під контролем держави, представників застрахованих осіб і роботодавців.

Збори на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, соціальне страхування на випадок безробіття, на соціальне страхування від нещасних випадків сплачуються одночасно з одержанням засобів на оплату праці в установах банків.

У разі недостачі коштів на оплату праці в платника зборів і виплати зборів у повному обсязі видача засобів на оплату праці і плата зборів здійснюється в пропорційних розмірах.

Суми вчасно не сплачених зборів на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, соціальне страхування на випадок безробіття, на соціальне страхування від нещасних випадків вважаються простроченою заборгованістю і стягуються з нарахуванням пені, що накладається на суму заборгованості за кожен прострочений день платежу в розрахунку 120 % річних від облікової ставки Національного банку України, що була в період недоїмки.

Недержавні фінансові фонди

За допомогою державних фондів цільового призначення держава здійснює лише основні функції, а допоміжні та додаткові, а також функції комерційного характеру виконують виробничі та громадські структури, а держава може частково фінансово підтримувати ці структури. Одна з таких структур — недержавні пенсійні фонди (НПФ), вони є індикаторами добровільного пенсійного страхування, котрі залучають на добровільних засадах внески юридичних та фізичних осіб з метою формування фонду пенсійних накопичень, з якого здійснюються додаткові пенсійні виплати учасникам фонду, що дає змогу підвищити рівень пенсійного забезпечення громадян.

Діяльність НПФ регулюється Законом України "Про недержавне пенсійне забезпечення" (2003 р.), "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (2001р.) та ін.

НПФ можуть утворюватись як відкриті, корпоративні та професійні пенсійні фонди. До доходів фонду належать:—

частина інвестиційного прибутку, отриманого від пенсійних внесків, що розміщені на іменних пенсійних рахунках, котрі залишаються в розпорядженні фонду і є його власністю. Вона визначається у відсотках від суми прибутку, встановлюється відповідно до умов пенсійного договору і складає 20— 25%;—

комісійні збори, що встановлюються у відсотках від суми першого пенсійного вкладу вкладника, якщо це передбачено в умовах договору;—

доходи з обігу власних засобів пенсійного фонду;—

надходження з інших джерел не заборонених законодавством.

Недержавні пенсійні фонди надають такі послуги, як:—

складання договору про додаткове пенсійне забезпечення громадян;—

відкриття іменних пенсійних рахунків учасників;—

розміщення пенсійних внесків на депозитних рахунках;—

регулярне ознайомлення учасників з розміром пенсійного нагромадження;—

здійснення пенсійних виплат;—

надання послуг додаткового пенсійного забезпечення працівникам підприємств (трудові пенсії);—

одноразові пенсійні виплати;—

виплата всієї накопиченої на рахунку учасника суми протягом декількох років;—

комбіновані виплати;—

виплати пов'язані з інвалідністю.

НПФ можуть здійснювати такі види пенсійних виплат:—

пенсія на певний термін;—

одноразова пенсійна виплата.

НПФ користується послугами адміністратора (юридичної особи), компанії з управління активами, банку-зберігача, аудитора на договірних умовах з Радою фонду.

Благодійні фонди. Важливим чинником підтримки життєвого рівня населення, народжуваності, виховання дітей, творчо обдарованої молоді, медичного обслуговування, допомоги малозабезпеченим верствам населення є гуманітарна допомога, яку надають різноманітні благодійні та релігійні організації.

Благодійні фонди — особлива форма організації фінансових відносин, що характеризується виключно добровільними находженнями коштів з метою створення фондів і використання наявних коштів на благодійні цілі.

Благодійні фонди, як правило, функціонують на правах юридичної особи і є самоврядними суб'єктами. Мета їх створення полягає в благодійній діяльності, що здійснюється, насамперед, стосовно хворих і громадян пенсійного віку. Кошти цих фондів створюються за рахунок:—

добровільних внесків, дарунків, відрахувань, громадських організацій, творчих спілок, колективів підприємств, установ, окремих громадян;—

прибутку, одержаного від виробничо-господарської діяльності організацій та підприємств, створюваних фондами;—

надходження від закордонних фондів та окремих осіб;—

доходів від заходів, що здійснюються на користь фонду, лотерей, платних послуг, видавничої та іншої діяльностей.

Напрями використання грошових коштів, що надходять у благодійні фонди, визначає правління фонду або пленум представників-засновників, вони фіксуються в кошторисі доходів та витрат. Витрачання коштів визначається цілями створення фонду, які конкретизують статутні завдання фонду. Головною ознакою є витрачання коштів на безоплатній основі з благодійною спрямованістю.

В Україні зареєстровано 1500 таких організацій, хоча насправді діяльністю займається лише 200 фондів і громадських організацій. Наприклад, фонд "Від серця до серця" опікується дитячими будинками, реабілітаційними центрами, медичними закладами, турбується про відпочинок потерпілих унаслідок аварій.

Національний фонд соціального захисту матерів та дітей "Україна — дітям" створений у листопаді 1996 р. з метою поліпшення соціального захисту інтересів дітей, матерів та сім'ї, забезпечення гармонійного розвитку підростаючого покоління, підвищення рівня життя дітей в Україні. Фонд соціальних інвестицій, створений Постановою Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2000 p., займається поліпшенням умов життя бідних місцевих громадян і вразливих груп населення шляхом полегшення доступності та підвищення якості соціальних послуг, вирішення гострих кризових проблем.

Література

1. Конституція України. — К.: Преса України, 1997.

2. Бюджетний кодекс України: Ухвалений Верховною Радою України 22 березня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2001. —№37—38.

3. Закон України "Про власність" від 7 лютого 1991 р. // Закони України: В 12 т. — Т. 1. — С. 173—188.

4. Закон України "Про підприємництво" від 7 лютого 1991 р. // Закони України: В 12 т. — Т. 1. — С. 191—201.

5. Закон України "Про господарські товариства" від 19 вересня 1991 р. // Закони України: В 12 т. — Т. 2. — С. 189— 212.

6. Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16 квітня 1991 р. // Закони України: В 12 т. — Т. 1. — С. 333—336.

7. Закон України "Про інвестиційну діяльність" від 18 вересня 1991 р. // Закони України: В 12 т. — Т. 3. — С. 132— 136.

8. Закон України "Про заставу" від 2 жовтня 1992 р. // Закони України: В 12 т. — Т. 4. — С. 55—70.

9. Закон України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" від 26 січня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1993. — № 13.

10. Закон України "Про аудиторську діяльність" від 22 квітня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1993. — №23.

11. Закон України "Про страхування" від 7 березня 1996 р. № 85/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — №18.

12. Закон України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" від ЗО жовтня 1996 р. // Закони України: В 12 т. — Т. 11. — С. 177—188.

13. Закон України "Про лізинг" від 16 грудня 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1997. — № 9—10.

14. Закон України "Про систему