Строк страхування - період часу, на який застраховано об'єкти страхування. Обов'язкове майнове страхування є безстроковим і діє протягом експлуатації застрахованих матеріальних активів. За добровільним страхуванням (будь-якої галузі) строк страхування обмежено договором. Від строку страхування слід відрізняти дію договору страхування, яка починається з моменту набрання договором чинності після сплати разового чи першого страхового внеску і закінчується одночасно із закінченням строку страхування.

Страховий поліс - документ страхової компанії, що підтверджує домовленість про страхування, і видається після завершення страхової угоди (укладання договору страхування).

Страхова оцінка - вартість майна, яка визначається з метою страхування. На практиці може бути використана страхова оцінка по таким видам вартості об'єкта страхування: балансова, фактична та ринкова. У майновому страхуванні страхова оцінка є вихідним показником для всіх наступних розрахунків: визначення страхової суми, страхових платежів, розміру збитку й страхового відшкодування.

Страховий тариф (тарифна ставка) - страховий платіж з одиниці страхової суми за визначений (як правило, річний) строк. За одиницю страхової суми приймається, звичайно - 100 гри. (рідше - 1000 гри), страховий тариф може виражатися як у грн., так і у відсотках до страхової суми.

Страхова премія-плата страхувальника страховикові за те, що той зобов'язується відшкодувати страхувальнику, в разі виникнення, матеріальні збитки, завдані застрахованому майну, або виплатити страхову суму при настанні певних подій.

Страхове поле - максимальна кількість об'єктів, які можуть бути охоплені тим або іншим видом страхування. По відсотку охоплення страхового поля встановлюється рівень розвитку даного виду страхування. Правильне визначення страхового поля має важливе значення для обґрунтованого встановлення планів розвитку страхування, завдань по укладанню договорів майнового та особистого страхування.

Страховий портфель — фактична кількість застрахованих об'єктів, число договорів страхування, документально підтверджених у справах страховика. Страховий портфель характеризує діяльність кожної компанії на ринку.

Перестрахування — є системою економічних відносин, у процесі яких страхувальник (цедент, перестрахувальник) з метою створення збалансованого портфеля договорів страхування, забезпечення фінансової стійкості й рентабельності страхових операцій, беручи на страхування ризики, певну частку відповідальності за них (з урахуванням своїх фінансових можливостей) передає на узгоджених умовах іншим страхувальникам (перестраховикам) у частині, що перевищує допустимий розмір власного утримання. Цедент продовжує нести перед своїм страхувальником відповідальність у повному обсязі договору страхування.

Співстрахування - особливий вид спільної діяльності страховиків, коли одночасно два або більше страховиків за угодою про співстрахування приймають на страхування великі страхові ризики одного страхувальника з дотриманням принципу пропорційної відповідальності. Кожен з цих страховиків відповідає за свою частину страхових зобов'язань безпосередньо перед страхувальником. За наявності відповідної угоди між страховиками і страхувальниками один із страховиків може представляти всіх інших у взаємовідносинах зі страхувальником, залишаючись відповідальним перед ним у розмірі своєї частки.

Страховий випадок - подія (стихійне лихо, нещасний випадок), при настанні якої у силу закону або договору страховик зобов'язаний виплатити страхове відшкодування (страхову суму).

Страхове відшкодування - це сума, яку повинен виплатити страховик за майновим страхуванням та страхуванням відповідальності з настанням страхових випадків для покриття збитків.

Франшиза - це передбачене умовами страхування звільнення страховика від відшкодування збитків, що не перевищують визначений розмір (частка участі страхувальника у покритті шкоди). Франшиза встановлюється у відсотках від страхової суми або у визначеній грошовій сумі і поділяється на два види: умова на та безумовна. При умовній франти зі не виплачується сума обчисленого страхового відшкодування в межах суми грошових коштів, які складають франшизу. При безумовній франти зі - із будь-якої суми страхового відшкодування франшиза віднімається.

Доходи страховика - це кошти, за рахунок яких створюється необхідний страховий фонд. Доходи поділяються: на доходи від страхової діяльності - усі премії зі страхування і перестрахування; доходи від розміщення тимчасово вільних коштів як власних, так і страхових резервів.

Витрати страховика — здійснюються в процесі розподілу страхового фонду. Складаються із таких груп: витрати зі страхових операцій (собівартість страхової послуги); витрати на перестрахування.

Фінансові результати страхових операцій - це грошова оцінка результатів господарської діяльності страхової організації.

Основні форми страхування, їх класифікація

За формою проведення страхування буває:—

добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог Закону України " Про страхування".—

обов'язкове - це страхування, яке здійснюється відповідно до законодавчих норм, згідно з яким страховик зобов'язується страхувати відповідні об'єкти, а страхувальники — вносити належні страхові платежі (страхування майна сільськогосподарських підприємств, страхування пасажирів і військових). Видами добровільного страхування можуть бути:—

страхування життя;—

страхування від нещасних випадків;—

медичне страхування (безперервне страхування здоров'я);—

страхування здоров'я на випадок хвороби;—

страхування залізничного транспорту;—

страхування наземного транспорту (крім залізничного);—

страхування повітряного транспорту;—

страхування водного транспорту (морського внутрішнього та інших видів водного транспорту);—

страхування вантажів та багажу (вантажобагажу);—

страхування від вогнегасних ризиків та ризиків стихійних явищ;—

страхування інвестицій;—

страхування фінансових ризиків;—

фінансування судових витрат;—

страхування медичних витрат;—

страхування виданих гарантій (порук) та прийнятих гарантій;—

інші види згідно зі ст. б Закону України "Про страхування ". В Україні здійснюють такі види обов'язкового страхування:—

страхування спортсменів вищих категорій;—

особисте страхування від нещасних випадків на транспорті;—

авіаційне страхування цивільної авіації;—

страхування засобів водного транспорту;—

страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інцеденту;—

страхування об'єктів космічної діяльності;—

інші види згідно з ст. 7 Закону України "Про страхування ".

Добровільне страхування передбачає, що всі істотні моменти договору страхування визначаються виключно за згодою сторін. Натомість в обов'язковому страхуванні відносини виникають згідно із законом, а страхування здійснюється на підставі відповіних законодавчих актів, якими передбачено перелік об'єктів, що підлягають страхуванню; перелік страхових подій, винятки з них; максимальні страхові тарифи; страхові суми; рівень страхового забезпечення та інші суттєві моменти. Право на здійснення обов'язкових видів страхування може отримати будь-який страховик, якщо він має відповідну ліцензію.

Залежно від об'єкту страхування поділяється на майнове (обов'язкове і добровільне), особисте (добровільне) та страхування відповідальності.

Майнове страхування. Об'єктами цієї галузі є матеріальні цінності у широкому понятті - майно громадян, основні й оборотні засоби підприємств, організацій та установ, транспортні засоби тощо. Призначення майнового страхування полягає у відшкодуванні збитку, що виражається при загибелі й ушкодженні яких-небудь предметів через настання стратегічного випадку. Страхувальником виступає власник майна. Максимальний розмір страхового відшкодування визначається страховою сумою і виплачується при повній загибелі майна. При ушкодженні майна відшкодування складає частину страхової суми, в залежності від ступеня ушкодження і методу відшкодування витрат.

Методи відшкодування втрат бувають такими:

- метод пропорційного відшкодування збитку. Страхове відшкодування становить таку частину збитку, яку страхова сума складає стосовно страхової оцінки майна;

- метод "першого ризику". Всі збитки, що не перевищують страхову суму, відшкодовуються цілком, а інші не відшкодовуються зовсім.

Особове страхування. Об'єктом є життя, здоров'я і працездатність населення. Його призначення - виплата громадянам обумовленої грошової суми при настанні визначеної події в їхньому житті.

Особисте страхування підрозділяється на:

1. Страхування від нещасних випадків:

- індивідуальне страхування громадян;

- страхування працівників за рахунок організацій, де вони працюють;

- страхування дітей і школярів;

- страхування пасажирів авіаційного і залізничного транспорту.

2. Страхування життя:

- змішане страхування; його тарифи підвищуються зі збільшенням віку і знижуються при великій тривалості дії договору;

- страхування дітей;

- весільне страхування;

- страхування пенсій;

- страхування на випадок смерті застрахованого;

- страхування на випадок втрати працездатності.

Страхування відповідальності. При страхуванні відповідальності об'єктом виступають зобов'язання страхувальників виконувати договірні умови з поставок продукції, погашення заборгованості кредиторам чи відшкодування матеріального або іншого збитку, якщо він був заподіяний іншим особам. При страхуванні відповідальності необхідне відшкодування за винного виплачує, згідно із законодавством, організація.

Щоб окреслити інтереси партнерів у страхуванні, в його галузях необхідно визначити підгалузі й конкретні види страхування.

Названі елементи розташовуються таким чином, що кожний наступний є частиною попереднього в підпорядкованості від вищого - галузі до підгалузі й виду. Такий метод класифікації застосовується як до обов'язкового, так і до добровільного страхування.

У майновому страхуванні виділяються підгалузі:

- страхування майна підприємств (юридичних осіб);

- страхування колективного майна (у господарських товариствах, кооперативах

тощо);

- страхування приватного майна.

В особистому страхуванні виділяються підгалузі:

- страхування життя;

- страхування від нещасних випадків;

- медичне страхування.

У страхуванні відповідальності виділяються підгалузі:

- страхування заборгованості;

- страхування на випадок відшкодування збитку.

Інтереси двох сторін прямо пов'язані з величиною страхових тарифів, що лежать в основі страхових внесків, та з відповідним обсягом страхового відшкодування. Саме цим зумовлено необхідність розподілу підгалузей на конкретні види страхування

Страховий ринок та його структура

Страховий ринок - це частина фінансового ринку, де об'єктом купівлі-продажу виступає страховий захист, формуються попит і