Медичне страхування об'єднує всі види страхування, пов'я-зані з відшкодуванням витрат страхувальника у зв'язку із за-хворюванням і необхідністю лікування. Так само, як за страху-вання від нещасних випадків, страхувальниками можуть бути фізичні та юридичні особи. Страхувальник і застрахований мо-жуть бути однією або двома різними особами.

Медичне страхування за формами здійснення поділяється на обов'язкове і добровільне. Провідна роль у зв'язці "страхова медицина" — "медичне страхування" належить обов'язковому медичному страхуванню. Його об'єктом є пов'язані зі здоров'ям і працездатністю майнові інтереси суспільства з відшкодуван-ня витрат на організацію, розвиток і здійснення медичної допо-моги населенню в обсягах, передбачених відповідними гаранто-ваними державою страховими програмами.

Обов'язкове медичне страхування базується на системі дого-ворів між суб'єктами страхування, які відображають права, обо-в'язки і відповідальність сторін. Кожному застрахованому чи страхувальнику страхова медична організація видає страховий медичний поліс обов'язкового медичного страхування.

Добровільне медичне страхування (ДМС) є доповненням до обов'язкового і поділяється на індивідуальне і колективне. За індивідуального ДМС страхувальниками є окремі громадяни, які уклали договір зі страховиком про страхування себе або третьої особи (дітей, батьків) за рахунок власних грошових коштів.

При колективному страхуванні страхувальником є підпри-ємство, організація, установа, що укладає договір зі страхови-ком про страхування своїх працівників або інших фізичних осіб (членів сімей працівників, пенсіонерів) за рахунок їхніх грошо-вих засобів.

Добровільне медичне страхування має на меті забезпечити страхувальникові (застрахованому) гарантії повної або частко-вої компенсації страховиком додаткових витрат, пов'язаних зі зверненням до лікувально-профілактичної установи за послу-гою, яка надається згідно з програмою добровільного медично-го страхування.

Прибутковість страхової діяльності в Україні дуже висока — 261 компанія має прибутковість більше ніж 50 %. Це поясню-ють низьким рівнем виплат, що становить основну статтю ви-трат у страхуванні.

Ринок страхування життя досить концентрований. Індекс Герфіндаля за перший квартал 2004 р. — 1388,9 %. Перші три компанії контролюють 58 % ринку. У 2003 р. 50 981 млн. грн. отримано за договорами з громадянами. Сума страхових премій зі страхування життя у 2003 р. порівняно з 2001 р. збільшилася в 4,6 раза. Темпи приросту суми страхових премій постійно зрос-тали: за 2001 р. порівняно з 2000 р. — 42 %, у 2002 р. порівняно з 2001 р. — 83,5, у 2003 р. порівняно з 2002 р. — 105,6 %.

У цілому в Україні застраховано лише до 10 % ризиків, тоді як у більшості розвинутих країн цей показник сягає 90—95 %.

Найбільша кількість страхових компаній зосереджена в еко-номічно розвинутих регіонах (Київ — 50,8 %, Харків — 6,8, Дніпропетровськ і Донецьк по 6,2 %). Водночас нерівномірність кількості страхових компаній компенсується наявністю їхніх відокремлених структурних підрозділів (філій) у всіх регіонах України, практично в усіх областях страховий захист надають через структурні підрозділи системних страховиків, зареєстро-ваних в основному в Києві.

Найбільший обсяг надходжень страхових премій припадає на страхові компанії у регіонах із розвинутою фінансово-економі-чною інфраструктурою, зокрема компанії Києва та області аку-мулюють 42,6 % від загального обсягу надходжень страхових премій по Україні, компанії Харківської області — 22,5, Донець-кої області — 14,1%.

Проблеми розвитку страхового ринку в Україні

Сукупність страхових компаній і послуг, що ними надають-ся, утворює страховий ринок. Про розвиток страхового ринку в Україні можна довідатися з табл. 9.1.

Таблиця 9.1. Страховий ринок України у 2001—2004 р.

Показник | 2001 р. | 2002 р. | 2003 р. | 2004 p.

1 | 2 | 3 | 4 | 5

Частка страхування, % ВВП | 1,5 | 2Д | 3,5 | 5,5

Кількість страховий компаній | 328,0 | 338,0 | 357,0 | 383,0

У тому числі: компанії зі стра-хування життя | 14,0 | 17,0 | 30,0 | 45,0

компанії з ризикових видів страхування | 314,0 | 321,0 | 327,0 | 338,0

Страхові премії на одного громадянина, євро | 13,4 | 16,7 | 28,8 | 49,0

Страхові премії, млн. євро | 649,0 | 802,9 | 1335,7 | 2350,0 І

Премії зі страхування життя, млн. євро | 3,4 | 4,3 | 10,9 | 23,7

Страхові виплати, млн. євро | 90,8 | 98,2 | 129,2 | 178,0

Страхові премії передані у пере-1 страхування, млн. євро | 306,1 | 380,4 | 809, 5 | 1443,0

3 них: перестраховикам-нерезидентам, млн. євро | 168,2 | 236,5 | 476,8 | 300,0

Власний капітал, млн. євро | 4X3,3 | 574,2 | 1026,1 | 1637,0

3 них: статутні фонди, млн. євро | 222,0 | 280,2 | 547,3 | 760,0

Сформовані страхові резерви, млн. євро | 253,6 | 343,1 | 566,3 | 1201,0

Джерело: Плиса ВЛ. Страхування: Навч. посіб. — К.: Караве-ла, 2005. — С. 83.

Ринок страхування е важливою складовою фінансового рин-ку України, але його розвиток відбувається суперечливо. Він характеризується недосконалістю структури, слабким розвит-ком інституту-перестрахування, тенденцією до укладання ко-роткострокових договорів, нестабільністю фінансового стану багатьох страхових компаній тощо.

Станом на 1 жовтня 2004 р. на українському страховому ринку було зареєстровано 378 страхових компаній. 41 страховик здій-снював страхування життя, а 337 — інші види страхування. Обсяг зібраних ними премій за 9 міс. 2004 р. становив 14041,2 млн. грн., що у 2,31 раза більше порівняно з аналогічним періодом 2003 р.

Структура ринку страхових послуг постійно змінюється. Особливого розвитку набули такі напрями страхування, як стра-хування життя і добровільне майнове страхування. Але незва-жаючи на стрімкий розвиток субринку страхування життя, його частка на ринку страхових послуг дуже незначна (0,8 % у 2003 р.). У цілому страховий ринок України характеризується нерозви-нутим особистим страхуванням (страхування життя — 0,8 %, добровільне особисте страхування — 4,1 %). Аналіз страхових виплат свідчить, що щороку рівень виплат за особистим страху-ванням зменшується.

При аналізі страхових виплат у цілому по галузі видно, що зі 100 % премій, отриманих страховими компаніями у першому півріччі 2004 p., клієнтам у вигляді компенсації повернулося лише 5,3 %, тобто на порядок менше, ніж у розвинутих краї-нах. Ситуація зі страховими виплатами, тобто їхня частка в сумі страхових премій, щороку погіршується (в 2001 р, — 12 %, у 2003 р. — 9 %). Усе це посилює недовіру громадян України до страхових компаній, тоді як вільні кошти населення становлять (за різними оцінками) від 15 до 25 млрд. дол. США. їх тримають удома або вкладають переважно в банки, а не в страхові ком-панії.

У 2005 р. страхові компанії України зібрали у водіїв у вигляді премій з автоцивільної відповідальності 417 млн. грн., а випла-тили постраждалим на дорогах усього 33 млн. грн.. Таким чином, середній рівень виплат (відношення двох попередніх цифр) ста-новив 7,9 %, що приблизно в 10 разів гірше, ніж у розвинутих країнах Європи.

Причому деякі провідні страхові компанії України, які вхо-дять до органів управління МТСБУ і визначають його політику, мають рівень виплат навіть нижчий за середній.

До цілковитого браку інформації про автоцивільну відпові-дальність можна додати двозначність багатьох положень цього закону, що дає змогу трактувати їх на користь страхових ком-паній, брак інформації про заплановану рентабельність цього виду страхування, закритість інформації про методику розра-хунку тарифів, відсутність інформації про плани з централізо-ваного ознайомлення громадян із захисними можливостями та-кого виду страхування.

На кінець 2000 р. в Україні було зареєстровано 420 страхо-вих компаній та 67 страхових брокерів. Упродовж двох мину-лих років страхові компанії від послуг страхування отримали понад 32 млрд. грн.. Із цих коштів виплачено за настанням стра-хових випадків 3,4 млрд. грн., або 11 %.

Водночас особливі умови оподаткування страховиків за За-коном України "Про оподаткування прибутку підприємств" пе-редбачають сплату до бюджету лише 3 % від отриманих страхо-вих надходжень. Отже, 86 грн. із кожних залучених 100 грн. від застрахованих юридичних та фізичних осіб є прибутком стра-хових компаній. Операції з перестрахування ризиків, укладені з резидентами, взагалі не оподатковуються, і це за того, що за такими угодами страховими компаніями у 2004—2005 р. пере-страховано ризиків на суму 17,6 млрд. грн. (із них нерезидентам -2,6 млрд. грн.).

За браку належного контролю Департаменту страхового на-гляду Міністерства фінансів України та Державної комісії з ре-гулювання ринків фінансових послуг (Держфінпослуг) страхові компанії вивели за кордон значну суму коштів.

Страховики використовують й інші схеми виведення коштів на користь різних комерсантів, у тому числі нерезидентів. Лише за останні два роки страхові компанії придбали акцій суб'єктів господарювання на суму 13 млрд. грн., що становить 40 % від усіх коштів, залучених у страхувальників. До того ж нерідко купу-ють цінні папери, що не мають попиту на фондовому ринку.

Масово не виконуються вимоги законодавства під час укла-дення договорів страхування, що в подальшому може призвес-ти до відмови у виплаті страхових від шкодувань.

Крім того, на страховому ринку України, за оцінкою екс-пертів, з'явилися окремі галузі,