У торговельних точках надають такі фінансові послуги:

- перевірку та гарантування чеків;

- дозвіл на здійснення торговельних операцій за допомогою платіжних карток;

- прийом інформації про платіжні картки;

- обслуговування платіжних карток;

- використання електронної системи розрахунків.

Основними компонентами системи електронних платіжних терміналів для роздрібної торгівлі з функціонального погляду є:

- термінали, що встановлюються на підприємствах роздрібної торгівлі;

- концентратори або пристрої контролю терміналів (контролери);

- система зв'язку;

- комутаційний центр;

- банківські системи ЕОМ;

- електронні системи перевірки платоспроможності покупців.

Термінали встановлюються в приміщеннях торговельних центрів або безпосередньо в місцях обслуговування покупців. Вони використовуються службовцями торговельної фірми для введення і передачі інформації про платіжні операції в комутаційний центр або в банківську систему ЕОМ та для зворотного отримання і читання на екрані монітора інформації про реакцію банку на платіжні операції клієнта. Термінали можуть бути надані в розпорядження торговельних фірм банком, і в цьому разі вони вважаються власністю банку. Торговельні фірми можуть встановити власні термінали або модифікувати свої електронні касові апарати для надання їм ще й функцій терміналів, і в цьому разі вони вважаються власністю торговельної фірми.

Для характеристики систем банківських ЕОМ, що виконують функцію обробки інформації за угодами в системі розрахунків у торговельних точках, використовується така термінологія:

- банківська система клієнта (споживача) — банківська система ЕОМ, в якій зберігається інформація щодо банківських депозитних рахунків клієнта або карткових рахунків і обробляється як частина операції в системі розрахунків у торговельних точках;

- система перевірки платоспроможності — це те саме, що й банківська система клієнта;

- банківська система торговельника — система банківських ЕОМ, в якій зберігається інформація, що стосується рахунку торговельної фірми й обробляється (кредитується) як частина операції в системі розрахунків у торговельних точках.

Технічні засоби, що застосовуються в таких системах, дозволяють фінансовим установам обслуговувати своїх клієнтів тільки у визначених, наперед вибраних точках. Можна зрозуміти всю важливість міжбанківських зв'язків, які дозволяють приймати на будь-якому терміналі картки різних емітентів.

Існує дві системи експлуатації терміналів: система, заснована на прямому і постійному зв'язку термінала з банком клієнта, і "непряма", або "автономна".

За допомогою системи першого типу можна підключитися до рахунку клієнта та негайно дебетувати його. Це гарантує грошове забезпечення платежу. Ця система має два недоліки. Передусім, вона потребує наявності такої ж кількості терміналів, як банків або організацій, що випускають картки і ведуть рахунки клієнтів. Другий недолік — постійна завантаженість ліній телекомунікацій і витрати на їх постійну експлуатацію. При системі другого типу каса не пов'язана безпосередньо і постійно з фінансовим центром. За допомогою секретного коду термінал спочатку "перевіряє" право пред'явника картки на її використання, а потім, у разі необхідності, — його право використовувати цю картку на ту чи іншу суму. Періодично інформація передається до фінансового центру в години найнижчого тарифу на переговори.

Користування електронними системами має низку переваг для клієнта:

- швидкість здійснення операцій;

- зниження плати за послуги банку;

- більш швидке зарахування коштів на рахунок продавця порівняно з іншими методами платежу, оскільки така операція здійснюється автоматично в момент покупки;

- скорочення паперового документообігу та витрат обігу;

- можливість придбати товар, не маючи при собі готівкових коштів.

Організація експлуатації електронних платіжних систем

Електронні платіжні системи можуть мати централізовану або децентралізовану структуру. При централізованій структурі вся обробка даних здійснюється в одному операційному центрі. При децентралізованій структурі обробка та зберігання даних здійснюється в кількох пунктах.

У процесі вивчення теми необхідно зупинитися на загальних поняттях та характеристиках моделей архітектури управління великими мережами. Існує дві такі моделі:

1) ієрархічна модель, де головний центр управління забезпечує управління та контроль над іншими центрами обробки даних;

2) паралельна модель, у якій кожен центр обробки даних має власні компоненти активного управління.

Паралельна модель має два різновиди:

1)всі центри є активними;

2) частина центрів є активними, а інші пасивними або резервними.

Переваги ієрархічної схеми управління:

- адміністрація та управління системою більш незалежні від її поточного використання, що знижує ризик, пов'язаний із потенційною можливістю шахрайства з боку осіб, що здійснюють управління системою;

- операційне управління системою сприятиме забезпеченню високого рівня доступу до її послуг і не буде змушене додатково відволікати зусилля на обслуговування збоїв прикладного програмного забезпечення;

- завдяки інвестуванню коштів в обладнання та людські ресурси, що призначені для конкретної мети, з'являються кращі можливості для поточного контролю, діагностики та виправлення порушень функціонування;

- використання спеціалізованого центру управління прискорює процес виявлення причин серйозних порушень функціонування;

- у разі відмови одного чи кількох центрів обробки даних ресурси резервного пункту, які використовуються для надання прикладних банківських послуг, не будуть виключені з користування у зв'язку з необхідністю взяти на себе управління — це знижує загрозу призупинення надання послуг;

- ця схема дозволяє знизити витрати на прикладні центри обробки даних, оскільки не потрібно забезпечувати їх обладнанням для управління системою.

Недоліки ієрархічної схеми управління:

- необхідні додаткові витрати, пов'язані зі створенням головного центру управління;

- ускладнюється вирішення технічних задач, оскільки необхідно координувати діяльність різних груп обладнання;

- у разі виходу з ладу головного центру управління повністю відключається контроль за системою і в результаті — незначний збій може викликати серйозні наслідки.

При паралельній схемі управління (для обох її різновидів) кожний центр обробки даних має забезпечувати як контроль, так і прикладне використання системи. Головна відмінність цієї схеми від попередньої полягає в тому, що всі можливості центру управління мають бути притаманні кожному центру обробки даних.

Переваги паралельної схеми управління:

- затрати менші, ніж у попередньому випадку, в зв'язку з тим, що обладнання, адміністративний та операційний персонал будуть використовуватися одночасно як для надання поточних послуг, так і для управління роботою системи;

- зменшується конструктивна складність, бо немає потреби у додатковому головному інтерфейсі (в ієрархічній схемі необхідні два головних інтерфейси, а у паралельній — лише один);

- можливо, спроститься процес діагностування та виправлення порушень функціонування, бо ключовий персонал матиме досвід роботи та кваліфікацію як в операційній, так і в прикладній сферах (в ієрархічній схемі функції управління та прикладної діяльності повністю роз'єднані, що сприяє більшій захищеності, але водночас погіршує можливості діагностики та усунення порушень);

- процедури відновлення функціонування системи у разі надзвичайних ситуацій полегшуються і вимагають менше часу, оскільки локалізується виконання відповідних дій.

Недоліки паралельної схеми управління:

- зменшується захищеність системи, оскільки як прикладне, так і системне програмне забезпечення знаходиться в одному місці, отже, наражене на більший ризик;

- комп'ютерне обладнання кожного центру обробки даних бере на себе і підтримує додаткові функції, необхідні для виконання процедур відновлення функціонування в нестандартних ситуаціях;

- кожний центр повинен мати додаткові засоби зв'язку, щоб задовольнити потреби управління;

- необхідно розробити та запровадити жорсткі та конкретні процедури стосовно того, наприклад, хто відповідає за завантаження системних програм у віддалених точках (у разі ієрархічної схеми зрозуміло, що управлінням та доступом до системи розпоряджається одна особа).

Усі моделі архітектури вимагають відповідної інфраструктури зв'язку та створення надійної стратегії відновлення системи у випадку виникнення надзвичайних ситуацій. Основні процедури, які потрібно застосовувати у разі надзвичайних подій та збоїв, складаються з чотирьох етапів:

1) виявлення збою;

2) вибору дій для усунення збою;

3) виконання дій для усунення збою;

4) передачі збою на наступний рівень.

Невиявлення критичного збою у відповідний проміжок часу після його виникнення, як правило, має катастрофічні наслідки для системи, виправлення яких вимагає або застосування процедур надзвичайного характеру щодо відновлення функціонування системи, або її "холодного запуску".

Як засвідчує реальна практика функціонування більшості фінансових систем економічно розвинутих держав, протягом робочого дня може відбуватися від 10 до 100 критичних збоїв, що не заважає їм за довгі роки функціонування жодного разу не вдаватися до "холодного запуску". Це забезпечується ефективною системою управління.

Надзвичайний метод відновлення притаманний різним надзвичайним ситуаціям, найбільш типові з яких:

- стихійні лиха (урагани, повені, пожежі тощо);

- зловмисна діяльність (диверсії, терористичні акти);

- порушення функціонування ліній зв'язку;

- переривання електропостачання;

- порушення у роботі комп'ютерного обладнання;

- руйнування програмного забезпечення або баз даних;

- помилки в програмному забезпеченні.

Для відновлення функціонування системи необхідно здійснювати копіювання та архівування програмного забезпечення і даних про виконувані операції та трансакції. Для цього можуть використовуватися два методи: дзеркальне та фонове відображення.

Дзеркальне відображення використовує дискретний підхід, коли протягом робочого дня періодично повторюється передача "порцій" даних з операційного центру до резервного. При цьому підході виникають ускладнення щодо останньої "порції" даних, копіювання якої у контрольний момент часу ще не здійснене. Дані цієї порції реставруються, якщо це можливо, на підставі