Україна в боротьбі з відмиванням "брудних" грошей

Передумови поширення тінізації економічних відносин в Україні виникли ще за часів колишнього СРСР. Особливо стрімким було нагромадження тіньових капіталів за роки так званої перебудови (1985— 1991 рр.). У результаті зі здобуттям незалежності Україна отримала у спадок вже сформований тіньовий сектор, в якому містилося досить вагоме кримінальне ядро. Додаткові умови для розвитку тіньової кримінальної діяльності створювали спотворена галузева та регіональна структура економіки, її надмірна монополізація. Позначилися і відчутні помилки у здійсненні реформ, зокрема тих, що стосувалися прискореної лібералізації та приватизаційних процесів, розбудови фінансового сектору.

З цих причин рівень тінізації на перших етапах розбудови ринкових відносин суттєво посилився. За експертними оцінками, рівень тіньового сектору економіки до загального ВВП зріс із 23 % у 1992 р. до свого максимуму 40 % у 1997 р. Починаючи з 1997—1998 рр. масштаби тіньової економіки дещо знизилися.

За словами Президента України В.А.Ющенка, тіньова економіка є однією з найбільших проблем української нації. 55 % українського валового внутрішнього продукту виробляється в тіні, при цьому гроші через бюджет не спрямовуються на соціальні потреби: підтримку вчителів, медиків, пенсіонерів, армії. В країнах Балтії, наприклад, 43 % ВВП розподіляється через бюджет, у Польщі — 49, а в Україні через публічні фінанси розподіляється лише 23— 29 % внутрішнього валового продукту.

За повідомленнями Департаменту економічної стратегії Міністерства економіки, за підсумками першого півріччя 2006 р., рівень "тінізації" нашої економіки становив близько 50 %. Найпотужнішою галуззю "тіньової" економіки України залишається виробництво коксу та нафтопереробка. Тут у першому півріччі "тінь" становила близько 48 %. Аналогічний показник характеризує і вітчизняну лісо-переробну галузь. Серед наших "тіньових" лідерів також транспорт.

Хоча, як підкреслює Д. Ерік Стоунсайфер, радник з питань фінрозвідки Департаменту технічної допомоги Міністерств фінансів США І України, дуже важливо визначити, що ми маємо на увазі під словом "тінь". Наприклад, деякі підприємства встановлюють зарплати на мінімальному рівні, щоб уникнути сплати податків, проте робітники мають можливість отримувати додаткову зарплату в конвертах. Але це не зовсім те саме, що "відмивання". Справжні справи з відмивання — це отримання грошей від злочинних дій, а податковий злочин — це дещо інше. Насправді відмивання відбувається шляхом надання злочинним капіталам легального вигляду, з чого зазвичай сплачуються всі податки.

Тенденція до деякого зниження рівня тінізації, що виявилася протягом останніх років, пов'язана з такими чинниками:*

удосконаленням чинного законодавства, лібералізацією правового поля для підприємства;*

суттєвим зниженням рівня бартерних операцій;*

підвищенням якості використання бюджетних коштів, зокрема шляхом обмеження негрошових форм розрахунків із бюджетом та заборони бюджетних взаємозаліків, переходом на казначейську форму обслуговування бюджетних операцій;*

подоланням гіперінфляції та забезпеченням надійної грошової стабілізації, позитивних змін у структурі грошової маси, зокрема зменшенням кількості грошей, що обертаються поза банками;*

запровадженням комплексу заходів, передбачених державною програмою "Контрабанді — стоп" на 2005—2006 рр. (постанова Кабінету Міністрів від 1 квітня 2005 р. № 260);*

посиленням контролю за декларуванням митної вартості товарів і недопущення несанкціонованого ввезення в Україну окремих товарів шляхом внесення змін до Митного тарифу;*

запровадженням постійного моніторингу на основі обміну інформацією між міністерствами фінансів країн, що мають з Україною спільні кордони, щодо перетину товарами митного кордону України;*

поступовим очищенням від "схемних" операцій страхового ринку;*

державним контролем за вивезенням капіталу за межі України з використанням операцій перестрахування в країнах Балтії;*

запровадженням змін до порядку купівлі валюти страховиками для подальшого перерахування її перестраховикам-нерезидентам за договорами перестрахування.

Позитивний вплив на зниження рівня тінізації мали запровадження в дію ухвалені у 2003 р. закони щодо зниження рівня прибуткового податку (до 13 %) та реалізації пенсійної реформи.

Здійснено комплекс заходів із протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом. На вирішення цієї проблеми спрямовано Указ Президента України "Про додаткові заходи щодо боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом" від 19 липня 2001 р. Відповідно до цього Указу Кабінет Міністрів та Національний банк України 28 серпня 2001 р. прийняли спільну постанову, згідно з якою, на виконання Конвенції Ради Європи про відмивання, пошук, арешт і конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, органам виконавчої влади, банківським та іншим фінансовим установам було доручено керуватися у своїй діяльності Сорока рекомендаціями ФАТФ.

31 вересня 2001 р. почав діяти новий Кримінальний кодекс, який передбачає кримінальну відповідальність за діяльність, пов'язану з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом. Важливі механізми протидії отриманню незаконних доходів містить і прийнятий у травні 2002 р. Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг". На посилення правової основи протидії відмиванню "брудних" грошей працює і Закон України "Про банки і банківську діяльність".

У нашій країні створений і постійно діє Координаційний комітет із боротьби з організованою злочинністю і корупцією. У його компетенцію, крім зазначених у самій назві завдань, входить також боротьба з відмиванням "брудних" грошей.

Українське законодавство закріпило ряд базових принципів, визначених Сорока рекомендаціями ФАТФ. Такі заходи були, звичайно, вкрай необхідні, але вони, на жаль, виявилися недостатніми для активної протидії відмиванню "брудних" грошей. Більше того, через політичні чвари і корумпованість частини депутатського корпусу, Верховна Рада на довгі роки (до кінця листопада 2002 р.) затягла прийняття закону про боротьбу з відмиванням "брудних" грошей, у результаті чого наша країна піддалася санкціям з боку ФАТФ.

Так, у червні 2001 р. за результатами пленарного засідання ФАТФ оприлюднила звіт за 2000— 2001 рр., де навела недоліки, які існували та сприяли відмиванню коштів в Україні та закликала нашу державу до співпраці в цій галузі. 5—6 вересня 2001 р. під час чергового пленарного засідання ФАТФ констатує, що в Україні відсутня дієва система з протидії відмиванню коштів, отриманих злочинним шляхом, і, як наслідок, включає нашу країну до так званого "чорного списку" та знову закликає Україну виконати її рекомендації в цій сфері. 20 грудня 2002 р., у зв'язку з не приведенням Україною національного законодавства до міжнародних стандартів з питань протидії відмиванню грошей, ФАТФ на своєму черговому засіданні рекомендує своїм членам запровадити додаткові санкції протидії до нашої країни.

Визначальними кроками на шляху вилучення України зі списку країн, що не співпрацюють з ФАТФ, стало прийняття Верховною Радою України Законів України "Про внесення змін до Закону України по запобіганню протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом" від 24 грудня 2002 р. (набув чинності в червні 2003 р.), "Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексу України" від 16 січня 2003 р., "Про внесення змін до деяких законів України з питань запобігання використання банків та інших фінансових установ з метою легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом" від 6 лютого 2003 р., постанови Кабінету Міністрів України від 10 січня

2002 р № 35. "Про утворення у складі Міністерства фінансів України Державного департаменту фінансового моніторингу", а також затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 140 від 29 січня

2003 р. Програми протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, на 2003 р.

Ці та інші заходи, яких вжили законодавчі та виконавчі гілки влади нашої країни, дали підстави ФАТФ на пленарному засіданні в Парижі в лютому 2003 р. скасувати дію додаткових заходів протидії (санкцій) щодо України.

А у тексті заключного документа чергового пленарного засідання ФАТФ у Берліні (16—20 червня 2003 р.) вже зазначається, що "ФАТФ вітає триваючий прогрес України щодо покращення системи боротьби з відмиванням коштів і підтримує уряд України в його зусиллях у цьому напрямку. Якщо Україна триматиме поточний темп реформування, то її можуть запросити представити імплементацій-ний план найближчим часом". Представлення імплементаційного плану боротьби з відмиванням" брудних" грошей в Україні було надіслано на розгляд ФАТФ вже у вересні 2003 р.

На черговій сесії ФАТФ, що відбулася 25—28 лютого 2004 р. в Парижі, Україну було виключено зі списку країн, що не сприяють боротьбі з відмиванням доходів, отриманих злочинним шляхом. Експерти цієї міжнародної організації дали позитивну оцінку діям законодавчої та виконавчої влади України щодо контролю за фінансовими потоками в національній банківській і страховій системах.

Наша країна активізувала в цьому контексті співпрацю з низкою міжнародних організацій, зокрема з такими як Європейська Комісія, Рада Європи та її Комітет із взаємної оцінки заходів протидії відмиванню грошей, Світовий банк та ЄБРР. У квітні 2003 р. у Києві відбувся перший міжнародний семінар з імплементації Проекту технічної допомоги з питань боротьби з відмиванням доходів, отриманих злочинним шляхом в Україні, що розраховані на термін з 1 лютого 2003 р. по 31 січня 2005 р. Проект фінансується Європейською Комісією (вартість 974,5 тис. євро) та впроваджується Радою Європи.

Таким чином, рекомендації ФАТФ, а також проведені консультації з іноземними фахівцями в цій галузі дали можливість у цілому привести українське законодавство і практичну діяльність