період часу характеризується більшою невизначеністю щодо настання подій при будь-якій поточній кон'юнктурі ринку.
Для врахування ризику при плануванні капіталовкладень можуть застосовуватись такі методики, як:*
множення грошових потоків за окремі часові періоди на коригуючі множники. Множники можуть приймати значення від 0 до 1. Чим вищий рівень невизначеності щодо надходження грошових коштів у певному періоді, тим меншим приймають значення коригуючого множника;*
коригування ставки дисконтування в бік збільшення на величину премії за ризик, пов'язаний з інвестуванням в конкретний проект, якщо останній має приносити прибуток, і коригування ставки в бік зменшення на величину премії за ризик, якщо проект має виключно витратний характер;*
аналіз чутливості ИРУ або іншого показника ефективності капіталовкладень до змін окремих параметрів проекту: вартості капіталу, обсягів реалізації, операційних витрат тощо. Більш ризиковим вважають проект, показники ефективності якого чутливіші до змін параметрів;*
розгляд різних варіантів перебігу подій із присвоєнням їм відповідних величин ймовірностей; обчислення для кожного варіанта чистої приведеної вартості проекту та розрахунок середнього очікуваного та стандартного відхилення NPV.
При використанні будь-яких способів врахування ризиків чи оцінці змін, зумовлених інфляцією, як правило, розглядають оптимістичні та песимістичні прогнози і вибирають оптимальні варіанти. В процесі вибору параметрів для будь-якого з варіантів враховують вплив інфляції, зміни у внутрішніх корпоративних та зовнішніх ризиках, зростання конкуренції на відповідному сегменті ринку, стрімкий розвиток технологій і моральне старіння продукції, а також інші негативні чинники, які мають вплив на показники ефективності капіталовкладень.
Оскільки прогнози здійснюються на тривалий часовий період, можливі значні похибки в оцінці капіталовкладень окремими фахівцями. Однак якщо оцінка проводиться кваліфікованими та незалежними аналітиками, похибки, як правило, не мають системного характеру, є випадковими і в процесі оцінки нейтралізуються.
ЛІТЕРАТУРА
1. Про господарські товариства: Закон України від 19 вересня 1991 р. № 1576 - ХП.
2. Про оподаткування прибутку підприємств (в ред. Закону України від 22 травня 1997 р. № 283/97-ВР): Закон України від 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР.
3. Про затвердження Типового положення з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості: Постанова Кабінету Міністрів України від 26 квітня 1996 р. №473.
4. Про затвердження Положення про порядок складання річного фінансового плану державним підприємством (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 січня 2001 р. за № 15/5206): Наказ Міністерства економіки України від 25 грудня 2000 р. №277.
5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 5 "Звіт про власний капітал": Затв. наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 р. № 20.
6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи": Затв. наказом Міністерства фінансів України від 18 жовтня 1999 р. № 242.
7. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси": Затв. наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999р. № 246.
8. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість": Затв. наказом Міністерства фінансів України від 8 жовтня 1999 р. № 237.
9. Порядок експертної оцінки нематеріальних активів: Затв. наказом ФДМУ та Державного комітету з питань науки і технологій від 27 липня 1995 р. № 969/97.
10. Алексеева ММ. Планирование деятельности фирмы / Финансовая академия при правительстве РФ. — М.: Финансы и статистика, 1997. — 245 с.
11. Балабанов AM., Балабанов И.Т. Финансы. — СПб.: Питер, 2000. — 192 с.
12. Балабанов И.Т. Основы финансового менеджмента. — М.: Финансы и статистика, 1995. — 384 с.
13. Балашевич БА.,Андронов А.М. Экономико-математическое моделирование производственных систем. — Минск: Университетская, 1995. — 240 с.
14. Басовский JIJZ. Прогнозирование и планирование в условиях рынка. — М.: ИНФРА-М, 2001. — 260 с.
15. Бланк И.А. Основы финансового менеджмента. —Т. 1. — К.: Ника-Центр, 1999. — 592 с.
16. Булхаков М. И. Внутрифирменное планирование. — М.: ИНФРА-М, 2000. — 400 с.
17. Буров В.П., Галь В.В., Казанов АЛ., Морошкин В А. Бизнес-план инновационного проекта. Методика составления. — М.: ЦИПКК АП, 1997 . — 106 с.