Управлінський облік як основа контролінгу. задачі і методи управлінського обліку

План

1. Введення в управлінський облік

2. Сутність і призначення управлінського обліку

3. Порівняльна характеристика управлінського і фінансового обліку

4. Види інформації для управлінського обліку

5. Організаційні аспекти управлінського обліку

Введення в управлінський облік

Поняття управлінського (або виробничого) обліку

Управління невеликими компаніями можливо здійснювати без використання внутрішньої вартісної інформації, оскільки вся інформація, що належить до справи, може бути збережена і проаналізована особою, що схвалює всі важливі рішення. Дані, що містяться у фінансовій звітності, стороннім організаціям (акціонерів, податкових органів і так далі), можуть виявитися достатніми для ухвалення управлінських рішень.

Але більш крупні компанії, що функціонують в умовах насиченого конкурентного ринку, незабаром усвідомлюють, що управління вимагає іншої, на відмінну від наданої в сторонні організації інформації, як в якості бази прийняття управлінських рішення, так і для ясного і економічно розумного доведення цих рішень до всіх рівнів управління компанією.

Забезпечення, орієнтованою на процес ухвалення рішень інформацією є задачею управлінського обліку, також названого обліком виробничих витрат.

Базисом управлінського обліку є точне і аргументоване визначення собівартості продукції і/або діяльності компанії. Для проведення розрахунку собівартості, в залежності від різної мети управлінських рішень, застосовується декілька методів, що базуються на фінансовому і управлінському (або виробничому) обліку.

Хоча при підготовці обох типів обліку користуються деякими загальними бухгалтерськими джерелами (наприклад, записами в облікових книгах), інформація, що міститься в управлінській звітності, по декількох важливих аспектах відрізняється від інформації фінансової звітності стороннім організаціям:*

управлінська звітність більш докладна, наприклад, містить інформацію по окремим видам продукції, фабриках, центрам обліку і так далі, яка зазвичай не розголошується стороннім організаціям;*

управлінська звітність більш масштабна, включає, наприклад, як майбутні, так і минулі витрати, доходи і прибуток. Вона також характеризує потенційний ефект від ще не ухвалених рішень, таких як можливості інвестицій, упровадження нової продукції або збільшення продажів. Це веде до додаткової класифікації витрат по їх відношенню до зміни об 'смів: постійні в порівнянні із змінними витратами;*

структура і зміст управлінської звітності більшою мірою залежать від спеціальних вимог до управлінських рішень і комунікацій в конкретній компанії, ніж від інструкцій по фінансовій звітності. Таким чином, визначення понять собівартості, ціни і прибутків залежать від досліджуваного питання і можуть радикально відрізнятися від визначень, що використовуються у фінансовому обліку. Наприклад, в управлінському обліку ціна майна зазвичай відображає відновну вартість, а не первинні витрати, що враховуються у фінансовій звітності.

Критичною перевіркою якості інформації управлінської звітності є її відповідність досліджуваним специфічним рішенням в конкретній компанії.

Таблиця 3.1

Порівняння управлінської і фінансової звітності |

Управлінська звітність | Фінансова звітність

Користувачі | Адміністрація | Сторонні: акціонери, управління, фінансові інститути

Цілі | Економічна оптимізація | Контроль адміністрації, надання надійної бази для оподаткування

Критерії якості | Відповідність з рішеннями і комунікаціями | Придатність для аудита, відповідність інструкціям

Основна увага | Теперішнє і майбутнє | Минуле і теперішнє

Структура і зміст | Індивідуальні, підібрані до кожної компанії рішення | Нормування законом і професійними організаціями

До теперішнього часу у вітчизняних організаціях застосовувався тільки облік повної собівартості з розподілом невигідних витрат між виробами, який був виправданий в умовах централізованого державного ціноутворення. У міру відособлення організацій з різною формою власності, розвитку процесів приватизації державних підприємств, включення механізмів вільного ціноутворення і самостійного планування асортименту продукції, що випускається, розвитку інших сторін ринкової економіки, поступово зростає потреба в управлінському обліку.

Сутність і призначення управлінського обліку

Управлінський облік — підсистема бухгалтерського обліку, яка в рамках однієї організації забезпечує її управлінський апарат інформацією, що використовується для планування, власне управління і контролю над діяльністю організації. Цей процес включає виявлення, вимірювання, збір, аналіз, підготовку, інтерпретацію, передачу і прийом інформації, необхідної управлінському апарату для виконання його функцій.

Інформація — це факти, дані, результати спостережень і т. д., тобто все, що якимось чином розширює наші знання. Число 1000, узяте саме по собі, не є інформацією, а ось заяву, що в організації працюють 1000 чоловік, вже можна вважати такою.

В процесі повсякденної діяльності в організації виникає значна кількість оперативної інформації. Це висхідний матеріал для підсумкової інформації, відображеної у фінансовому і управлінському обліку. Для менеджера важлива будь-яка інформація незалежно від того, є вона об'єктом обліку чи ні, піддається кількісній оцінці або не піддається. Спух про те, що крупний замовник не задоволений якістю продукції організації і готовий шукати іншого постачальника, — інформація, яка не є об'єктом обліку і контролю, не піддається кількісній оцінці, але це безумовно важлива інформація. Потрібно виявити основні відмінності інформації, необхідної для управлінського обліку, від інших типів інформації, зокрема від інформації, що використовується у фінансовому обліку.

В західній практиці зовнішні споживачі інформації про організацію користуються для ухвалення рішень трьома основними фінансовими документами: балансом, звітом про прибутки і збитки, звітом про рух активів. Ці документи, призначені для утримувачів акцій, кредиторів та інших зацікавлених осіб зовні організації, корисні і для менеджерів організації. Використання цієї інформації в цілях управління абсолютно необхідне. Проте для управлінського апарату потрібна і інформація, що набагато більш деталізується, ніж та, яка міститься в перерахованих фінансових документах.

Йдеться про оперативну інформацію, яка забезпечує початкові дані для формування інформації управлінського обліку. Велика частина оперативної інформації, при нормальному веденні справ, не представляє безпосереднього інтересу для керівників організації. їх не. цікавить, скільки деталей виробив за один робочий день токар, і яка конкретно сума грошей поступила вчора на рахунок організації. Дані факти повинні бути задокументованими, але цими документами оперуватимуть швидше в первинних ланках управління, ніж на рівні керівників організації. Керівники зацікавлені не в "вихоплених деталях", а в узагальненій інформації, отриманій з первинних облікових документів.

В зарубіжних країнах зазвичай розрізняють фінансовий і управлінський облік.

Фінансовий облік охоплює інформацію, яка не тільки використовується для внутрішнього управління, але і повідомляється контрагентам (стороннім користувачам).

Управлінський облік охоплює всі види облікової інформації, необхідної для управління в межах самої організації. Частиною загальної сфери управлінського обліку є виробничий облік, під яким зазвичай розуміють облік витрат виробництва і аналіз даних про економію або перевитрату в порівнянні з даними за попередні періоди, прогнозами і стандартами. Основна мета управлінського обліку — забезпечення інформацією менеджерів, відповідальних за досягнення конкретних виробничих показників. Процес підготовки такої інформації може істотно відрізнятися від того, що використовується у фінансовому обліку.

Рис. 3.1. Управлінський облік у порівнянні з фінансовим: А — виробничий облік; Б — фінансовий облік (для внутрішнього управління); В — фінансовий облік в вузькому розумінні (для зовнішніх користувачів); Г— податкові розрахунки на базі фінансового обліку (для податкового обліку)

Сказане пояснимо на схемі, де показаний взаємозв'язок між названими видами обліку. Вивчення особливостей управлінського обліку дозволяє зробити висновок про те, що він служить для:*

надання необхідної інформації адміністрації для управління виробництвом і ухвалення рішень на перспективу;*

вирахування фактичної собівартості продукції (робіт і послуг) і відхилень від встановлених норм, стандартів, кошторисів;*

визначення фінансових результатів по реалізованих виробах або їх групах, нових технологічних рішеннях, центрах відповідальності та інших позиціях.

У вітчизняній практиці використовується поняття управлінського обліку. Багато його елементів входять в наш бухгалтерський облік (облік витрат на виробництво і калькуляцію собівартості продукції); оперативний облік (оперативну звітність); економічний аналіз (аналіз собівартості продукції, обґрунтовування схвалюваних рішень, оцінка виконання планових завдань та ін.). Разом з тим вітчизняна облікова практика ще не пов'язана з маркетингом, не визначаються відхилення фактичних витрат від прогнозних і т. п.

Порівняльна характеристика управлінського і фінансового обліку

Щоб краще і більш наочно представити сутність управлінського обліку, корисно показати відмінність і схожість між фінансовим і управлінським обліком. Для цього охарактеризуємо 12 основних відмінностей між цими підсистемами обліку і загальні їх риси.

1. Обов'язковість ведення обліку. Ведення фінансового обліку є обов'язковим. Повинні бути докладені певні зусилля для збору даних в необхідній формі і з необхідним ступенем точності, у відповідності з законодавством і стандартами, незалежно від того, вважає керівництво організації ці дані корисними чи ні. Ведення управлінського обліку цілком залежить від волі керівництва: ніякі сторонні органи або організації не мають права вказувати, що треба або що не треба робити. Тому немає значення в зборі і обробці інформації, цінність якої для управління нижче за витрати на її отримання.

2. Мета ведення обліку. Мета фінансового облиту — складання фінансових документів для зовнішніх користувачів організації. Коли документи складені, мета вважається досягнутою. Управлінський облік є тільки засобом забезпечення планування, власне управління і контролю в даній організації.

3. Користувачі інформації. Користувачі інформації, одержуваної в результаті ведення фінансового обліку, в своїй основній масі — безлика група (за винятком самої адміністрації організації). Управляючий апарат більшої частини організацій за рідкісним виключенням не знає особисто акціонерів, кредиторів та інших осіб, що користуються інформацією, що міститься у фінансових звітах організації. Мало того,