Другий варіант полягає у поширенні дії існуючих фінансово-інвестиційних механізмів державної підтримки будівництва (придбання) житла для окремих категорій громадян та інших осіб, що потребують поліпшення житлових умов, але не мають права на забезпечення соціальним житлом. Проте реалізація такого підходу є досить складною через неефективність існуючих фінансово-інвестиційних механізмів державної підтримки фінансування житла.

При реалізації концепції житлового реформування повинен забезпечуватись поступовий перехід від безоплатного отримання житла до паритетності фінансування за рахунок власних коштів громадян та надання їм державної підтримки. Крім того, при наданні службового житла особам, які мають на нього відповідне право, повинен визначатися строк користування таким житлом, який становить період їх роботи на відповідній службі. Після закінчення такого періоду, держава може надати службове житло для викупу цим громадянам на пільгових умовах.

Для успішного застосування механізму державної підтримки забезпечення житлом повинні бути врегульовані такі питання:

- посилення захисту прав власників іпотечних облігацій;

- зменшення обсягу витрат, пов'язаних з оформленням переходу права власності на житло;

- збільшення обсягів фінансових ресурсів, що спрямовуються на іпотечне житлове кредитування із застосуванням фінансово-інвестиційних механізмів державної підтримки будівництва (придбання) доступного житла;

- удосконалення порядку ведення Єдиного державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обмежень тощо.

Фінансування програм здобуття вищої освіти

Домогосподарства бажають постачати на ринок ресурсів висококваліфіковану робочу силу, яка є високооплачуваною. Для досягнення цієї мети домогосподарства фінансують отримання освіти своїми членами, зокрема їх навчання у вищих навчальних закладах.

Згідно з Конституцією України держава забезпечує громадянам доступність і безоплатність вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах, розвиток вищої і післядипломної освіти різних форм навчання, а також надання державних стипендій та пільг студентам. Громадянам надається право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі.

Разом з тим, безкоштовність вищої освіти з кожним роком стає все більш рідкісним явищем. З прийняттям Закону України "Про вищу освіту" запроваджено порядок, за яким безоплатно здобути вищу освіту можна тільки один раз - вперше. Водночас, з кожним роком пропорція між обсягами бюджетного замовлення і набором студентів для навчання за кошти фізичних і юридичних осіб невпинно змінюється на користь останнього - нині близько 60 % студентів навчаються на платній основі. Проте, у державі й досі не відпрацьовано механізм, який би зробив платне навчання дійсно доступним широким верствам населення.

Середня вартість одного року навчання за кошти у державних вищих навчальних закладах становить близько 1,5 тис. доларів США, що складає понад 80 % встановленої законодавством річної мінімальної заробітної плати. Далеко не кожен студент має змогу, навіть працюючи і отримуючи заробітну плату у випадку заочного навчання, виділяти такі кошти на отримання освіти. Адже отримання освіти передбачає поряд із платою за навчання вартість проживання та харчування, витрати на придбання підручників та інших необхідних матеріалів тощо.

У більшості розвинених країн платна освіта здобувається, в основному, за рахунок спеціальних кредитів на навчання, однак така система поки що майже не поширена в Україні через низку об'єктивних причин.

Фінансування підготовки фахівців у вищих навчальних закладах України здійснюється:—

за рахунок видатків державного та місцевих бюджетів - за державним замовленням;—

за рахунок пільгових довгострокових кредитів;—

за рахунок коштів фізичних, юридичних осіб.

Єдиним доступним кредитним варіантом фінансування вищої освіти на сьогодні залишається лише система державних пільгових кредитів. Згідно з Постановою КМУ від 16.06.2003 р. № 916 "Про затвердження Порядку надання цільових пільгових державних кредитів на здобуття вищої освіти" цільовий пільговий державний кредит надається на таких умовах:—

для здобуття вищої освіти за денною, вечірньою та заочною формою навчання у вищих навчальних закладах незалежно від форми власності;—

молодим громадянам України віком до 28 років, які успішно склали вступні іспити або навчаються на будь-якому курсі вищого навчального закладу;—

тільки один раз на навчання за однією і тією ж спеціальністю для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста, бакалавра, спеціаліста, магістра у вищому навчальному закладі, що функціонує на території України;—

абітурієнти з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, інвалідів 1 та 2 групи, малозабезпечених і багатодітних сімей мають переваги за однакових результатів вступних іспитів серед абітурієнтів, які претендують на здобуття вищої освіти за рахунок кредиту;—

сума кредиту повертається із сплатою 3 % річних протягом 15 років починаючи з 12-го місяця після закінчення навчання у вищому навчальному закладі до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та інших місцевих бюджетів з виплатою щороку однієї п'ятнадцятої частини загальної суми одержаного кредиту та відсотків за користування ним;—

кошти на кредитування закладаються у Державному бюджеті для ВНЗ усіх форм власності, окрім комунальної, а також у місцевих бюджетах для навчання у ВНЗ комунальної форми власності;—

розмір кредиту визначається МОН, виходячи з вартості навчання;—

для отримання кредиту абітурієнт звертається до обласної державної адміністрації за місцем проживання.

Відраховані з вищого навчального закладу студенти, які навчалися за рахунок кредиту, втрачають на нього право і повертають кошти починаючи з 3-го місяця після відрахування. У разі відрахування студента, який навчався за рахунок кредиту, вищий навчальний заклад у десятиденний строк оголошує конкурс на одержання кредиту серед студентів, які навчаються на платній основі.

Студенти, які перебувають в академічній відпустці, мають право продовжити строк дії угоди про надання кредиту після повернення з академічної відпустки.

Строк повернення кредиту продовжується на період: - строкової військової служби одержувача кредиту;

перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-го віку.

Одержувач кредиту, який після закінчення вищого навчального закладу пропрацював за фахом не менше ніж 5 років у державному або комунальному закладі чи установі у сільській місцевості, кредит та відсотки за користування ним не повертає, що підтверджується щороку на момент оплати довідкою з місця роботи. Кредит та відсотки за користування ним не повертаються також у разі настання на момент виплати смерті одержувача кредиту або встановлення йому інвалідності 1 групи.

Література

1. Конституція України. -: Преса України, 1997.

2. Бюджетний кодекс України: Ухвалений Верховною Радою України від 22 березня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 37-38 (зі змінами і доповненнями від 25.12.2008) //

3. Господарський кодекс України: Ухвалений Верховною Радою України від 16 січня 2003 р. № 436-1V (зі змінами і доповненнями від 25.12.2008) //

4. Закон України "Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" від 22.03.2001 р. № 2324-111 - ВР (зі змінами і доповненнями) //

5. Основи законодавства України про Загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 р. № 16/98 - ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1998. - № 23.

6. Закон України "Про цінні папери і фондовий ринок" від 23.02.2006 № 3480-ІУ //

7. Закон України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" від 26.01.1993 № 2939-ХІІ (зі змінами і доповненнями) //

8. Закон України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 № 889-1V (зі змінами і доповненнями) //

9. Закон України "Про страхування" від 7.03.1996р. № 85/96- ВР (зі змінами і доповненнями) //

10. Закон України "Про лізинг" від 16.12.1997 р. № 723/97 - ВР (зі змінами і доповненнями) //

11. Закон України "Про систему оподаткування" від 18.02.1997 р. № 1251-12 (зі змінами і доповненнями) //

12. Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 24.12.2002 р. № 349-ІУ (зі змінами і доповненнями) //

13. Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР (зі змінами і доповненнями) //