Цінні папери та їх використання у фінансовій діяльності

План

1. Цінні папери та їх функції.

2. Характеристика основних видів цінних паперів.

3. Форми випуску цінних паперів.

4. Операції з цінними паперами та порядок їх проведення.

Цінні папери та їх функції

В умовах ринкової економіки важливу роль у фінансовій діяльності відіграють цінні папери. З їх використанням вирішуються питання щодо залучення коштів для фінансування програм, проектів, підприємств; забезпечення обігу ресурсів; створення умов для залучення та використання інвестицій; здійснення контролю за формуванням та впровадженням господарських проектів; управління ефективністю використання активів та ін. Проведення операцій з цінними паперами надає додаткові можливості суб'єктам в управлінні фінансовими активами. Такі інструменти застосовують в різних видах та формах, що дає змогу вирішувати різноманітні фінансові проблеми, які виникають за певних обставин.

Цінні папери – це активи, що є свідченням майнових відносин між емітентами і власниками та відтворюють порядок їх реалізації в процесі проведення фінансових операцій. Використання цінних паперів передбачає:–

надання визначених умовами випуску цінних паперів прав емітенту й інвестору;–

виконання визначених умовами емісії зобов'язань (як емітентом, так і власником);–

передавання таких прав (у певних випадках і зобов'язань) іншим особам в порядку, встановленому умовами випуску цінних паперів.

У зарубіжній та вітчизняній фінансовій науці є різні визначення цінних паперів. Наприклад, законодавство США не фіксує чіткого змісту цього поняття. До цінних паперів тут відносять акції, банкноти, казначейські білети, облігації, боргові зобов'язання, сертифікати трастів, інвестиційні контракти, депозитні сертифікати, опціони, будь-які свідоцтва інтересу чи участі, розписки, гарантії та ін. Чи відповідають певні права змісту поняття "цінні папери" визначається судом або Федеральною комісією з цінних паперів та бірж. У законодавстві України є більш точне визначення цінних паперів. За таких умов до задач Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку належить встановлення відповідності цього інструменту вимогам законодавства з метою трактування його як цінного папера.

У Законі України "Про цінні папери та фондовий ринок" (ст. 3) подано таке визначення: "Цінні папери – документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника та передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам".

Цінні папери виконують важливі функції. їх використання дає можливість вирішувати значну кількість проблем інвестиційного розвитку, забезпечення обігу ресурсів, підприємницької діяльності, залучення інвестиційного капіталу та ін. За допомогою цінних паперів здійснюються:–

мобілізація коштів з метою фінансування цільових державних та місцевих програм;–

забезпечення руху капіталів між галузями, сферами економіки, країнами;–

обслуговування обігу прав власності на фінансові активи;–

регулювання фінансового розвитку країни;–

надання інформації про діяльність емітента, розвиток галузей економіки, країни в цілому та міжнародних операцій;–

проведення державного регулювання розвитку грошово-кредитних відносин;–

фінансування дефіциту державного бюджету;–

проведення операцій емітентів на міжнародних ринках;–

інші операції.

Зокрема, фінансування дефіциту державного бюджету може відбуватися за допомогою різних методів. Одним з них є випуск і розміщення державних боргових цінних паперів. З метою залучення коштів органи державного управління (на загальнодержавному рівні – це Міністерство фінансів) проводять випуск облігацій державної позики. Вони можуть пропонуватися до розміщення як на внутрішньому, так і на зовнішньому фінансовому ринках. Продаж державних облігацій дає можливість залучити кошти, необхідні для фінансування бюджетного дефіциту. В Україні для вирішення таких задач проводиться емісія ОВДП (облігацій внутрішньої державної позики) і ОДЗП (облігації державної зовнішньої позики). Кожен з таких способів має певні переваги і недоліки. Вони враховуються при прийнятті рішень зі здійснення випусків таких державних цінних паперів.

Ще одним прикладом може бути випуск і розміщення акцій. Такий вид цінних паперів мають право використовувати акціонерні товариства (як відкриті, так і закриті). Акції емітуються з метою залучення капіталу для забезпечення господарської діяльності підприємства. Випуск акцій може здійснюватися як для формування капіталу акціонерних товариств, так і поповнення його в разі необхідності залучення додаткових внесків з метою збільшення його обсягів. У процесі такої діяльності можуть використовуватися різні види акцій, форми їх випуску та способи розміщення.

Цінні папери поділяються на дві групи: емісійні та неемісійні. Емісійні цінні папери засвідчують однакові права їх власників у межах одного випуску стосовно особи, яка бере на себе відповідні зобов'язання (емітент). Неемісійні цінні папери відображають операції між суб'єктами з придбання та продажу емісійних цінних паперів. До емісійних цінних паперів належать: акції, облігації, іпотечні сертифікати, іпотечні облігації, сертифікати фондів операцій з нерухомістю, інвестиційні сертифікати, казначейські зобов'язання України. До складу неемісійних цінних паперів входять похідні цінні папери.

Характеристика основних видів цінних паперів

Залежно від цільової спрямованості випуску та змісту операцій, що проводяться з використанням цінних паперів, всі вони поділяються на декілька видів. Кожен із видів цінних паперів має певне призначення використовується з метою забезпечення визначених операцій. Основними критеріями класифікації видів цінних паперів є:–

умови одержання та погашення капіталу;–

надання прав інвесторам та емітентам;–

умови обігу цінних паперів.

До основних видів цінних паперів, що наявні в Україні сьогодні, зараховують:–

пайові;–

боргові;–

іпотечні;–

похідні;–

товаророзпорядчі;–

приватизаційні.

Види цінних паперів наведено на рис. 3.1.

Пайові цінні папери є свідченням пайової участі інвестора у власному капіталі емітента. На основі таких вкладів суб'єкти інвестування одержують права, передбачені установчими документами підприємства. З використанням пайових цінних паперів здійснюються:–

залучення капіталу;–

забезпечення переходу власності на капітал від одних інвесторів до інших;–

забезпечення перетікання капіталу (в різні галузі, території, між державами);–

проведення контролю за діяльністю акціонерного товариства;–

одержання доходів (дивідендів, приросту капіталу);–

проведення реорганізації підприємств.

Основні права, яких набувають після придбання пайових цінних паперів, – це права на:–

участь в управлінні справами емітента;–

одержання дивідендів;–

перепродаж своєї частки;–

участь в розподілі майна у разі ліквідації емітента.

До пайових цінних паперів належать акції та інвестиційні сертифікати. Акція – це цінний папір, що є свідченням вкладів інвестора до статутного капіталу акціонерного товариства, на основі чого він одержує права, передбачені установчими документами. Інвестиційний сертифікат відображає частку активів його власника в капіталі інституту спільного інвестування.

Боргові цінні папери використовуються з метою забезпечення залучення капіталу на умовах позики. Умовами їх емісії є чітке визначення термінів обігу, обов'язковість погашення та платність за користування залученими активами.

Боргові цінні папери – це цінні папери, які засвідчують відносини позики. Вони передбачають, що емітент має зобов'язання сплатити їх власнику в установлений термін номінальну вартість цінного папера та виплатити дохід чи надати інші майнові права. Боргові цінні папери надають інвестору право участі не у власному капіталі, а в залученні активів за умов боргу. Вони відрізняються від пайових цінних паперів порядком погашення, обігом, виплатою доходів та іншими ознаками. В Україні до боргових цінних паперів належать:–

облігації (державні, місцевих позик, підприємств);–

казначейські зобов'язання України;–

ощадні (депозитні) сертифікати;–

векселі.

Облігація – це цінний папір, що засвідчує внесення інвестором коштів емітенту на визначений термін на умовах повернення та платності. За складом ціни розміщення облігації можуть бути відсотковими, цільовими, дисконтними.

В свою чергу, державні облігації можуть здійснювати обіг на внутрішньому (внутрішня позика) та на зовнішньому (зовнішня позика) ринках.

Казначейські зобов'язання України виникають внаслідок внесення інвесторами коштів до Державного бюджету на умовах позики.

Вексель – це цінний папір, за яким боржник має безумовне грошове зобов'язання (векселедавця або платника) сплатити у певний період зазначену суму грошей власникові векселя.

Ощадний (депозитний) сертифікат відображає операції з депонування інвесторами коштів до банку на умовах позики.

Іпотечними є цінні папери, випуск яких забезпечується іпотечним покриттям (іпотечним пулом). В Україні використовують такі види іпотечних цінних паперів: іпотечні облігації, іпотечні сертифікати, заставні, сертифікати ФОН (Фонд операцій з нерухомості).

Товаророзпорядчі цінні папери використовуються з метою надання їх власнику права на передачу повноважень з розпорядження майном іншим особам. Прикладом можуть бути ордерні цінні папери, використання яких передбачає право власника призначати уповноважену особу виконувати функції, що випливають з їх володіння.

До товаророзпорядчих цінних паперів належать:–

коносаменти;–

складські свідоцтва;–

вантажні свідоцтва;–

заставні.

Коносамент – документ, який перевізник вантажу видає власникові і який засвідчує прийняття цінностей для перевезення морським шляхом і отримання зобов'язань передати його вантажоодержувачу в порт призначення. Використовується у зовнішній торгівлі.

Приватизаційні папери використовуються з метою проведення приватизації державного майна на пільгових умовах. Приватизаційні папери засвідчують права власників на безоплатне одержання у процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового та земельного фондів. Приватизаційними паперами є:–

приватизаційні майнові сертифікати;–

приватизаційні житлові чеки;–

приватизаційні земельні бони.

Похідні цінні папери використовуються для проведення операцій з придбання (продажу) емісійних цінних паперів.

Похідні цінні папери відображають проведення операцій з придбання або продажу певної кількості емісійних цінних паперів із дотриманням відповідних умов.

До похідних цінних паперів в Україні зараховують:–

варранти;–

опціони;–

ф'ючерси.

Варрант – це похідний цінний папір, який надає його власникові право на придбання (продаж) певної кількості емісійних цінних паперів встановленого виду та категорії у визначені строки.

Опціон – це цінний папір, що засвідчує право придбання (продажу) емісійних цінних паперів, товарів або коштів на визначених умовах у майбутньому