Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





Фактори, що впливають на ціноутворення

Фактори, що впливають на ціноутворення

План

1. Кон'юнктура ринку і кон'юнктуроутворюючі

2. фактори

3. Ціна і канали руху товарів

4. Урядові заходи повязані з ціноутворенням

Кон'юнктура ринку і кон'юнктуроутворюючі фактори

Термін «кон'юнктура» походить від латинського слова «conjuncturai» (сукупність умов) і означає ситуацію, що склалася на ринку у визначений момент часу. Термін «кон'юнктура» застосовується для оцінки економічного стану, тенденцій і перспектив того або іншого ринку. Основні елементи кон'юнктури—пропозиція, попит, ціна і конкуренція. Таким чином, стан ринку оцінюється через призму цих змінних. Характерними рисами кон'юнктури є:

1. Непостійність, мінливість і часті коливання, тобто елементи кон'юнктури реагують на найменші зміни ринкових умов.

2. Виняткова суперечливість, тобто елементи кон'юнктури водночас можуть свідчити про наявність протилежних тенденцій — пзростання і спад.

3. Нерівномірність, тобто можуть збігатися напрямки динаміки розвитку різних показників, а їх темпи не збігаються.

4. Вона являє собою єдність протилежностей, які складаються в процесі відтворення суспільного капіталу.

5. Весь процес відтворення розглядається безпосередньо в ринковому вираженні, тобто ті додаткові елементи нестійкості, що вносить сфера обігу в процесі відтворення, повинні бути предметом вивчення кон'юнктури.

Типи кон'юнктури бувають двох рівнів:

1) загальногосподарська — вивчається кон'юнктура на рівні всієї економічної системи;

2) кон'юнктура окремих товарних ринків — характеризує стан галузі, підгалузі, виробництво і збут окремих товарів.

Класифікація кон'юнктуроутворюючих факторів:

1. За джерелом виникнення: ендогенні (зовнішні), екзогенні (внутрішні), економічні, соціальні, політичні, природні, науково-технічні.

2. За періодичністю впливу: тимчасові, постійно-діючі, циклічні, нециклічні.

3. За спрямованістю впливу: ті, що стимулюють розвиток ринку, ті що гальмують розвиток ринку.

4. За характером виникнення: випадкові, стихійні, спрямовані.

Ці фактори впливають на кон'юнктуру, тісно взаємодіючи, доповнюючи один одного, або резонуючи один з одним.

Першопричиною всіх кон'юнктурних коливань є циклічний характер розвитку ринкової економіки. Основні елементи циклічного розвитку економіки — сукупний попит, сукупна пропозиція й ціни. Розрізняють такі фази економічного циклу: криза, депресія, пожвавлення, підйом.

Найважливішим елементом методології аналізу і прогнозу ринкової кон'юнктури є встановлення активності й характеру дії циклічних факторів, визначення фази циклу, термінів переходу циклу в наступну фазу і його динаміки в перспективі.

Водночас кон'юнктура характеризується й певною самостійністю стосовно циклу. Крім циклічних закономірностей, на розвиток кон'юнктури впливають фактори нециклічного характеру:

1) постійно діючі фактори: НТП, концентрація виробництва і капіталу, вплив держави, інфляція;

2) тимчасові (епізодичні) фактори: сезонність, соціальні конфлікти, стихійні лиха, політичні кризи, тероризм.

Обидві групи факторів впливають одночасно й у тісному взаємозв'язку, доповнюючи, підсилюючи один одного або, навпаки, взаємно послаблю ючи. Як загальногосподарська кон'юнктура, так і кон'юнктура товарного ринку оцінюються за допомогою показників, що характеризують основні зміни і тенденції розвитку ринку. До таких показників належать макроекономічні показники, що характеризують виробництво, внутрішній товарообіг, зовнішню торгівлю і кредитно-грошову сферу.

Система показників, що характеризує кон'юнктуру:

1. Показники виробництва:

1.1. Валовий внутрішній продукт.

1.2. Індекс фізичного обсягу промислової продукції.

1.3. Використання виробничих потужностей.

1.4. Індекс цін виробників.

1.5. Витрати на капітальне будівництво.

1.6. Витрати на товари тривалого користування і виробничі запаси.

1.7. Рівень безробіття.

2. Показники внутрішнього товарообігу:

2.1. Роздрібний товарообіг.

2.2. Витрати населення на невиробничі товари, їхня питома вага в загальній сумі витрат на споживання.

2.3. Особисті доходи і споживчі витрати.

2.4. Будівництво житла.

2.5. Індекс споживчих цін (ІСЦ).

2.6. Індекс - дефлятор ВВП.

2.7. Продаж нового житла.

2.8. Товарні запаси й обсяг продажу у промисловості.

2.9. Споживчий кредит.

2.10. Ціни на сільськогосподарську продукцію.

3. Показники зовнішньої торгівлі:

3.1. Дефіцит торговельного балансу.

4. Показники кредитно-грошової сфери:

4.1. Обліковий відсоток.

4.2. Емісія цінних паперів.

4.3. Зміна валютного курсу.

4.4. Дефіцит державного бюджету.

Показники ділової активності досить добре відображають ринкову ситуацію на мікро- та макрорівнях. До них належать:

• портфель замовлень (кількість і обсяг укладених контрактів);

• характеристики укладених угод (кількість, обсяг, динаміка);

• покупці ринку цінних паперів;

• покупці ринку інвестицій;

• покупці ринку праці.

Показники ділової активності входять у складну прогнозну модель ринку, яка назвивається економічним барометром. Серед цієї системи економічних показників вибираються циклічні і «очищуються» від довгострокового тренду й від сезонних коливань.

Головна мета побудови економічного барометра—створення інструмента, що чітко передбачає економічну «погоду».

Відповідно до класифікації Національного бюро економічних досліджень (NBER) США, існують три типи економічних параметрів:

• випереджальні,

• діючі з запізненням,

• відповідні.

Елементи випереджальних показників:

1. Середня за тиждень кількість відпрацьованих робітниками обробної промисловості людино-годин.

2. Середня за тиждень кількість первинних заяв на одержання допомоги по безробіттю.

3. Загальна сума (у порівнянних цінах) нових замовлень виробників на споживчі й промислові товари.

4. Питома вага компаній, що повідомляють про зниження обсягу постачань, у загальній кількісті компаній.

5. Індекс формування «чистого бізнесу» (index ofnet business formation).

6. Загальна сума контрактів і замовлень на виробництво устаткування і будівництво (реконструкцію) заводів (у порівнянних цінах).

7. Індекс кількості дозволів на будівництво нового житла.

8. Зміна виробничих і торговельних запасів (у порівнянних цінах).

9. Індекс цін на матеріали, що відбиває кон'юнктурні коливання (оголошене значення).

10. Фондовий індекс, що включає 500 звичайних акцій.

11. Грошовий агрегат М2 (у порівнянних цінах).

12. Зміна обсягу споживчих і промислових кредитів.

Індекс розраховується фахівцями Національного бюро економічного аналізу Департаменту торгівлі США.

Елементи одночасних показників:

1. Чисельність зайнятих у несільськогосподарських галузях.

2. Особистий доход без урахування трансферних виплат.

3. Індекс фізичного обсягу промислового виробництва.

4. Товарообіг у роздрібній і оптовій торгівлі (у порівнянних цінах).

Елементи лагових показників:

1. Середня тривалість безробіття (тижнів).

2. Відношення товарних запасів у промисловості й торгівлі до товарообігу в роздрібній і оптовій торгівлі.

3. Індекс вартості робочої сили (відношення вартості робочої сили до обсягу випуску) у промисловості—розраховується у відхиленнях фактичних даних від тренду.

4. Середня зміна банком процентних ставок.

5. Прострочена заборгованість по позиках торгово-промисловим підприємством.

6. Відношення внесків за простроченими споживчими позичками до особистого доходу.

Індекси одночасних і лагових показників розраховуються Департаментом торгівлі США.

Найважливішою характеристикою товарного ринку є динаміка елементів кон'юнктури, що проявляється у вигляді зростання й скорочення обсягу продажів (мал.2.1.1.)

У рамках кон'юнктурного циклу виділяються чотири стадії:

1. Підйом кон'юнктури, що пов'язаний з підвищенням активності ринкових процесів. При цьому: попит росте; пропозиція відстає; ціни починають зростати; конкуренція зростає.

2. Кон'юнктурний бум, що характеризує різке зростання обсягу продажів. При цьому: попит високий і до кінця не задоволений; пропозиція зростає; ціни зростають; конкуренція висока.

3. Ослаблення кон'юнктури, що пов'язано зі зниженням активності на ринку. При цьому: попит насичений; пропозиції — надлишок; ціни почали знижуватися; конкуренція висока.

4. Кон'юнктурний спад, що пов'язаний з найнижчим обсягом продажів. При цьому: попит низький; пропозиція перевищує попит, хоча і ціни продовжують знижуватися; конкуренція зменшується.

Тривалість кон'юнктурного циклу на товарному ринку становить приблизно 1,5 — 2 роки. При цьому стадії кон'юнктурного циклу можуть збігатися або не збігатися з фазами загальноекономічного циклу держави. Бум деяких товарів може бути навіть у період депресії, а спад кон'юнктури — під час підйому економіки.

Методи прогнозування кон'юнктури:

1. Економіко-політичні — полягають у використанні знань, досвіду й інтуїції експертів.

2. Математичні — засновані на розробці економіко-матема- тичних моделей, виражають функціональні або кореляційні залежності між показниками даного ринку. Основними факторами, що впливають на ціноутворення, є: канали руху товарів, споживачі, конкуренція, уряд, рівень витрат.

Ціна і канали руху товарів

Для більшості ринків фізична і психологічна відстань між виробниками і кінцевими споживачами така, що ефективне узгодження попиту та пропозиції вимагає наявності посередників. Необхідність збутової мережі обумовлена тим, що виробник не здатний прийняти на себе всі обов'язки і функції, що випливають з вимог вільного обміну відповідно до очікувань потенційних споживачів.

Функції руху товарів і споживання через канали руху товарів (збуту), стосуються всіх організацій і всіх людей, пов'язаних із рухом і обміном товарів і послуг і всіх, хто розглядається як учасник каналів збуту. Тому для підприємства-виробника вибір каналів руху товарів — це стратегічне рішення, що повинне бути сумісним із досягненням власних цілей.

Збутова мережа (канали руху товарів) може бути визначена як структура, сформована партнерами, що беруть участь у процесі обміну, з метою надання товарів і послуг у розпорядження споживачів.

Такими партнерами є:

• виробники;

• посередники;

• кінцеві споживачі (покупці).

Виконання функцій збуту веде до виникнення комерційних потоків розподілу між учасниками товарообміну, спрямованих у взаємно протилежних напрямках. Усього в каналі збуту можна виділити потоки п'яти типів:

1) потік прав власності: перехід прав власності на товари від одних власників до інших;

2) фізичний потік: послідовне фізичне переміщення товарів від виробника через посередників до кінцевого споживача;

3) потік замовлень: замовлення, що надходять від покупців і посередників до виробника;

4) фінансовий потік: різні виплати, рахунки, комісійні, які рухаються від кінцевого користувача до виробника і посередників;

5) Потік інформації: цей потік поширюється в двох напрямках — відомості про ринок рухаються в напрямку виробника, відомості про запропоновані товари з ініціативи виробника і посередників в напрямку ринку.

Таким чином, наявність каналу збуту передбачає розподіл функцій між учасниками товарообміну. Високий рівень збутових витрат постійно спонукає фірми до пошуку більш досконалих методів збуту. Можна виділити три основних методи збуту:

• прямий: виробник — споживач;

• непрямий: виробник — посередники — споживач;

• комбінований.

При цьому важливо пам'ятати, що функції збуту можна передати,


Сторінки: 1 2 3