Залежність між обсягом попиту і ціною вивчається за допомогою показника еластичності попиту. Еластичність попиту — це чутливість споживачів до змін у цінах з погляду обсягу товарів, що вони купують. Показником еластичності попиту є коефіцієнт еластичності. Коефіцієнти еластичності діляться на кілька видів:

• коефіцієнт прямої еластичності попиту за ціною;

• коефіцієнт перехресної еластичності попиту за ціною;

• коефіцієнт еластичності попиту задоходом.

Коефіцієнт прямої еластичності попиту за ціною характеризує відношення відносної зміни обсягу попиту до відносної зміни ціни і показує, на скільки відсотків змінюється обсяг попиту на товар при зміні його ціни на 1 %.

де:

AQ% — відсоток зміни обсягу попиту; АР% — відсоток зміни ціни;

AQ = Q2 — Qj — різниця між обсягом попиту до і після зміни ціни;

АР = Р1 — Р2 — зміна ціни товару;

P= (Р1 + Р2) : 2 — середня ціна товару;

Q = (Q j + Q 2) : 2 — середня величина попиту.

Ця формула використовується, коли процентні зміни ціни і кількості досить великі, що приводять до істотного пересування уздовж кривої попиту, і називаються дуговою еластичністю попиту. Дугова еластичність попиту визначається як середня еластичність попиту на товар. Якщо функція попиту має безперервний характер, то дугова еластичність заміняється крапками, що розуміється як межа дугової еластичності в міру того, як довжина дуги прагне до нуля.

На малюнку 2.3.3 лінія Д1 характеризує функцію попиту з еластичністю Е —> ^ або абсолютно еластичний попит, а лінія Д2 функцію попиту з еластичністю Е — 0 або абсолютно нееластич- ний попит.

Залежно від величини коефіцієнта еластичності попит поділяють на наступні види:

1) еластичний попит при ЕР > 1, тобто обсяг попиту змінюється швидше від зміни ціни;

2) нееластичний попит при ЕР < 1, тобто обсяг попиту змінюється повільніше від зміни ціни;

3) Одиничний попит при ЕР = 1, тобто обсяг попиту і ціни змінюються пропорційно.

Водночас спостерігається значний зв'язок між величиною коефіцієнта дугової еластичності і нахилом лінії попиту.

При більш пологій формі кривої попиту величина коефіцієнта еластичності вища ніж при більш крутій, тобто коефіцієнт дугової еластичності у всіх випадках є величиною змінної для даної функції попиту (мал. 2.3.4).

Поняття еластичності попиту за ціною має важливе практичне значення в таких випадках:

1) При розрахунках зміни розміру прибутку — еластичність використовується при визначенні ступеня впливу коливання ціни на розмір одержуваного підприємством прибутку;

2) Розпродаж товарів за зниженими цінами — величина еластичності може визначати процентне зниження ціни, що дозволить позбутися залежаного товару і не приведе до втрати доходу, тому що існує елемент ризику, що занадто велика уцінка призведе до втрати доходів, а невелике зниження ціни не дозволить позбутися залежаного товару.

3) Коливання валютного курсу.

4) Вплив на ціну непрямих податків. Ніж менша еластична крива ціни, тим більша частка податку перекладається на споживача у формі більш високих цін.

Коефіцієнт перехресної еластичності попиту за ціною показує відносну зміну обсягу попиту на (г'-тий) товар при зміні ціни іншого (j-го) товару.

де Q j — обсяг продажу г'-го товару;

Р — цінаj-го товару.

Якщо Ец > 0, то це взаємозамінні товари, тобто підвищення ціни j-го товару приводить до підвищення попиту на г'-й товар. Якщо Ец < 0, то це взаємодоповнюючі (комплементарні) товари, тобто підвищення ціниj-го товару приводить до падіння попиту на г'-й товар. Якщо Еіі = 0, то це незалежні товари, тобто зміна ціни j-го товару не впливає на попит на г'-й товар.

де D j — попит на г'-й товар; I — доходи споживачів. Середній доход споживачів:

Коефіцієнт еластичності попиту за доходом характеризує відносну зміну попиту на товар при зміні доходів споживачів.

Цей коефіцієнт використовується при розрахунку споживчого кошика, визначенні структури споживання тощо. Якщо Е < <0, то товар є низькоякісним (неповноцінним), тобто при збільшенні доходу попит на нього падає. Якщо Еі > 0, то товар є нормальним (звичайним), тобто при збільшенні доходу попит на нього росте.

Література

1. Артемова Т. Ціннісні концепції: від джерел до сучасності // Бізнес інформ, — 1999. — № 1.

2. Бандурка О.М., Коробов М.Я., Орлов П.І., Петрова К.Л. Фінансова діяльність підприємств: Підручник. — К.: Либідь, 1998 p.

3. Безкоровайна С.В. Методологія формування цінової політики підприємства //Актуальні проблеми економіки. — 2002.— № 6.— С. 31—34.

4. Бугулов В.М. Ціноутворення в умовах ринку: Навч. посібник. — К.: МАУП, 1996. — 50 с.

5. Гальчинский А. Теорія грошей. Навчально-методичний посібник. — К., 1996.

6. Гладких Д. Державне регулювання економіки за допомогою ціноутворення // Економіка України. — 2001р. — № 1. — С. 47—51.

7. Герасименко В.В. Цінова політика фірми. — М.: Фінстатінформ, 1995.—187с.

8. Ільницький Д. Практика ЗЕД: пошук інформації про ціни // Бухгалтерія, 2001.— №35/2. — С. 35-37.

9. Еврухимович И.Л. Ціноутворення: Навчально-методичний посібник. — К.: МАУП, 1998 — 104с.

10. Економіка зарубіжних країн / Під ред. А.С. Філіпченка.— Київ: Либідь, 1998 р.

11. Економічний словник-довідник / За ред. док. екон. наук, проф. С.Б. Мочерного. — К.: Феміна, 1995.— 368 с.

12. Єсипов В.Е. Ціноутворення на фінансовому ринку: Навч. посібник. — Спб, 2000.— 176 с.

13. Завада О. Про ціни, монопольні правила та об'єктивні економічні закони // Урядовий кур'єр. — 1999 р. — 11 серпня.

14. Закон України "Про антимонопольний комітет" від 02.12.1993р. // Закони України. Т.6. — ДО, 1996 р.

15. Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.1991 № 959-ХІІ // Відомості Верховної Ради України.— 1991.— № 14. — С. 354—360.

16. Закон України "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)" від 11.07.1996 р.

17. Закон України "Про підприємництво" // Відомості Верховної Ради України. —1991.— № 14.— С. 354—360.

18. Закон України "Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років" // Відомості Верховної Ради України.— 2001.— №11. С. 52.