Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





Валовий внутрішній продукт і національний дохід

Валовий внутрішній продукт і національний дохід

План

1. Особливості та принципи розрахунку ВВП. 

2. Методи розрахунку ВВП.

3. Інші показники національних рахунків. 

Основна мета цього розділу — з'ясування способів вимірювання і відображення в офіційних статистичних документах обсягів національного виробництва, національного доходу і цін у більшості країн світу. Велику увагу буде приділено визначенню основного показника національного виробництва — валовому внутрішньому продукту (ВВП), розкриттю суті ряду інших показників національного виробництва і доходу, аналізові способу вимірювання загального рівня цін" виявленню впливу інфляції і дефляції на цінові показники ВВП і необхідності їхнього коригування для визначення реального фізичного обсягу національного виробництва.

Валовий внутрішній продукт

Економічна наука вважає, що одним із найкращих і найдоступніших вимірників, які свідчать про здоров'я економіки будь-якої країни, є обсяг сукупного виробництва товарів і послуг за певний проміжок часу. Для вимірювання сукупного обсягу національного виробництва застосовують два показники: валовий національний продукт і валовий внутрішній продукт.

Валовий національний продукт (ВНП) — це сукупний обсяг продукції, виробленої за допомогою факторів виробництва (землі, праці, капіталу та підприємницького хисту), що належать представникам певної країни, наприклад, українцям, незалежно від того, де розміщені ці фактори виробництва — в Україні чи за кордоном. Частка продукції (або доходів у вигляді заробітної плати, відсотка, дивідендів), що створена за кордоном з допомогою факторів виробництва, які належать українцям, ураховується у ВНП України. А та частка продукції, що вироблена в Україні за допомогою факторів виробництва, що належать іноземцям, вираховується із ВНП України.

Валовий внутрішній продукт (ВВП) характеризує вартість усіх кінцевих товарів і послуг, вироблених у межах деякої країни за допомогою факторів виробництва, незалежно від того, кому ці фактори належать, — резидентам чи іноземцям. Тобто, при вимірюванні ВВП враховується вартість товарів, вироблених підприємствами, організаціями, установами у межах країни, незалежно від того, чи вітчизняними є ці підприємства, чи вони контролюються іноземним капіталом, і навпаки, доходи, отримані нашими співвітчизниками за кордоном, не враховуються у ВВП України.

Відмінність між ВВП і ВНП полягає у так званих чистих факторних доходах. Взаємозв'язок між ВВП та ВНП можна зобразити схематично:

Якщо надходження в країну за фактори виробництва від решти світу переважають над платежами решті світу, то ВНП перевищує її ВВП, і навпаки, якщо ці надходження менші за платежі решті світу, то ВВП країни більший, ніж її ВНП.

У більшості країн світу, включаючи Україну, для визначення обсягу національного виробництва використовують показник ВВП. Тому у подальшому зосередимось на розгляді цього показника.

Особливості та принципи розрахунку ВВП.

В основу розрахунків макроекономічних показників закладений принцип рівності доходів і витрат. Це правило випливає із замкненості економічної системи і стверджує, що всі витрати на купівлю товарів і послуг є доходами виробників цієї продукції.

ВВП є вартісним або грошовим показником. Для його розрахунку використовують ринкову ціну товарів і послуг. Однак не всі блага, створені економікою країни за певний проміжок часу, продаються на ринку, а тому вони не мають ринкової ціни. Для оцінки таких благ застосовують умовно нараховану вартість. Так, наприклад, людина, що орендує житло, платить орендну плату власнику будинку, яка входить у рахунки ВВП як доходи власника будинку і як витрати тієї людини, котра це житло орендує. Однак значна кількість людей проживає у власних будинках і не сплачує орендної плати. У цьому випадку у ВВП вносять орендну плату, яку власник будинку нібито сплачує сам собі. Ця умовно нарахована рента входить у рахунки ВВП і як витрати, і як доходи власника будинку.

Ще однією сферою застосування умовно нарахованої вартості є послуги, надані державним сектором економіки (оборона, охорона громадського порядку, освіта, охорона здоров'я тощо, які фінансуються з державного бюджету). В складі ВВП вони враховуються відповідно до поточних витрат, пов'язаних з їх наданням.

Для об'єктивного обчислення сукупного обсягу виробництва треба, щоб усі продукти і послуги, вироблені цього року, були враховані лише один раз. Більшість продуктів проходить декілька виробничих стадій, перш ніж потрапляє на ринок. Як наслідок, окремі частини і компоненти більшості продуктів купуються і продаються по декілька разів. Отже, щоб уникнути багаторазового врахування частин товарів, які продаються і перепродуються, при розрахунку ВВП враховується тільки ринкова вартість і виключається вартість проміжних товарів. Під кінцевими товарами розуміються товари і послуги, які купуються для споживання, а не для перепродажу, подальшої обробки чи переробки. У ВВП включається продаж кінцевих товарів, але від нього віднімається продаж проміжних товарів. Це пояснюється тим, що вартість кінцевих товарів включає всі існуючі проміжні операції, що мали місце у виробництві цих кінцевих товарів. Візьмемо для прикладу дані табл. 7.1:

Таблиця 7.1. Величина доходів, видатків і доданої вартості при випіканні хліба, гривень за хлібину

Стадії виробництва | Виручка від продажу | Вартість проміжних матеріалів або товарів | Додана вартість (заробітна плата, рента, відсоток, прибуток)

Пшениця | 0,24 | -0 | =0,24

Борошно | 0,36 | -0,24 | = 0,12

Випечений хліб | 0,72 | -0,36 | =0,36

Хліб, доставлений покупцеві | 1,20 | -0,72 | =0,48

Разом | 2,52 | -1,32 | =1,20

За даними табл. 7.1 слід визначити, яку частину вартості випеченого хліба треба врахувати при визначенні ВВП. Відповідь така: 1 грн 20 коп, тобто вартість кінцевого продукту. Якщо додати вартість усіх проміжних продуктів до вартості кінцевого продукту (в табл. 7.1 ця сума дорівнює 2 грн 52 коп) і включити отриманий результат у показник ВВП, його обсяг виявиться суттєво завищеним. Як наслідок — подвійний рахунок.

Щоб при розрахунку ВВП уникнути подвійного рахунку, необхідно ретельно стежити, щоб до нього включалася тільки додана вартість, створена кожним підприємством. Додана вартість — це ринкова ціна обсягу продукції, виготовленої фірмою, за вирахуванням вартості спожитої сировини і матеріалів, придбаних у постачальника. Підсумувавши додану вартість, створену всіма п'ятьма підприємствами, починаючи від вирощування пшениці й аж до доставки хліба покупцеві, можна точно вирахувати вартість хліба. Точно так само, обчислюючи і підсумовуючи додані вартості, створені всіма підприємствами в економіці, можна визначити ВВП, тобто ринкову вартість загального випуску.

З метою реального вимірювання ВВП слід виключити не виробничі операції, до яких належать фінансові операції і продаж уживаних речей. Чисто фінансовими операціями вважаються державні трансфертні платежі, які включають виплати на соціальне страхування; допомогу безробітним та пенсії ветеранам; приватні трансфертні платежі, куди входять щомісячні субсидії, які отримують студенти ВНЗ із дому, або разові дарунки від багатих родичів; операції з цінними паперами, тобто купівля-продаж акцій і облігацій.

Продаж вживаних речей не входить у ВВП, оскільки він не відображає поточного виробництва, або включається у подвійний рахунок.

Методи розрахунку ВВП.

Валовий внутрішній продукт вимірюється двома способами: 1) за обсягом виробництва або за сумою видатків на придбання товарів та послуг; 2) за доходами або за сумою доходів, створених у процесі виробництва товарів і послуг. Рис. 7.1 показує кругопотік грошових видатків у такій економіці, де немає втручання держави і не відбувається нагромадження капіталу або чистих заощаджень.

Щорічно люди споживають товари і користуються послугами. Грошові видатки населення на всі ці товари і послуги відображені у верхній частині рис. 7.1. Щоб обчислити загальну величину ВВП, необхідно скласти всі грошові кошти, витрачені населенням у сфері кінцевого споживання.

У нижній частині рис. 7.1 відображені доходи населення від реалізації чинників виробництва. Водночас ці доходи складають у потоці товарів витрати виробництва.

Важливо відзначити, що вимірювання ВВП як за методом обчислення потоку товарів, що показано у верхній частині рис. 7.1, так і за методом обчислення потоку доходів, показаного у нижній частині цього рисунка, говорить про те, що вони повинні дорівнювати одне одному. Причина полягає в тому, що в нижній частині рисунка разом із заробітною платою, відсотком і рентою врахований і прибуток, який свідчить про те, що залишилось від продажу товарів або послуг після відновлення інших чинникових витрат. Отже, величина прибутку співпадає з тією сумою, на яку потік усіх інших доходів відрізняється від результату, обчисленого за методом підрахунку сукупності товарів.

Для вимірювання ВВП за видатками або за обсягом продукції необхідно скласти не лише всі споживчі видатки населення, але й інвестиційні видатки бізнесу, державні видатки на товари, послуги і чистий експорт. Особисті споживчі видатки (С) включають видатки домашніх господарств на предмети споживання тривалого користування, на товари поточного споживання, а також споживчі видатки на послуги.

Валові приватні внутрішні інвестиції (І) включають видатки, пов'язані з кінцевими покупками машин, устаткування і верстатів підприємцями, з усім будівництвом і змінами у запасах. При цьому приріст запасів додається до ВВП як показника поточного річного виробництва, а їхнє зменшення має бути вираховано із показника ВВП, бо обсяг продукції, проданий в економіці, перевищує обсяг поточного виробництва.

Інвестиції діляться на валові і чисті.


Сторінки: 1 2