Отже, позитивний або негативний ефекти масштабу є важливими чинниками, що визначають структуру кожної галузі. Для вияснення цього питання слід скористатися концепцією мінімального ефективного розміру. Він являє собою найменший обсяг виробництва, за якого фірма може мінімізувати свої довгострокові середні витрати.

Важливо відзначити, що за такого обсягу споживчого попиту достатня ефективність виробництва буде досягнута лише невеликою кількістю промислових гігантів. Дрібні фірми не зможуть забезпечити мінімальний ефективний розмір виробництва і виявляться нежиттєздатними. У крайньому випадку отримання всього позитивного ефекту масштабу може вимагати виходу за межі існуючого ринку і призвести до того, що називають природною монополією. Природна монополія, за визначенням, — це така ринкова ситуація, за якої мінімізація витрат виробництва на одиницю продукції досягається за наявності одної-єдиної фірми, що виготовляє цей продукт або послугу.

У випадку, коли позитивний ефект масштабу невеликий, а негативний виникає дуже швидко, мінімальний ефективний розмір визначається невеликим обсягом виробництва. У такого роду галузях наявний обсяг споживчого попиту підтримуватиме існування значної кількості дрібних виробників. До цієї категорії галузей належать, зокрема, багато видів роздрібної торгівлі, а також деякі сільськогосподарські роботи. Те ж саме стосується і багатьох галузей легкої промисловості, наприклад, швейної, взуттєвої тощо. У таких галузях зовсім маленькі фірми виявляються такими ж ефективними, як і великомасштабні виробники.

Отже, динаміка довгострокових середніх витрат, що залежить від позитивного і негативного ефектів масштабу, може мати певне значення для структури і рівня конкурентності галузі. Конкурентність галузі (яка складається з порівняно великої кількості дрібних фірм) або її концентрованість (зумовлена пануванням декількох великих виробників) у деяких випадках залежить від наявної в галузі технології і, відповідно, динаміки середніх довгострокових витрат. Однак, стверджуючи це, слід враховувати і те, що структура галузі залежить не лише від характерних для неї умов формування рівня витрат. Намагаючись пояснити структуру тієї чи іншої галузі, необхідно також зважати на наслідки державної політики, географічні межі ринку, компетенцію управлінського персоналу та безліч інших чинників.

Підсумки

1. Явні витрати — це платежі за ресурси постачальникам, які не належать до числа власників фірми. Неявні витрати — це витрати або альтернативна вартість на власні самостійно використовувані ресурси, включаючи нормальний прибуток. Економічні витрати включають і внутрішні, і зовнішні платежі.

2. Економічний прибуток — це загальний виторг за вирахуванням економічних витрат.

3. Короткостроковий період — це період часу, щоб підприємство змогло змінити свої виробничі потужності. Довгостроковий період для підприємства — це період часу, достатній для зміни кількості всіх зайнятих ресурсів, включаючи і виробничі потужності. З точки зору галузі довгостроковий період включає в себе достатньо часу, щоб діючі в ній підприємства змогли розформуватися і покинути галузь, а нові підприємства — виникнути і вступити до галузі.

4. У короткостроковому періоді валові (загальні) витрати (ВВ) на виробництво будь-якого товару складаються з двох компонентів: постійних витрат (ПВ) і змінних витрат (ЗВ).

5. Граничні витрати (ГВ) — це витрати на виробництво однієї додаткової одиниці продукції. Середні витрати (СВ) — це витрати на одиницю випуску продукції. Існує три види середніх витрат: середні постійні (СПВ), середні змінні (СЗВ) і середні валові (СВВ) витрати.

6. Дугоподібність кривої довгострокових витрат можна пояснити діянням позитивного і негативного ефектів масштабів виробництва. Чинниками позитивного ефекту масштабу є: спеціалізація праці, спеціалізація управлінського персоналу, ефективне використання капіталу і виробництво побічних продуктів. Негативний ефект масштабу виникає через труднощі управлінської діяльності.

7. Мінімальний ефективний масштаб розміру являє собою найменший обсяг виробництва, за якого фірма може мінімізувати свої довгострокові середні витрати.

Терміни і поняття

Економічні витрати; зовнішні і внутрішні витрати; нормальний і економічний прибутки; короткостроковий і довгостроковий періоди; закон спадної віддачі; постійні витрати; змінні витрати; середні постійні витрати; середні змінні витрати; середні валові (загальні) витрати; граничні витрати; позитивний і негативний ефект масштабу; мінімальний ефективний розмір підприємства; природна монополія.

Питання для повторення

1. У чому полягає різниця між явними і неявними витратами? Чому нормальний прибуток вважається елементом витрат? Чи включається до витрат економічний прибуток?

2. Які із наведених змін у складі виробничих ресурсів належать до короткострокових, а які — до довгострокових? А саме:—

"Світоч" будує новий корпус для збільшення випуску шоколадних цукерок:—

фірма "Промінь" наймає ще 100 робітників:—

фермер збільшує кількість добрив на своїй ділянці; - на швейній фабриці вводиться третя робоча зміна.

3. Визначте, якими — постійними чи змінними, є витрати: на рекламу продукції палива, оплату відсотків на випущені фірмою облігації, плата за перевезення морським шляхом, витрати на сировину, сплата податку на нерухомість, утримання управлінського персоналу, страхові внески, видатки на заробітну плату робітників, амортизаційні відрахування, акцизний збір, плата за орендоване підприємством офісне устат кування. Поясніть таке твердження: "У довгостроковому періоді не існує постійних витрат; усі витрати — змінні".

4. Заповніть таблицю, зробивши необхідні розрахунки, ви ходячи з того, що постійні витрати становлять 60 грн і намалюйте криві ПВ, ЗВ, ВВ і СЗВ, СПВ, СВВ, ГВ так, щоб були відображені їх зв'язки: