Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





Вплив ціни на валовий національний продукт

Вплив ціни на валовий національний продукт

План

1. Індекси цін.

2. Інфлювання та дефлювання.

3. ВВП та економічний добробут.

Індекси цін.

Величина ВВП залежить не тільки від фізичного обсягу виготовленої за рік продукції, а й від рівня цін. Цей показник можна розрахувати у цінах, що існують на момент виробництва, тобто в поточних цінах. Тоді ми отримаємо номінальний ВВП:

де цi— ціна і-го товару в поточному році; обі — обсяг виробництва і-го товару в поточному році.

Отже, на величину цього показника впливає не тільки динаміка обсягу виробництва, але й динаміка рівня цін.

Реальний ВВП — це обсяг виробництва і-го року, який вимірюється в сталих (незмінних, базових) цінах:

де ц0 — ціна і-го товару в базовому році.

На величину цього показника впливає лише зміна обсягів виробництва.

Реальний ВВП можна розрахувати шляхом коригування номінального ВВП на індекс цін (Іц):

Для здійснення названого коригування використовують цінові індекси Ласпейреса, Пааше і Фішера.

Індекси цін Ласпейреса показують, як змінився рівень цін упродовж певного проміжку часу, якщо структура виробництва і споживання не змінилася. Цей індекс обчислюють таким чином:

де ц1, ц0— ціни відповідно в поточному і базовому періодах; об0 — обсяг виробництва в базовому періоді.

Індекс цін Ласпейреса, обчислений для незмінного "кошика" споживчих товарів і послуг (обк називають індексом споживчих цін (ІСЦ):

Фіксований споживчий кошик складається приблизно із 300 найменувань товарів і послуг, які купуються типовим міським мешканцем.

Індекс споживчих цін розраховується щомісячно і є найпоширенішим показником рівня інфляції. Однак недоліком цього показника є те, що при його розрахунку не враховуються зміни у структурі споживчих товарів, які відбуваються впродовж досліджуваного періоду. Тому ІСЦ дещо завищує темп зростання цін.

Для виявлення динаміки загального рівня цін використовують також індекс Пааше. Змінними вагами в такому випадку е товарна структура виробництва поточного року. Цей індекс обчислюють таким чином:

де об1 — обсяг виробництва в поточному періоді.

Індекс Пааше, обчислений для набору товарів і послуг, що входять до ВВП країни, називають дефлятором ВВП:

Дефлятор ВВП дещо недооцінює зростання загального рівня цін, оскільки на цей індекс впливають структурні зрушення, які компенсують підвищення цін на окремі товари і послуги.

ІСЦ і дефлятор ВВП дають різну характеристику зміни рівня цін. Це пояснюється тим, що між цими двома індексами є три відмінності:—

ІСЦ відображає лише зміну цін споживчих товарів і послуг. Набір товарів для обчислення дефлятора ВВП містить як споживчі, так і капітальні блага, які купують підприємства і держава;—

в індексі споживчих цін знаходить відображення і зміна цін на імпортні товари, які також входять до споживчого кошика. При обчисленні дефлятора ВВП враховують тільки вітчизняні товари і послуги, в тому числі експортовані;—

найсуттєвіша відмінність полягає в тому, що ІСЦ обчислюють на підставі незмінного набору товарів і послуг, тоді як при обчисленні дефлятора ВВП зі зміною структури ВВП змінюється набір товарів і послуг. Інакше кажучи, ІСЦ є індексом із постійними вагами, а дефлятор ВВП є індексом із змінними вагами.

Індекс Фішера як середнє геометричне індексів Ласпейреса і Пааше згладжує неточності в оцінці зростання загального рівня цін, притаманні індексам з постійними і змінними вагами. Індекс Фішера обчислюють за формулою:

На практиці різні індекси використовують для різних цілей. Залежно від мети дослідження можна підібрати той індекс, який найбільшою мірою відповідає поставленому завданню.

Інфлювання та дефлювання.

Індекси цін використовують для коригування грошових (номінальних) змінних у реальні. Так, ІСЦ використовують для зведення номінальної зарплати до реальної. З допомогою дефлятора цін ВВП можна порівняти ціну обсягу виробництва кожного року з ціною аналогічного обсягу виробництва базового року. Підвищення індексу цін ВВП цього року порівняно з попереднім вказує на інфляцію, а зменшення індексу цін вказує на дефляцію. Врахування рівня цін при визначенні обсягу ВВП особливо важливо для України, яка у 1992—1995 роках пережила гілерстагфляцію — поєднання високої інфляції з безпрецедентним падінням обсягу національного виробництва. Так, гіперінфляція 1993 року досягла майже 10 300%. При цьому ВВП (у % до попереднього року) складав 85,8 % .

Інфляція, як і дефляція, ускладнює підрахунок валового внутрішнього продукту. Це пояснюється тим, що на величину ВВП впливають зміни не лише фізичного обсягу всієї виготовленої продукції, а й рівень цін. Проте рівень життя людей залежить передусім від кількості товарів, виготовлених і реалізованих окремим індивідам, а не від цін, вказаних на етикетках товарів.

Як ми вже знаємо, дефлятор ВВП для певного року свідчить про відношення сукупної ціни на товари поточного року до сукупної ціни аналогічного набору товарів базового року. Отже, дефлятор ВВП, або індекс цін ВВП, може бути використаний для того, щоб інфлювати (підвищувати грошове вираження ВВП з урахуванням динаміки цін) або дефлювати (знижувати грошове вираження ВВП з урахуванням динаміки цін) показник номінального ВВП. Інакше кажучи, якщо дефлятор ВВП більший за одиницю, то зведення номінального ВВП до реального називають дефлюванням, якщо дефлятор ВВП менший за одиницю — то інфлюванням. Результатом подібного коригування ? отримання реального вираження ВВП для кожного року. Іншими словами, йдеться про ВВП у незмінних цінах базового року.

Найпростішим і найпрямішим методом дефлювання або інфлювання номінального ВВП цього року є ділення номінального ВВП на індекс цін у десятковій формі. Це дає такий самий результат, як і складніша процедура ділення номінального ВВП на відповідний індекс і помноження отриманого результату на сто.

Таким чином, з допомогою показника реального ВВП вимірюється вартість загального обсягу виробництва в різні роки за умови, що рівень цін незмінний, починаючи з базового року і впродовж усього періоду, який розглядається. Реальний ВВП показує ринкову вартість обсягу продукції кожного року, виміряну у постійних цінах, тобто в грошах, які мають таку ж саму ціну, або купівельну спроможність, як і базового року. Реальний ВВП є значно точнішою порівняно з номінальним ВВП характеристикою функціонування суспільного виробництва.

ВВП та економічний добробут.

ВВП не дає повної картини економічного добробуту народу. Однак він є вимірником річного обсягу орієнтованої на ринок діяльності. Поширена думка, що між реальним ВВП і суспільним добробутом обов'язково повинна існувати тісна позитивна кореляція. Тобто чим вищий рівень виробництва, тим суспільство має більші потенційні можливості для забезпечення вищого життєвого рівня.

Важливо вияснити деякі причини, з яких ВВП може або завищувати, або занижувати реальний обсяг виробництва, а також чинники, внаслідок дії яких збільшення обсягу виробництва не обов'язково веде до підвищення життєвого рівня народу. Приміром, чимало виробничих операцій не здійснюється на ринку. Отже, у ВВП, що є вимірником ринкової вартості обсягу виробництва, ці операції не включаються. Так, праця домогосподарки або тесляра, що займається ремонтом власного будинку, або вченого, який пише неоплачений навчальний посібник, — усе це не знаходить відображення у звітах підприємств щодо прибутків і збитків, а тому не враховується при обчисленні національного доходу, що веде до заниження обсягу ВВП. Хоча окремі значні за масштабами неринкові операції, як-от споживання фермерами частини власної продукції, при розрахункові національного доходу враховуються.

Важливим атрибутом добробуту суспільства є вільний час. Його тривалість зростає постійно і це, природно, позитивно впливає на добробут народу. Таким чином, існуюча система суспільного підрахунку повністю не відображає суспільного добробуту, оскільки не враховує цієї обставини, як і не бере до уваги того доходу, який люди отримують від своєї роботи.

ВВП неповністю відображає поліпшення якості товарів. На економічний добробут можуть впливати зміни складу і розподілу сукупної продукції між окремими домашніми господарствами. Однак ВВП відображає тільки обсяг виготовленої продукції, але нічого нам не говорить про те, наскільки такий набір товарів відповідає суспільним запитам. Сприяє підвищенню життєвого рівня і справедливий розподіл сукупного обсягу виробництва. Отже, ВВП є вимірником обсягу сукупного виробництва, але не відображає змін у складі і розподілі продукції, які, у свою чергу, можуть вплинути на життєвий рівень народу. Так, якщо суспільство виробляє великий обсяг ВВП, але в ньому значну частку займає продукція воєнного призначення, то це, безперечно, значно знижує потенційні можливості забезпечення економічного добробуту суспільства.

З багатьох причин найґрунтовнішу характеристику життєвого рівня народу дає випуск продукції на душу населення. Так, якщо ВВП збільшується швидкими темпами" але при цьому і населення зростає швидкими темпами, то рівень життя в розрахунку на душу населення може бути відносно стабільним або й зменшуватися. Таке співвідношення, до речі, має місце у багатьох країнах, що розвиваються.

Розширення виробництва часто супроводжується забрудненням довкілля, посиленням шуму тощо. Зрозуміло, що витрати, пов'язані із забрудненням навколишнього середовища, мають негативний вплив на добробут суспільства. Ці побічні витрати, пов'язані з виробництвом ВВП, не вираховуються нині з обсягу сукупного виробництва, і, таким чином, ВВП завищує рівень матеріального добробуту суспільства.

Важливе місце в народному господарстві країн різних соціально-економічних систем посідає тіньова економіка. Вона пронизує всі сторони суспільного життя. Під тіньовою


Сторінки: 1 2