Суть та функції грошей

План

1. Еволюція грошей. 

2. Функції грошей. 

3. Пропозиція грошей.

4. Попит на гроші.

5. Ринок грошей. 

Еволюція грошей.

Гроші — один із найвизначніших здобутків людського суспільства — складають найпривабливіший аспект економічної науки. Гроші зачаровують людей. Через них вони працюють і навіть мучаться. Вони придумують найвитонченіші способи для їх отримання і найвитонченіші способи, щоб їх витратити. Гроші — єдиний товар, який не можна використати інакше, як звільнитися від них. Вони не годують людей, не одягають, не дають притулку і не розважають доти, доки їх не витратять або не інвестують. Люди майже все роблять для грошей, і гроші майже все роблять для людей. Гроші — це своєрідна загадка.

В економічній літературі нема єдиного визначення суті грошей. Серед найпоширеніших із них, гроші — це: все те, що виконує їхні функції; все те, що вони роблять; особливий товар, що виконує роль загального еквівалента; будь-який предмет, який продавці, як правило, приймають в обмін на свої товари і послуги.

Гроші виникли в результаті тривалого історичного розвитку виробництва, поділу праці та обміну. Історично в ролі грошей виступали різні продукти. В умовах первісного суспільства, коли час від часу община обмінювала який-небудь свій продукт на продукт іншої общини, останній виступав у ролі грошей у таких актах обміну.

З поглибленням поділу праці обмін став постійним і поступово охоплював все більше видів конкретної праці, і, відповідно, все більшу кількість продуктів. Тут уже один і той же товар обмінювався на ряд інших товарів. Цю форму вартості Маркс назвав повною, або розгорнутою.

Подальший розвиток суспільного поділу праці, зростання товарного виробництва, підвищення регулярності обміну призвели до того, що із всієї товарної маси почав виділятися товар, на який все частіше почали обмінювати решту товарів. Товар, який мав здатність безпосередньо обмінюватися на будь-який інший товар, став називатися загальним еквівалентом. У різних народів і на різних етапах розвитку одного і того ж народу в ролі загального еквівалента (грошей) виступали різні продукти (тварини, хутро і шкури, метали тощо). З часом ця роль майже повсюдно закріпилася за сріблом і золотом.

З давніх часів аж до пізнього середньовіччя ці метали функціонували як засіб обміну в усіх суспільствах за винятком найпримітивніших. Платіжна система, що ґрунтувалася тільки на дорогоцінних металах, була досить стабільною, але й дуже видатковою. За цієї системи гроші важко пересилати з одного місця в інше.

Наступним кроком у розвитку системи платежів була паперова готівка. Спочатку паперові гроші мали гарантію обміну на монети, тобто на певну кількість дорогоцінного металу. Згодом у більшості країн ці паперові гроші еволюціонували у фідуціарні паперові гроші, які уряд робить законним платіжним засобом і які не обмінюються на монети або дорогоцінні метали. Проте такі паперові гроші можуть прийматися як засіб обміну тільки тоді, коли існує довіра до влади (уряду), який здійснює їх емісію.

Основними недоліками паперових грошей є те, що їх легко викрадають, підробляють, витрати на перевезення великої кількості грошей можуть бути значними. Розв'язанню цих проблем сприяв наступний крок в еволюції системи платежів — запровадження банками чеків. Чеки оплачуються на вимогу, що зменшує потребу готівки для обмінних операцій.

Використання чеків підвищує економічну ефективність платіжної системи. Оскільки видача чека вимагає попереднього підпису, крадіжка або втрата чекової книжки не настільки трагічна, як втрата такої ж кількості наявних грошей. Крім того, у багатьох випадках зручніше виписувати чек, ніж транспортувати і підраховувати великі суми готівки. З огляду на ці причини гроші безготівкового розрахунку стали основною формою грошей у ринковій економіці. Однак, існують дві проблеми за системи чекових платежів. Доставка чеків з одного місця в інше вимагає певного часу, а папір для виготовлення чеків досить дорогий. Так, у СШЛ витрати, пов'язані з випискою та обробкою чеків, становлять понад 5 млрд доларів щорічно.

Розвиток комп'ютерної та телекомунікаційної технології сприяв виникненню нових методів здійснення платежів із застосуванням електронних грошей. Наприклад, згідно з нормативними актами Національного банку України, міжбанківські розрахунки в Україні можуть здійснюватися через систему електронних платежів (СЕП) НБУ.

Отже, кількість паперових документів у сучасній системі платежів зменшується. Однак витіснення паперових грошей електронними унеможливлює той факт, що потрібного рівня безпеки нових форм грошей поки що досягнути не вдалося. Шахраї можуть входити до банківських рахунків в електронній системі платежів і викрадати кошти, переміщуючи їх з чийогось рахунку на свій власний. Для попередження цього виду злочинної діяльності розробляються нові методи поліпшення безпеки комп'ютерних систем. Проте попередження такого виду злочинної діяльності — нелегке завдання. Тому рух до безчекового суспільства відбувається повільно.

Функції грошей.

Гроші виконують три основні функції: 1) міри вартості; 2) засобу обміну; 3) засобу нагромадження вартості. Передусім гроші виступають мірою вартості. Суспільство вважає зручним використовувати грошову одиницю як масштаб для вимірювання відносної вартості різноманітних благ і ресурсів. Завдяки грошовій системі відпадає потреба виражати ціну кожного продукту через усі інші продукти, на які можливо його обміняти.

Використання грошей як загального знаменника означає, що ціну будь-якого продукту можна виразити через певну кількість грошових одиниць. Таке використання грошей дає змогу учасникам обміну легко порівнювати відносну цінність різних товарів і ресурсів. Подібне зіставлення полегшує прийняття раціонального рішення. Як міра вартості, гроші використовуються і в операціях з майбутніми платежами. Боргове зобов'язання всіх видів має грошове вираження.

Особливо важливою є функція грошей як засобу обміну. Тут гроші використовуються при купівлі і продажу товарів і послуг. Це зручне соціальне надбання, що дозволяє платити власникам ресурсів і виробникам грішми, які можуть бути використані для купівлі будь-якого товару чи послуги із тих, що функціонують на ринку. Як засіб обміну гроші дозволяють уникнути незручностей бартерного обміну. До того ж, гроші дають суспільству можливість скористатися плодами географічної спеціалізації і поділу праці між людьми.

Гроші служать засобом нагромадження, оскільки вони є дуже зручною формою збереження багатства. Володіння грішми, як правило, не приносить грошового доходу, який утворюється при збереженні багатства, наприклад, у формі нерухомого майна (власності) або цінних паперів (акцій, облігацій тощо). Однак гроші мають ту перевагу, що вони можуть бути нагально використані підприємством або домашнім господарством для покриття будь-якого фінансового зобов'язання.

Пропозиція грошей.

Важливо з'ясувати окремі елементи грошової пропозиції в економіці. У вузькому розумінні пропозиція грошей складається із готівки, тобто металевих і паперових грошей, що перебувають в обігу, і безстрокових вкладів, тобто вкладів у комерційних банках, різних ощадкасах або ощадних установах, на які можуть бути виписані чеки для здійснення ділових операцій. Металеві і паперові гроші є зобов'язаннями держави і державних агентів. Чекові вклади виступають як зобов'язання комерційних банків і ощадних установ.

До основних компонентів грошової пропозиції належать: готівка (металеві і паперові гроші), чекові вклади (грошовий агрегат М1), вклади на нечекових ощадних рахунках, дрібні та строкові вклади (грошовий агрегат М2) і великі строкові вклади (грошовий агрегат М3).

Металеві гроші в сучасному грошовому обігу складають малу частину грошової пропозиції (2—4%). Вони, по суті, е зручним засобом, що дозволяє здійснювати будь-які види дрібних покупок. Металеві гроші є символічними грішми. Це означає, що їхня дійсна вартість, тобто вартість самого металевого злитку, менша вартості, позначеної на монеті. Це робиться навмисне для того, щоб упередити переплавку символічних грошей з метою їхнього прибуткового продажу у вигляді злитків.

Паперові гроші, які більш значущі в кількісному відношенні, ніж металеві, складають близько 25—ЗО % грошової пропозиції в економіці.

У розвинених країнах досить поширене зберігання грошей на чекових рахунках. Замість сплати боргів паперовими грішми й монетами виписується чек на певну суму і надсилається поштою. Чек повинен бути підписаний на зворотному боці особою, яка отримала по ньому готівку. Особа, що виписала чек, після цього отримує його погашеним як завірену квитанцію, що підтверджує виконання зобов'язання.

Може здатися дивним, що чекові рахунки є частиною грошової маси. Але це легко пояснити: чеки — це не що інше, як засіб передачі власності на вклади в банках та інших фінансових установах, вони широко використовуються як засіб обігу. Крім того, такі вклади можуть бути на вимогу вкладника негайно перетворені в паперові і металеві гроші. Чеки, виписані на ці вклади, за будь-якого практичного використання замінюють гроші.

Оскільки чекові вклади є найважливішим компонентом грошової маси, важливо зрозуміти їхню еволюцію. В економічно розвинутих країнах основу фінансової системи складають комерційні банки. Банки приймають вклади підприємств і домашніх господарств і використовують ці фінансові ресурси для видачі різних позик. Позики комерційних банків забезпечують короткостроковий обіговий капітал. Вони видаються підприємствам і фермерам. За рахунок таких позик фінансується купівля споживачами товарів тривалого користування.

Комерційні банки доповнюються безліччю спеціалізованих фінансових установ: ощадно-позичковими асоціаціями, взаємно-ощадними банками і кредитними спілками, — які