Виробничі кооперативи можуть здійснювати виробничу, переробну, заготівельно-збутову, постачальницьку, сервісну і будь-яку іншу сервісну діяльність, не заборонену законом.

Вищим органом управління виробничого кооперативу є загальні збори кооперативу. До органів управління кооперативу належать правління (голова) кооперативу та ревізійна комісія (ревізор) кооперативу.

Щорічно після закінчення фінансового року проводяться загальні збори членів кооперативу. Загальні збори мають право приймати будь-які рішення, пов'язані зі статутною діяльністю кооперативу. Вони є правомочні приймати рішення, якщо на них присутні більше половини членів виробничого кооперативу.

Виробничий кооператив відповідає за своїми зобов'язаннями всім належним йому майном. Члени виробничого кооперативу несуть за зобов'язаннями кооперативу субсидіарну (додаткову) відповідальність своїм майном у розмірі, не меншому їх пайового внеску, якщо більший розмір відповідальності не передбачено законом або статутом кооперативу. Виробничий кооператив не несе відповідальності за зобов'язання членів кооперативу.

Споживча кооперація в Україні — система самоврядних організацій громадян (споживчих товариств, їх спілок, об'єднань), а також підприємств та установ цих організацій, яка є самостійною організаційною формою кооперативного руху.

Первинною ланкою споживчої кооперації є споживче товариство — самоврядна організація громадян, які на основі добровільного членства, майнової участі та взаємодопомоги об'єднуються для спільної господарської діяльності з метою колективного організованого забезпечення своїх майнових інтересів. Кожний член споживчого товариства має частку в його майні.

Правові засади організації та діяльності споживчої кооперації визначаються законом. Споживчі товариства, їх спілки (об'єднання) можуть утворювати для здійснення своїх статутних цілей підприємства, установи та інші суб'єкти господарювання відповідно до вимог Господарського кодексу України.

У країнах з ринковою економікою існує безліч різновидів кооперативів. Мабуть, у перспективі і в Україні з'являться кооперативи в фінансовій, страховій та інших сферах.

Членами виробничого кооперативу можуть бути громадяни, які досягли 16-ти річного віку, визнають статут кооперативу та дотримуються його вимог, беруть майнову та трудову участь у діяльності кооперативу. Господарським кодексом України визначено, що нарівні з індивідуальним, може бути передбачене і колективне членство. Взаємовідносини між кооперативом і його колективним членом регулюються договором.

Майно виробничого кооперативу становить колективну власність кооперативу. Виробничий кооператив є власником будівель, споруд, майнових внесків його членів, виготовленої ним продукції, доходів, одержаних від її реалізації та іншої діяльності, передбаченої статутом кооперативу, іншого майна, придбаного на підставах, не заборонених законом.

Майно виробничого кооперативу відповідно до його статуту поділяється на пайовий і неподільний фонди. Неподільний фонд утворюється за рахунок вступних внесків і майна кооперативу (за винятком землі). Пайові внески членів кооперативу до нього не включаються. Порядок формування і розміри неподільного фонду встановлюються статутом.

Фінансові ресурси виробничого кооперативу формуються за рахунок доходу від реалізації продукції (робіт, послуг), пайових та інших внесків членів кооперативу, кредитів та інших надходжень, не заборонених законодавством.

Об'єднання підприємств (організацій).

Підприємства можуть також на добровільних засадах об'єднувати свою виробничу, наукову, комерційну та інші види діяльності. Створення такого об'єднання може бути заборонене лише за умови порушення антимонопольного законодавства України. Підприємства можуть об'єднуватися в асоціації, корпорації, консорціуми і концерни, холдинги та промислово-фінансові групи, а також інші об'єднання за галузевими, територіальними та іншими ознаками.

Основними документами, що визначають принципи функціонування об'єднання, є договір і (або) статут, які затверджуються його засновниками. Підприємства, що ввійшли до складу таких організаційних структур, зберігають право юридичної особи. В об'єднання підприємств, зареєстроване в Україні, можуть входити підприємства інших держав. Об'єднання також є юридичною особою і, відповідно, може мати самостійний і зведений баланси, розрахункові та інші рахунки в установах банків, а також печатку зі своєю назвою.

Об'єднання характеризується особливою системою відносин власності і взаємних зобов'язань. Підприємства, що входять до його складу, зберігають свій економічний суверенітет і здебільшого не відповідають за зобов'язання об'єднання — так само, як і об'єднання не відповідає за зобов'язання підприємств, що входять до його складу. Такі взаємозобов'язання можуть бути додатково внесені у статутні документи об'єднання тільки за згодою всіх сторін.

За учасниками об'єднання зберігається право виходу із його складу зі збереженням взаємних зобов'язань і договорів, укладених із іншими підприємствами й організаціями. Об'єднання може бути ліквідоване за спільним рішенням його учасників, у зв'язку із зменшенням кількості учасників до одного і за рішенням суду або арбітражу.

У межах делегованих об'єднанню повноважень воно може: укладати від свого імені договори, користуватися кредитом банку, виступати на ринку цінних паперів, створювати підприємства, здійснювати експортно-імпортні операції та іншу зовнішньоекономічну діяльність, представляти інтереси об'єднання та його учасників у стосунках з іншими підприємствами.

Як правило, для підприємств, що входять до його складу, об'єднання не вважається вищестоящим органом у нашому традиційному розумінні. Воно виконує тільки ті функції і має тільки ті повноваження, які підприємства-учасники передають йому добровільно. Якщо об'єднання здійснює комерційну діяльність, його учасники мають право на отримання частки прибутку (доходу) від цієї спільної діяльності.

Для успішної роботи об'єднання створюється відповідна система управління. Вищим органом управління є загальні збори (конференція, рада) повноважних представників підприємств-учасників, а виконавчим — правління (рада) директорів на чолі з президентом (генеральним директором). Для забезпечення управлінських функцій створюється виконавчий апарат управління. Вищий орган управління об'єднання призначає ревізійну комісію.

Майно об'єднання утворюється за рахунок вкладів учасників, доходів від власної діяльності, кредитів банків, позареалізованих доходів тощо. Учасники об'єднання не мають відособлених прав на його майно, їхні вклади в майно об'єднання можуть мати вигляд пайових і вступних внесків.

Об'єднання дозволяють раціональніше використовувати матеріальні, фінансові та інші ресурси за рахунок організації спільної діяльності, поділу праці, кооперації, об'єднання зусиль та фінансових засобів.