Цінова еластичність попиту і пропозиції

План

1. Еластичність попиту

2. Цінова еластичність попиту.

3. Визначники еластичності попиту за ціною. 

4. Інші концепції визначення еластичності попиту.

5. Цінова еластичність пропозиції

У попередніх розділах були розкриті основи попиту і пропозиції на мікро- і макроекономічному рівнях. Основна мета цього розділу — їхній поглиблений аналіз. Йдеться передусім про розгляд концепції еластичності стосовно як попиту, так і пропозиції. Певну увагу буде приділено також аналізу можливих наслідків централізовано встановлюваних цін для окремих ринків.

Еластичність попиту

Цінова еластичність попиту.

Як уже вказувалось раніше, попит на товар залежить від його ціни, доходу споживача і цін на інші товари. Аналогічним чином пропозиція залежить від ціни на цей товар і витрат на його виробництво. Наприклад, якщо ціна на пшеницю зросте, то попит на неї знизиться і зміниться обсяг пропозиції. Однак, важливо знати величину зростання або зниження пропозиції і попиту. Наскільки чутливий попит на пшеницю до зміни цін? Відповідь на поставлені питання дає поняття еластичності.

Еластичність — міра реагування однієї змінної величини на зміну іншої; точніше — це число, яке показує відсоткову зміну однієї змінної внаслідок одновідсоткової зміни іншої змінної. Яскравим прикладом є цінова еластичність попиту, яка відображає зміну величини попиту на певний товар зі зміною його ціни. Ступінь цінової еластичності або нееластичності попиту вимірюється за допомогою коефіцієнта Еп, обчисленого за такою формулою:

Оскільки відсоткова зміна змінної є абсолютною зміною змінної, поділеної на початковий рівень змінної, то еластичність попиту за ціною можна також визначити за формулою:

Відомо, що спадна крива попиту ілюструє обернену залежність, яка існує між ціною і кількістю потрібної продукції. Це означає, що ціновий коефіцієнт еластичності попиту завжди буде мати від'ємне значення. Наприклад, якщо ціна знижується, то кількість потрібної продукції зростає. Це означає, що чисельник у формулі буде додатний, а знаменник — від'ємний, а в результаті матимемо від'ємний коефіцієнт. Навпаки, у випадку збільшення ціни чисельник буде від'ємний, але знаменник — додатний, що знову дасть від'ємний коефіцієнт.

В економічній науці ігнорується від'ємний знак, ураховується лише абсолютна величина коефіцієнта еластичності. Робиться це, щоб уникнути можливих непорозумінь.

Попит буде еластичний, якщо відсоткова зміна ціни веде до більшої відсоткової зміни необхідної продукції. Наприклад, якщо зниження ціни на 4 % викликає зростання попиту на 8 %, то попит є еластичний. Очевидно, що у всіх подібних ситуаціях, коли попит еластичний, коефіцієнт еластичності буде більший одиниці; у такому випадку він дорівнює 2.

Якщо відсоткова зміна ціни супроводжується порівняно меншою зміною кількості необхідної продукції, попит нееластичний. Так, якщо зниження ціни на 4 % дає в результаті зростання кількості потрібної продукції на 2 %, то попит нееластичний. У цьому випадку коефіцієнт еластичності складає !/2.

Зрозуміло, що за нееластичного попиту коефіцієнт еластичності завжди буде менший одиниці. Коли відсоткова зміна ціни і наступна відсоткова зміна кількості необхідної продукції дорівнюють одна одній, такий специфічний випадок називається одиничною еластичністю.

На рис. 12.1 зображено три випадки еластичності:

Важливо відзначити, що коли йдеться про нееластичний попит, це не означає, що споживачі абсолютно нечутливі до зміни цін. Вислів "абсолютно нееластичний попит" означає крайній випадок, коли зміна ціни не викликає жодних змін кількості потрібної продукції. Графічно цей випадок показують за допомогою кривої попиту, паралельної вертикальній осі (наприклад, П1 на рис. 12.2), і навпаки, коли йдеться про еластичний попит, то це не означає, що споживачі абсолютно чутливі до зміни ціни. У крайній ситуації, коли найменше зниження ціни спонукає покупців збільшувати купівлю від нуля до межі своїх можливостей, йдеться про досконало еластичний попит. Крива досконало еластичного попиту являє собою лінію, паралельну горизонтальній осі (П2 на рис 12.2):

При застосуванні формули цінової еластичності виникають певні складнощі, що видно з аналізу даних табл. 12.1. При обчисленні коефіцієнта еластичності попиту на зерно в ціновому інтервалі від 5 до 4 грн виникає проблема, яку із двох комбінацій характеристик ціни і кількості продукції (5 грн — 4 тис. одиниць або 4 грн — 8 тис. одиниць) взяти за базову для підрахунку відсоткових змін, які використовуються в формулі еластичності. Цей вибір вплине на результат обчислення.

Комбінація 5 грн — 4 тис. одиниць, показує, що відсоткове зменшення ціни складає 20, а відсоткове збільшення кількості запитуваної продукції — 100 Підставивши ці дані в формулу, отримуємо коефіцієнт еластичності, рівний 100/20, або б. Однак у комбінації 4 грн — 8 тис. одиниць продукції відсоткове збільшення ціни становить 25 %, а відсоткове зменшення кількості запитуваної продукції — 50 %. Коефіцієнт еластичності складає в цьому випадку 50/25, або 2.

Хоча в обох випадках формула свідчить, що попит еластичний, ці дві комбінації ціна — кількість показують різний ступінь еластичності. В інших випадках (якщо, наприклад, повторити розрахунок у ціновому інтервалі від 3 до 2 грн) формула покаже слабоеластичний попит за одної комбінації характеристик ціни і кількості, слабонееластичний попит — за іншої комбінації.

Щоб вийти із скрутного становища, необхідно взяти за основу обчислень середній із аналогічних рівнів ціни і кількостей запитуваної продукції. У випадку з ціновим інтервалом від 5 до 4 грн базовими є ціна 4,5 грн і кількість 6 тис. одиниць. Тоді відсоткова зміна ціни складе 22 %, а відсоткова зміна кількості — близько 67 %. Отже, коефіцієнт еластичності дорівнюватиме 3.

Замість того, щоб вимірювати еластичність в одній із крайніх точок цінового інтервалу, від 5 до 4 грн, таке розв'язання дозволить оцінити еластичність у центральній точці інтервалу, який нас цікавить. Для зручності обчислень можна вдосконалити формулу еластичності, подавши її в такому вигляді:

Згідно з цією формулою в стовпчику 5 підраховані коефіцієнти середньої еластичності на основі даних про попит, що містяться в табл. 12.1.

Найпростішим способом перевірки еластичності попиту е визначення динаміки загального виторгу (валового доходу), або грошових надходжень, — сукупних видатків, з точки зору споживачів, — у разі зміни ціни продукції. Якщо попит еластичний, то зменшення ціни зумовить збільшення загального виторгу. Це пояснюється тим, що навіть за меншої ціни, що сплачується за одиницю продукції, приріст продажу виявляється більш, ніж достатнім, для компенсації втрат від зниження ціни.

Із даних табл. 12.1 видно, що зниження ціни на одну гривню порівняно із початковою кількістю проданого продукту в 4 тис. одиниць веде до втрати 4 тис. грн. Однак зниження ціни збільшує обсяг продажу на 4 тис. одиниць, що дає додатковий виторг, який дорівнює 16 тис. грн (4 тис. одиниць х 4 грн). Таким чином, чисте зростання загального виторгу складе 12 тис. грн.

Ці міркування слушні і в зворотному випадку: якщо попит еластичний, то збільшення ціни призведе до зменшення загального виторгу. Пояснюється це тим, що приріст загального виторгу, викликаний підвищенням ціни одиниці продукції, менший, ніж втрата виторгу, пов'язана з паралельним скороченням продажу.

За нееластичного попиту зменшення ціни веде до зменшення загального виторгу. Невелике розширення продажу виявляється недостатнім для компенсації зниження виторгу, отриманого з одиниці продукції, так що в кінцевому рахунку загальний виторг зменшується. Із табл. 12.1 видно, що падіння ціни на одну гривню порівняно із початковою кількістю продукції, яка дорівнює 22 тис. одиниць, веде до втрати 22 тис. грн. Зростання обсягу продажу, який супроводжує це зниження ціни, складає 10 тис. одиниць і в результаті дає додатковий виторг, який дорівнює 10 тис. грн. У кінцевому рахунку чиста втрата складає 12 тис. грн.

В умовах одиничної еластичності збільшення або зменшення ціни не міняє виторгу. Втрата виторгу, викликана зниженням ціни одиниці продукції, буде в точності компенсована відповідним розширенням продажу, і навпаки, приріст виторгу* отриманий завдяки зростанню ціни одиниці продукції, може виявитися втраченим через скорочення величини попиту на продукцію.

Наведений нами приклад вказує на те, що еластичність є різна для різних інтервалів ціни однієї і тієї ж шкали чи кривої попиту, не визначає його еластичності, оскільки нахил кривої залежить від зміни ціни і кількості, тоді як еластичність залежить від відсоткових змін у цінах і кількостях. Прямолінійний графік, зображений на рис. 12.3, має однаковий нахил у кожній точці. Однак, у верхній частині кривої попиту біля точки А еластичність винятково велика. Це можна пояснити тим, що зліва вгорі відрізка відсоток зміни величини попиту е значним, бо початкова величина попиту, від якої ведеться відлік, незначна. Відсоток зміни ціни на цій частині прямої невеликий, оскільки початкова ціна, порівняно з якою обчислюють відсоток зміни, велика. Отже, цінова еластичність висока у верхній частині лінійної кривої попиту. І, навпаки, якщо ціна дуже низька, то цінова еластичність близька до нуля.

У цілому вище від серединної точки Б будь-якої прямої лінії попит еластичний, Еп > 1. Посередині прямої у точці Б попит одинично-еластичний, Еп